Ухвала суду № 16590366, 22.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1708/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.,

Суддів: Лічевецького І.О.,

Мацедонської В.Е.,

При секретарі

судового засідання:Проказіні О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 жовтня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПА ЕЛЕКТРОНІК»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м.Києва) звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПА ЕЛЕКТРОНІК»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 жовтня 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «КАПА ЕЛЕКТРОНІК»є юридичною особою, зареєстрованою Дарницькому районною у м. Києві державною адміністрацією 06.02.2006 року, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 407603 (а.с. 58).

Згідно довідки з ЄДРПОУ, видами діяльності товариства за КВЕД є: оптова торгівля електропобутовими приладами; роздрібна торгівля електропобутовими приладами, радіо- та телеапаратурою; електромонтажні роботи; діяльність у сфері інжинірингу (а.с. 59).

У період з 25.08.2008 року по 02.09.2008 року службовими особами відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «КАПА ЕЛЕКТРОНІК»з питань правових відносин із Товариством з обмеженою відповідальність «Техноспецтогрпостач»за період з 01.06.2007 року по 31.12.2007 року

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.2.4п.7.2., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податку на додану вартість по операціям із Товариством з обмеженою відповідальність «Техноспецтогрпостач»у сумі 28686,00грн.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва складений акт від 02.09.2008 №3620/2307/339994317 та винесено податкове повідомлення-рішення від 12.09.2008 року № 0003882307/0/34654, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 43 029,00 грн., у тому числі 28 686,00 грн. основного платежу та 14 343, 00 грн. штрафних санкцій (а.с. 8).

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатом розгляду скарги позивача, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було прийнято рішення № 37746/10/25-011 від 06.10.2008 року, за яким скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 12.09.2008 року №0003882307/0/34654 без змін (а.с. 17-20).

У звязку з чим, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.10.2008 року № 0003882307/1, яким позивачу було визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 43029,00 грн. (а.с. 9).

За результатом розгляду повторної скарги позивача, ДПА у м. Києві було прийнято рішення № 5887/10/25-114 від 03.12.2008 року, за яким скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 10.10.2008 року №0003882307/1 без змін (а.с. 21-24).

ТОВ «КАПА ЕЛЕКТРОНІК» скаргою № 12/12-1 від 12.12.2008 року звернулося зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 12.09.2008 року № 0003882307/0/34654, від 10.10.2008 року №0003882307/1 ДПІ у Дарницькому районі м.Києва, Рішення ДПІ у Дарницькому районі м.Києва про результати розгляду первинної скарги № 37746/10/25-011 від 06.10.2008 року, Рішення про результати розгляду повторних скарг ДПА у м. Києві № 5887/10/25-114 від 03.12.2008 року до ДПА України.

За результатами розгляду скарги ДПА України було прийнято Рішення про результати розгляду скарги № 943/6/25-0115 від 05.02.2009 року, яким скарга ТОВ «КАПА ЕЛЕКТРОНІК»була залишена без задоволення.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Згідно п.п. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Як зазначено у Акті перевірки №3620/2307/33994317 від 02.09.2008 р., ТОВ «Компанія Техноспецторгпостач»(продавець) в рахунок оплати товару було виставлено та надано ТОВ «КАПА ЕЛЕКТРОНІК»наступні рахунки фактури: рахунок-фактура №12/06-2 від 12.06.2007р., рахунок-фактура №25/06-2 від 25.06.2007р., рахунок-фактура №26/06-1 від 26.06.2007р., рахунок-фактура №24/07-2 від 24.07.2007р., рахунок-фактура №24/07-1 від 24.07.2007р., рахунок-фактура №300801 від 30.08.2007р., рахунок-фактура №300802 від 30.08.2007р., рахунок-фактура №030907 від 03.09.2007р., рахунок-фактура №170901 від 17.09.2007р., рахунок-фактура №191001 від 19.10.2007р., рахунок-фактура №301001 від 30.10.2007р., рахунок-фактура №151101 від 15.11.2007р., рахунок-фактура №191101 від 19.11.2007р., рахунок-фактура №261101 від 26.11.2007р., рахунок-фактура №141201 від 14.12.2007р.

Фактичне відвантаження товару підтверджується наступними видатковими накладними: видатковою накладною №120601 від 12.06.2007р., видатковою накладною №25/0607 від 25.06.2007р., видатковою накладною №260601 від 26.06.2007р., видатковою накладною №240702 від 24.07.2007р., видатковою накладною №24/07-1 від 24.07.2007р., видатковою накладною №300801 від 30.08.2007р., видатковою накладною №300802 від 30.08.2007р., видатковою накладною №030907 від 03.09.2007р., видатковою накладною №170907 від 17.09.2007р., видатковою накладною №191001 від 19.10.2007р., видатковою накладною №301001 від 30.10.2007р., видатковою накладною №151101 від 15.11.2007р., видатковою накладною №191101 від 19.11.2007р., видатковою накладною №261101 від 26.11.2007р., видатковою накладною №141201 від 14.12.2007р.

Відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних ТОВ «Компанія Техноспецторгпостач»на адресу ТОВ «КАПА ЕЛЕКТРОНІК»було виписано податкові накладні: податкову накладну №130601 від 13.06.2007р., податкову накладну №250607 від 25.06.2007р., податкову накладну №260601 від 26.06.07р., податкову накладну №240702 від 24.07.2007р., податкову накладну №24/07-01 від 24.07.07р., податкову накладну №300801 від 30.08.2007р., податкову накладну №300802 від 30.08.2007р., податкову накладну №30907 від 03.09.2007р., податкову накладну №170907 від 17.09.2007р., податкову накладну №191001 від 19.10.2007р., податкову накладну №301001 від 30.10.2007р., податкову накладну №151101 від 15.11.2007р., податкову накладну №191101 від 19.11.2007р., податкову накладну №261107 від 26.11.2007р., податкову накладну № 141201 від 14.12.2007р.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту у червні-грудні 2007 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за червень-грудень 2007 року.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.12 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Згідно з вимогами п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 року, свідоцтво про реєстрацію субєкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи Державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

В силу ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегією суддів встановлено, що на момент заповнення податкових накладних ТОВ «Компанія «Техноспецпостач» було зареєстровано Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією, взято на податковий облік у ДПІ Соломянського району м. Києва та перебувало в Єдиному державному реєстрі (а.с. 81-83).

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.01.2008 року визнано недійсною реєстрацію ТОВ «Компанія «Техноспецпостач»в якості платника податку на додану вартість та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість № 36119504 від 11.11.2005 року з моменту видачі (а.с. 183-184).

На підставі вказаного рішення свідоцтво ТОВ «Компанія «Техноспецпостач»в якості платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість було анульовано згідно акту анулювання ПДВ № 3325/10/29-010 від 21.02.2008 року.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що саме по собі анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, що мало місце після укладання та виконання господарських угод між сторонами, не може бути доказом втрати контрагентом платника податку на додану вартість статусу такого платника до фактичного його виключення з реєстру, що в спірному випадку також мало місце після виконання таких угод.

Рішення про виключення з реєстру платників податку на додану вартість оформлене актом №3325/10/29-010 від 21.02.2008 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Техноспецпостач»та виключення з реєстру платника податку на додану вартість, не може мати зворотної дії в часі, тобто поширюватися на правовідносини, що виникли до їх прийняття, а відтак не може поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період та господарські операції, які мали місце до прийняття такого рішення.

Крім цього, чинне законодавство не зобовязує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів за угодами.

Таким чином, на момент складання і видачі податкових накладних позивачу ТОВ «Компанія «Техноспецпостач»було зареєстровано як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому ТОВ «Компанія «Техноспецпостач»мало право як нараховувати податок на додану вартість, так і складати відповідні податкові накладні.

Позивач правомірно відніс до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість витрати по сплаті податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Компанія «Техноспецпостач», а Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва було безпідставно визначено позивачу суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 43029,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 жовтня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська