Постанова № 16589234, 05.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 липня 2011 року16:55 № 2а-5134/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Амельохіна В.В. Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ХТЛ Україна"

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

Головного управління Державного казначейства у м. Києві

проскасування податкового повідомлення-рішення

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування повідомлення-рішення № 0000140720/0 від 28.03.2011 та № 0000150720/0 від 28.03.2011, а також стягнення з державного бюджету суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 17067329 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначена сума була сплачена позивачем до бюджету, а тому враховуючи строки давності, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач правомірно заявив зазначену суму до відшкодування на його рахунок в банку.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на встановлене під час перевірки заниження позивачем суми бюджетного відшкодування, а тому прийняв оскаржувані рішення відповідно до приписів ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач зменшив позовні вимоги в частині суми відємного значення податку на додану вартість в розмірі 43541 грн., що виникла за період з 01.10.2007 по 30.11.2007, в іншій частині заявлений позов підтримав.

21.06.2011 у судовому засіданні відповідачем було заявлено клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління Державного казначейства у м. Києві.

Судом частково було задоволено клопотання відповідача та залучено до участі у справі другим відповідачем, відповідно до протокольної ухвали від 21.06.2011.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неявку другого відповідача, повідомленого належним чином про місце, дату та час судового розгляду, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження, одночасно надавши сторонам можливість подати додаткові документи по справі до 04.07.2011.

04.07.2011 від другого відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов, в якому другий відповідач зазначив, що перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податків здійснюється в установленому порядку, після проведення податковим органом камеральної перевірки платника податків. Також другий відповідач зазначив, що будь-яких прав чи законних інтересів позивача він не порушував.

З огляду на це, другий відповідач просив суд відмовити

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 жовтня 2007 року по 30 листопада 2007 року, з 01 квітня 2008 по 31 липня 2008 року, з 01 вересня 2008 року по 31 жовтня 2008 року, з 01 травня 2009 року по 31 серпня 2010 року.

Результати перевірки оформлені Актом № 274/1-07-20-33494763 від 18.03.2011.

За наслідками перевірки відповідачем було встановлено порушення п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме зниження позивачем сум бюджетного відшкодування за такі періоди:

- грудень 2007 року на 386333 грн.;

- травень 2008 року на 871978 грн.;

- червень 2008 року на 1745880 грн.;

- липень 2008 року на 3408441 грн.;

- серпень 2008 року на 6279 805 грн.;

- жовтень 2008 року на 728108 грн.;

- листопад 2008 року на 2886 211 грн.;

- червень 2009 року на 29074 грн.;

- липень 2009 року на 45707 грн.;

- серпень 2009 року на 125443 грн.;

- вересень 2009 року на 66732 грн.;

- жовтень 2009 року на 48602 грн.;

- листопад 2009 року на 41915 грн.;

- грудень 2009 року на 37 796 грн.;

- січень 2010 року на 66206 грн.;

- лютий 2010 року на 7047 грн.;

- березень 2010 року на 56243 грн.;

- квітень 2010 року на 34080 грн.;

- травень 2010 року на 28658 грн.;

- червень 2010 року на 37174 грн.;

- липень 2010 року на 34413 грн.;

- серпень 2010 року на 31454 грн.;

- вересень 2010 року на 26488 грн.

Заниження суми бюджетного відшкодування, як вказано в Акті перевірки, виникло за рахунок відємних значень попередніх періодів, в яких сума ПДВ, включена до складу податкового кредиту сплачена митним органам та постачальникам та митній території України, з одночасним завищенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку задекларовану в листопаді 2010 року в розмірі 17023788 грн.

Також в Акті перевірки зазначено, що всупереч вимогам п.п. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем включено до складу суми бюджетного відшкодування суму відємного значення за жовтень 2010 року в розмірі 43541 грн., по якій минув строк 1095 днів.

Відповідно до виявлених вище порушень, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.03.2011 № 0000140720/0 та № 0000150720/0.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000140720/0 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 17067329 грн.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000150720/0 позивачу збільшено бюджетне відшкодування на 17023788 грн. та зазначено, що ця сума буде врахована у зменшення податкових зобовязань позивача, оскільки на думку відповідача, позивач добровільно відмовився від вказаної суми бюджетного відшкодування.

Проаналізувавши надані позивачем податкові декларації за вказані вище періоди, суд зясував, що зазначені вище суми, які відповідач визначив як заниження бюджетного відшкодування. У наданих суду деклараціях позивач вказав наступне.

1. Сума в розмірі 386333 грн. є різницею між сумою податкового зобовязання (713891 грн.) та сумою податкового кредиту (1100224 грн.), що виникла у звітному періоді листопаду 2007 року та підлягала віднесенню до складу або суми бюджетного відшкодування на рахунок платника або у зменшення податкових зобовязань з ПДВ у наступних періодах.

Оскільки позивачем не спростовано висновок відповідача про заниження суми бюджетного відшкодування на 386333 грн. та не надано суду копію податкової декларації за грудень 2007 року, суд вважає, що висновок відповідача про заниження позивачем суми бюджетного відшкодування на 386333 грн. є обґрунтованим.

2. Щодо суми 871978 грн. за травень 2008 року, то зазначена сума є відємним значенням, що виникло у квітні 2008 року та зазначена позивачем у рядку 23.1 як значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду і включена у суму 8455471 грн., що є залишком відємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду.

Сума 8455471 грн. відображена позивачем у рядку 24 як залишок відємного значення попереднього звітного періоду та у рядку 26 як залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У рядку 25 будь-яких сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню позивачем не зазначено.

3. Сума в розмірі 1745880 грн. за червень 2008 року: у рядку 18.2 податкової декларації за травень 2008 року зазначено суму в розмірі 1745877 грн. як відємне значення, та вказана позивачем у рядку 23.1 і включена у суму 10201348 грн. рядок 23 Залишок відємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду.

Сума в розмірі 10201348 грн. вказана позивачем у рядках 24 та 26 податкової декларації за червень 2008 року, у рядку 25 декларації будь-яких сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню позивачем не зазначено.

4. Сума 3408441 грн. відображена позивачем в податковій декларації за червень 2008 року як відємне значення та включена у рядок 23.1 податкової декларації за липень 2008 року і є часиною суми 13609789 грн. як залишку відємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду.

Сума в розмірі 13609789 грн., до якої входить сума 3408441 грн., відображена позивачем у рядках 24, 26 податкової декларації за липень 2008 року, у рядку 25 декларації будь-яких сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню позивачем не зазначено.

5. Сума 6279 805 грн. вказана позивачем у податковій декларації за липень 2008 року як відємне значення та віднесена у рядок 22.2 податкової декларації за липень 2008 року.

У податковій декларації за серпень 2008 року у рядку 23.1 і включена до складу суми залишку відємного значення попереднього звітного періоду 19550 194 грн., зазначеного у рядках 24 та 26 податкової декларації за серпень 2010 року. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

6. Сума в розмірі 728108 грн. у податковій декларації за жовтень 2008 року позивачем не відображена взагалі. Натомість у рядку 23.1 вказана сума 728108 грн.

7. Сума в розмірі 2866211 грн. зазначена позивачем у податковій декларації за жовтень 2008 року у рядку 22.2.

У податковій декларації за листопад 2008 року у рядку 23.1 і включена до складу суми залишку відємного значення попереднього звітного періоду 22153 905 грн., зазначеного у рядках 24 та 26 податкової декларації за листопад 2008 року. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

8. У податковій декларації за травень 2009 року суми відємного значення позивачем не відображено, натомість вказано суму позитивного значення.

З аналізу змісту податкових декларацій за травень та червень 2009 року неможливо підтвердити висновок відповідача про заниження позивачем бюджетного відшкодування на 29074 грн., оскільки такої суми в цих деклараціях позивачем не зазначалося. В той же час окремого розрахунку по цій сумі відповідач суду не надавав.

9. Сума 45707 грн. за липень 2009 року відображена позивачем у податковій декларації за червень 2009 року як відємне значення та віднесена до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22.2 податкової декларації за червень 2009 року).

Також сума 45707 грн. відображена позивачем у податковій декларації за липень 2009 року в рядку 23.1 та включена до складу залишку відємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 16180135 грн.

При цьому у податковій декларації за липень 2009 року у рядках 24 та 26 вказано суму 16180135 грн., у рядку 25 будь-яких сум позивачем не вказано.

10. Сума 125443 грн. відображена позивачем у рядку 22.2 податкової декларації за липень 2009 року та зазначена у податковій декларації за серпень 2009 року у рядку 23.1 і включена до складу суми залишку відємного значення попереднього звітного періоду 16305578 грн., зазначеного у рядках 24 та 26 податкової декларації за серпень 2009 року. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

11. Сума 66732 грн. відображена позивачем у рядку 22.2 податкової декларації за серпень 2009 року та зазначена у податковій декларації за вересень 2009 року у рядку 23.1 і включена до складу суми залишку відємного значення попереднього звітного періоду 16617 253 грн., зазначеного у рядках 24 та 26 податкової декларації за вересень 2009 року. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

12. Сума 48602 грн. відображена позивачем у податковій декларації за вересень 2009 року як відємне значення, а в податковій декларації за жовтень 2009 року у рядку 23.1 і включена до складу суми залишку відємного значення попереднього звітного періоду 16665 855 грн., зазначеного у рядках 24 та 26 податкової декларації за жовтень 2009 року. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

13. Сума 41915 грн. відображена позивачем у податковій декларації за жовтень 2009 року як відємне значення, а в податковій декларації за листопад 2009 року у рядку 23.1 і включена до складу суми залишку відємного значення попереднього звітного періоду 16707 770 грн., зазначеного у рядках 24 та 26 податкової декларації за листопад 2009 року. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено

14. Сума 37 796 грн. відображена позивачем у податковій декларації за листопад 2009 року як відємне значення, а в податковій декларації за грудень 2009 року у рядку 23.1 і включена до складу суми залишку відємного значення попереднього звітного періоду 16745 566 грн., зазначеного у рядках 24 та 26 податкової декларації за грудень 2009 року. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

15. Сума 66206 грн. відображена позивачем у податковій декларації за грудень 2009 року як відємне значення, а в податковій декларації за січень 2010 року у рядку 23.1 і включена до складу суми залишку відємного значення попереднього звітного періоду 16811 772 грн., зазначеного у рядках 24 та 26 податкової декларації за січень 2010 року. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

16. Сума 7047 грн. відображена позивачем у податковій декларації за січень 2010 року як відємне значення, а в податковій декларації за лютий 2010 року у рядку 23.1 і включена до складу суми залишку відємного значення попереднього звітного періоду 16818 819 грн., зазначеного у рядках 24 та 26 податкової декларації за лютий 2009 року. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

17. Сума 56243 грн. відображена позивачем у податковій декларації за лютий 2010 року як відємне значення, а в податковій декларації за березень 2010 року у рядку 23.1 і включена до складу суми залишку відємного значення попереднього звітного періоду 16875062 грн., зазначеного у рядках 24 та 26 податкової декларації за березень 2010 року. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

18. Сума 34080 грн. відображена позивачем у податковій декларації за березень 2009 року як відємне значення, а в податковій декларації за квітень 2010 року у рядку 23.1 і включена до складу суми залишку відємного значення попереднього звітного періоду 16909142 грн., зазначеного у рядках 24 та 26 податкової декларації за квітень 2010 року. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

19. Сума 28658 грн. відображена позивачем у податковій декларації за квітень 2010 року як відємне значення, а в податковій декларації за травень 2010 року у рядку 23.1 і включена до складу суми залишку відємного значення попереднього звітного періоду 16937 800 грн., зазначеного у рядках 24 та 26 податкової декларації за травень 2010 року. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

20. Сума 37174 грн. відображена позивачем у податковій декларації за травень 2010 року як відємне значення, а в податковій декларації за червень 2010 року у рядку 23.1 і включена до складу суми залишку відємного значення попереднього звітного періоду 16974974 грн., зазначеного у рядках 24 та 26 податкової декларації за червень 2010 року. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

21. Сума 34413 грн. відображена позивачем у податковій декларації за червень 2010 року як відємне значення, а в податковій декларації за липень 2009 року у рядку 23.1. При цьому, у податковій декларації за липень 2010 року позивач не вказав значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду, тобто суми 16974974 грн. Проте, у декларації за липень 2010 року у рядку 26 зазначив суму 17009387 грн.. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

22. Сума 31454 грн. відображена позивачем у податковій декларації за липень 2010 року як відємне значення, а в податковій декларації за серпень 2010 року у рядку 23.1 При цьому, у податковій декларації за липень 2010 року позивач не вказав значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду, тобто суми 17009387 грн. Проте, у декларації за серпень 2010 року у рядку 26 зазначив суму 17040 841 грн.. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

23. Сума 26488 грн. відображена позивачем у податковій декларації за серпень 2010 року як відємне значення, а в податковій декларації за вересень 2010 року у рядку 23.1 При цьому, у податковій декларації за вересень 2010 року позивач не вказав значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду, тобто суми 17040 841 грн. Проте, у декларації за вересень 2010 року у рядку 26 зазначив суму 17067 329 грн. У рядку 25 цієї декларації позивачем будь-яких сум не зазначено.

У податковій декларації за листопад 2010 року позивач зазначив суму бюджетного відшкодування, що підлягає зарахуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 17067329 грн.

Відповідно до абз. «а»п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Згідно з п.п 7.7.3 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до Листа ДПА України від 03.04.2009 р. № 6997/7/16-1517-10 «Роз'яснення щодо особливостей складання Довідки та Методика розрахунку показників Довідки надіслані для використання в роботі листом ДПА України від 06.08.2008 р. № 15844/7/16-1117» у випадку, передбаченому абзацом "а" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону податкове повідомлення надсилається платнику податку на додану вартість згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253 (далі - Порядок № 253) за формою, визначеною додатком 6 до цього Порядку (форма "В2").

Відповідно до пункту 5.5 Порядку № 253 сума заниження бюджетного відшкодування, визначена в податковому повідомленні за формою "В2", в автоматичному режимі переноситься з реєстру податкових повідомлень та нараховується датою останнього дня граничного строку сплати до картки особового рахунку платника податку, яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 03.09.2001 р. №342 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2001 р. за № 887/6078).

Сума заниження бюджетного відшкодування, визначена у податковому повідомленні за формою "В2", не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації) та перераховуватися на розрахунковий рахунок платника.

На суму заниженого бюджетного відшкодування, самостійно обчислену податковим органом та визначену у податковому повідомленні за формою "В2", відповідно зменшується платником значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість шляхом відображення зі знаком "-" в рядку 23.4 податкової декларації податкового (звітного) періоду, наступного за тим податковим (звітним) періодом, у якому відбулося виявлення суми заниженого бюджетного відшкодування) (пункт 5.12.6 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ №166).

Згідно з Листом ДПА України від 30.01.2009 р. № 1793/7/16-1517-07 щодо можливості декларування платником бюджетного відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо таке бюджетне відшкодування не було задекларовано у періоді його виникнення, встановлено, що така сума не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації) та перераховуватися на розрахунковий рахунок платника.

На суму заниженого бюджетного відшкодування, самостійно обчислену податковим органом, відповідно зменшується значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість, що відображається в рядку 23.4 податкової декларації наступного податкового (звітного) періоду зі знаком "-".

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону № 2181) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Загальний порядок відображення платниками у звітності самостійно виявлених помилок (у тому числі подання уточнюючих розрахунків) з податку на додану вартість встановлено пунктом 4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. №166).

Зокрема, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Враховуючи зазначене, у разі якщо платником самостійно виявлено заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення і даний факт не було виявлено органом податкової служби, такий платник може подати уточнюючий розрахунок і Довідку за той період, в якому у нього виникло право на бюджетне відшкодування (коли фактично була оплата), задекларувавши в них виправлені показники.

Разом з тим, відповідно до п.п. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на те, що положення Закону України «Про податок на додану вартість»по-перше, прийнятий раніше за Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а по-друге, позбавляє особу, що надміру сплатила податки до державного бюджету, права на бюджетне відшкодування у спосіб зарахування надміру сплачених коштів на рахунок платника у банку в разі, якщо у звітній податковій декларації такий платник не вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25.2), а Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»надає право платнику податків звернутися за належними йому сумами надміру сплачених податків у строк 1095 днів, суд вбачає наявність конфлікту інтересів у даних нормах.

Тому, з огляду на приписи зазначеної вище статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважає, що позивач правомірно заявив до відшкодування суму 17067329 грн. у податковій декларації за жовтень 2010 року.

Одночасно, суд погоджується з доводами відповідача та враховує заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині включення до розрахунку суми бюджетного відшкодування суми відємного значення з ПДВ, що виникло у період з 01 жовтня 2007 року по 30 листопада 2007 року у розмірі 43 541 грн., по якій передбачений законодавством для подання заяви про бюджетне відшкодування строк 1095 днів минув.

Таким чином, надання платником податків податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Як встановлено в судовому засіданні податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Крім того, Державною податкової інспекцією у Голосіївському районі м. Києва підтверджена наявність надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість.

Відповідач не надав суду достатніх доказів правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

В частині вимог позивача про стягнення з державного бюджету надміру сплаченої суми податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1232, “Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006р. № 332, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Відповідно до п. 4.1 та 4.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за N 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду: висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.

Таким чином, вимога про стягнення наміру сплаченого податку на додану вартість правомірно заявлена позивачем до другого відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги TOB “ХТЛ Україна” є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі доводи позивача не були спростовані. Отже, обовязок щодо доказування відповідачем не виконаний.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Україна»задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000140720/0 від 28.03.2011 та № 0000150720/0 від 28.03.2011.

Стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 17067329 грн.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Україна»за рахунок державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді В.В. Амельохін К.С. Пащенко