Постанова № 16588372, 30.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 р.                                         м. Львів                                        № 2а-3943/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Денвік»до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання нечинним рішення № 17 від 21.03.2011 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість,

Зміст позовних вимог та позиції сторін:

ТОВ «Денвік»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення № 17 від 21.03.2011 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Денвік». Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки органу державної податкової служби, зазначені в актах невиїзних документальних перевірок ТОВ «Денвік»від 16.03.2011 року та від 18.03.2011 року про нікчемність правочинів та, як наслідок, відсутність об’єкта оподаткування за операціями з продажу та придбання товарів (послуг) за період з лютого 2010 року по січень 2011 року (крім того, що вони необґрунтовані та надумані) не є підставою для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість. Тому передбачених підп. «г»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України умов для прийняття спірного рішення у контролюючого органу не було.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити на тій підставі, що фінансово-господарської діяльності підприємство фактично не здійснює, оскільки немає для цього необхідних основних фондів, виробничих активів та трудових ресурсів. Відтак, ТОВ «Денвік»проводив транзитні операції, спрямовані на одержання податкової вигоди шляхом штучного формування податкового кредиту та валових витрат. На основі таких висновків актів перевірок орган ДПС прийняв рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України.

Представники сторін повідомили, що надали всі наявні докази, інших надати не бажають, клопотань про витребування доказів не мають.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив та оцінив долучені до справи письмові докази, які мають значення для справи та встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Денвік»зареєстроване як юридична особа 31.03.2008 року виконавчим комітетом Львівської міської ради з присвоєнням ідентифікаційного коду 35854541, про що зроблено відповідні записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 107-108). Підприємство перебуває на податковому обліку у ДПІ у Сихівському районі м. Львова. ТОВ «Денвік»28.07.2009 року зареєстроване платником податку на додану вартість.

16 березня 2011 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова провела позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Денвік»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.04.2008 року по 30.12.2010 року, за наслідками якої складено акт № 263/23-209/35854541 від 16.03.2011 року (далі –акт перевірки від 16.03.2011 року).

18 березня 2011 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова провела ще одну позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Денвік»з питань правомірності формування податкового зобов’язання та податкового кредиту за період з 01.01.2001 року по 31.01.2011 року, за наслідками якої складено акт № 334/23-209/35854541 від 18.03.2011 року (далі –акт перевірки від 18.03.2011 року).

За змістом обох актів перевірок, внаслідок аналізу податкової звітності ТОВ «Денвік» з податку на додану вартість у розрізі його контрагентів, на підставі відомостей з АІС «Аудит», «Бест Звіт», АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ДПІ у Сихівському районі м. Львова вирішила, що між ТОВ «Денвік»та його контрагентами укладались цивільно-правові угоди та проводились безтоварні операції, спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. На думку органу державної податкової служби (далі –ДПС), ТОВ «Денвік»фактично не міг здійснювати господарських операцій з огляду на відсутність необхідних для цього виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, а також з огляду на місцезнаходження майна, віддаленість контрагентів один від одного, оперативність виконання таких господарських операцій, що у свою чергу свідчить про нікчемність таких правочинів. У підсумку орган ДПС дійшов висновків, що ТОВ «Денвік»внаслідок порушення вимог ст. 4, 5, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищив: валові доходи за 2010 рік в сумі 16822127,00 грн., валові витрати за 2010 рік в сумі 16746388 грн., внаслідок порушення вимог ст. ст. 216, 228 ЦК України ст.ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищив податкове зобов’язання в сумі 3364419 за 2010 рік та завищив податковий кредит в сумі 3346096 грн. (згідно з актом перевірки від 16.03.2011 року); внаслідок порушення вимог ст. ст. 216, 228 ЦК України, ст.ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищив податкове зобов’язання податкове зобов’язання за січень 2011 року в сумі 688580 грн. та завищив податковий кредит за січень 2011 року в сумі 683760 грн. (згідно з актом перевірки від 18.03.2011 року).

На підставі актів перевірок від 16.03.2011 року та від 18.03.2011 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова 18.03.2011 року прийняла рішення № 17 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Денвік»(а.с. 6). Правове обґрунтування прийняття такого рішення зводиться до наступного: платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних місяців, з лютого 2010 року по січень 2011 року, з показникам, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, що підтверджується деклараціями з ПДВ та актами позапланових виїзних документальних перевірок від 16.03.2011 року та від 18.03.2011 року. З огляду на наведене комісія вирішила анулювати реєстрацію ТОВ «Денвік»як платника ПДВ на підставі підп. «г»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Не погодившись з таким рішенням органу ДПС, платник оскаржив його до суду, наголошуючи на тому, що законом визначених підстав для його прийняття не було, позаяк підп. «г»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України норм такого змісту, як це зазначено у спірному рішенні, не містить.

Щодо обставин подання платником ПДВ обов’язкової звітності та її показників в контексті наявності/відсутності постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту суд встановив таке.

ТОВ «Денвік»подало органу ДПС звітні декларації з податку на додану вартість за періоди з лютого 2010 року по січень 2011 року, що підтверджується квитанціями про отримання податкових декларацій, поданих у електронній формі (а.с. 18-90). Факт подання платником податкових декларацій протягом дванадцяти послідовних місяців визнається органом ДПС.

Зі змісту податкових декларацій з ПДВ за лютий 2010 року –січень 2011 року вбачається, що підприємство задекларувало наступні показники по розрахунках з бюджетом за наслідками оподатковуваних ПДВ операцій, а саме:

-          згідно з податковою декларацією з ПДВ за березень 2010 задекларовано позитивне значення ПДВ в сумі 17,00 грн., така ж сума належить нарахуванню до сплати в бюджет;

-          згідно з податковою декларацією з ПДВ за квітень 2010 року –задекларовано позитивне значення ПДВ в сумі 25,00 грн., така ж сума належить нарахуванню до сплати в бюджет;

-          згідно з податковою декларацією з ПДВ за травень 2010 року –задекларовано позитивне значення ПДВ в сумі 17,00 грн., така ж сума належить нарахуванню до сплати в бюджет;

-          згідно з податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року –задекларовано позитивне значення суми ПДВ у розмірі 45,00 грн., така ж сума підлягає нарахуванню до сплати в бюджет;

-          згідно з податковою декларацією з ПДВ за серпень 2010 року –задекларовано позитивне значення суми ПДВ 745 грн., така ж сума належить нарахуванню до сплати в бюджет;

-          згідно з податковою декларацією з ПДВ за вересень 2010 року –задекларовано позитивне значення суми ПДВ у розмірі 2209,00 грн., така ж сума належить нарахуванню до сплати в бюджет;

-          згідно з податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2010 року –задекларовано позитивне значення суми ПДВ у розмірі 3355,00 грн., така ж сума належить нарахуванню до сплати в бюджет;

-          згідно з податковою декларацією з ПДВ за листопад 2010 року –задекларовано позитивне значення суми ПДВ у розмірі 1459,00 грн., така ж сума належить нарахуванню до сплати в бюджет;

-          згідно з податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010 року –задекларовано від’ємне значення суми ПДВ в розмірі 3654 грн., така ж сума належить нарахуванню до сплати в бюджет;

-          згідно з податковою декларацією з ПДВ за січень 2011 року –задекларовано позитивне значення суми ПДВ у розмірі 2719,00 грн., така ж сума належить нарахуванню до сплати в бюджет;

Звітні податкові декларації з ПДВ за лютий 2010 року та липень 2010 року ТОВ «Денвік»подало з прочерками у рядку 1 «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 %, крім імпорту товарів», та у рядках 18 та 27 розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом за відповідний період».

Таким чином, протягом дванадцяти послідовних місяців, з лютого 2010 року по січень 2011 року ТОВ «Денвік» самостійно визначило податкових зобов’язань з ПДВ на загальну суму 23599 грн., за наслідками декларування обсягів постачання/придбання товарів, оподатковуваних ПДВ.

На підтвердження належного виконання обов’язку щодо сплати самостійно визначених податкових зобов’язань позивач надав суду копії платіжних доручень (а.с. 7-17) про перерахування до бюджету названих вище задекларованих сум ПДВ за звітні (податкові) періоди з лютого 2010 року по січень 2011 року на загальну суму 23599 грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступних мотивів:

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачено статтею 184 розділу V Податкового кодексу України, та в порядку, визначеному розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 978 від 22.12.2010 року.

Відповідно до підп. «г»п. 18.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Отже, реєстрація платника ПДВ на підставі підп. «г»п. 18.1 ст. 184 Податкового кодексу України анулюється з двох самостійних підстав:

1) якщо протягом 12 послідовних податкових місяців платник ПДВ не подає податкових декларацій з ПДВ;

2) якщо протягом 12 послідовних податкових місяців платник ПДВ подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту.

З системного аналізу наведеної норми у контексті спірних правовідносин суд дійшов висновку, що в другому випадку свідченням такої відсутності постачання/придбання товарів є відповідні відмітки у самій декларації, тобто проставлені прочерки, які означають, що у звітному (податковому) періоді платник податку не здійснював господарських операцій, що є об’єктом оподаткування ПДВ.

У той же час спірне рішення про анулювання платника податку на додану вартість ґрунтується на одних лише висновках актів позапланових невиїзних перевірок від 16.03.2011 року та від 18.03.2011 року про фактичну фіктивність господарської діяльності ТОВ «Денвік», нікчемність укладених право чинів і, як наслідок –відсутність об’єкта оподаткування. Суд звертає увагу на те, що перевірки проводилися без участі представника платника податку, без отримання та аналізу первинних документів, щодо яких зроблено висновок про їх «нікчемність». В актах не вказано навіть реквізитів правочинів (угод), щодо яких зроблено висновки про нікчемність. Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків вже визнано ДПА України та доведено до відома нижче стоячих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

На підставі долучених до матеріалів справи та досліджених у судовому засіданні доказів, про які зазначено вище, суд встановив, що протягом періоду, який перевірявся, позивач своєчасно подавав звітні декларації з ПДВ, які свідчили про здійснення операцій з постачання/придбання товарів, оподатковуваних ПДВ, і в повному обсязі сплатив до бюджету задекларовані суми податкових зобов’язань.

Зважаючи на наведені вище обставини справи та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, в органу ДПС не було фактичних та правових підстав для анулювання реєстрації ТОВ «Денвік»як платника податку на додану вартість.

У випадку виявлення під час документальної перевірки ознак фіктивного підприємництва орган ДПС повинен діяти у встановленому Законом порядку, та повідомити про виявлені обставини органи прокуратури чи податкової міліції, оскільки такі діяння є кримінально караними та передбачають настання іншого виду юридичної відповідальності.

У статті 19 Конституції України зазначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, передбачених підпунктом «г»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України відповідач суду не надав.

Отже, ДПІ у Сихівському районі м. Львова при прийнятті рішення № 17 від 21.03.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Денвік», зазначаючи підп. «г»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України як на підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, діяла всупереч вимог закону щодо підстав для прийняття такого рішення, з порушенням способу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбаченого законодавством України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення, упереджено, нерозсудливо, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких було спрямоване це рішення.

Відповідно до підп. 5.4.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 978, дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. 21.03.2011 року один примірник цього рішення було направлено платнику поштою, про що зроблено відповідну відмітку у його лівому верхньому куті. У позовній заяві позивач просить скасувати рішення № 17 про анулювання реєстрації ТОВ «Денвік», при цьому датує його 21.03.2011 року. Саме з такими реквізитами, № 17 від 21.03.2011 року, спірне рішення було предметом дослідження впродовж усього судового розгляду справи, за наслідками якого суд і прийняв дане рішення. З метою запобігти двозначному розумінню того, якому рішенню органу ДПС суд дав правову оцінку та прийняв дане рішення, варто зазначити, що спір виник з приводу рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 17, яке підписано 18 березня 2011 року, але по тексту постанови, з огляду на зазначені вище обставини, значиться «від 21.03.2011 року».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Денвік»підлягає задоволенню, а спірне рішення № 17 від 21.03.2011 року (підписано 18.02.2011 року) – визнанню нечинним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати позивача у формі сплаченого судового збору слід стягнути з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 17 від 21.03.2011 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Денвік».

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Денвік»(м. Львів, вул. Коломийська, 6/35; ідентифікаційний код 35854541) судові витрати у виді судового збору в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2011 року.

                     Суддя                                                             Москаль Р.М.