Постанова № 16588052, 04.07.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2011 року Справа № 1170/2а-838/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., при секретарі Колтуновій А.Ю.,

за участю представників:

- від позивача Стусь Л.А.,

- від відповідача Чеверда О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (надалі - позивач) до Дочірнього підприємства «Підприємство Кіровоградської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№ 6)»(надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про стягнення коштів з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 359029 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протягом 2008-2011р.р. самостійно подавались декларації з податку на додану вартість та декларувались податкові зобовязання, які у строки визначені законодавством не сплачувались внаслідок чого утворилась заборгованість з основного платежу в сумі 359029 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представником відповідача подано письмові заперечення на позов та зазначено, що дійсно протягом 2008-2011р.р. ним самостійно подавались декларації з податку на додану вартість та декларувались податкові зобовязання. Разом з тим, відповідач не погоджується з доводами позивача та зазначає, що протягом вказаного періоду ним частково сплачувались податкові зобовязання з податку на додану вартість, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, але позивач вказані суми зараховував не за призначенням платежу, а в рахунок погашення заборгованості з вказаного податку за минулі періоди, що є порушенням норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами». При цьому відповідач зазначив, що дійсний розмір заборгованості з податку за додану вартість за період 2008-2011р.р. становить 298655 грн.

В судовому засіданні 04.07.2011 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 09.07.2011р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково враховуючи наступне.

Відповідно до п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній станом на 31.12.2010р.) (надалі Закон 2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем протягом лютого-грудня 2008 року декларувались податкові зобовязання з податку на додану вартість шляхом подання декларацій за вказані періоди (т. 1 а.с. 94-143).

Загальну сума податкового зобовязання за вказаний період становила 125132 грн., що також не заперечується сторонами у справі.

Протягом 2008 року та січня 2009 року відповідачем здійснювалося часткове погашення податкового зобовязання, що підтверджується копіями платіжних доручень (т. 1 а.с. 198, 200-204).

Загальна сума платежів за вказаний період становить 10232 грн.

З урахуванням сплати заборгованість за період лютий-грудень 2008 р. становить 114900грн. (125132-10232=114900).

Протягом 2009 року відповідачем декларувались податкові зобовязання з податку на додану вартість шляхом подання декларацій за вказаний період (т. 1 а.с. 42-93).

Загальну сума податкового зобовязання за вказаний період становила 138970 грн., що також не заперечується сторонами у справі.

Протягом 2009 року відповідачем здійснювалося часткове погашення податкового зобовязання, що підтверджується копіями платіжних доручень (т. 1 а.с. 194-199).

Загальна сума платежів за вказаний період становить 14500 грн.

З урахуванням сплати заборгованість за 2009 р. становить 124470грн. (138970-14500=124470).

Протягом 2010 року відповідачем декларувались податкові зобовязання з податку на додану вартість шляхом подання декларацій за вказаний період (т. 1 а.с. 10-41).

Загальну сума податкового зобовязання за вказаний період становила 85310 грн., що також не заперечується сторонами у справі.

Протягом 2010 року відповідачем здійснювалося часткове погашення податкового зобовязання, що підтверджується копіями платіжних доручень (т. 1 а.с. 220-237).

Загальна сума платежів за вказаний період становить 25423 грн.

З урахуванням сплати заборгованість за 2010 р. становить 59878грн. (85310-25423=59878).

Загальна сума узгодженого, але не сплаченого податкового зобовязання за період 2008-2010р.р. становить 299248 грн. (114900+124470+59878=299248).

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні платежі, які здійснювались відповідачем протягом 2008-2010р. зараховувалися позивачем самостійно у рахунок сплати податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, що виник раніше.

Вказані дії позивача суд вважає неправомірним зважаючи на таке.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону 2181 визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку, а тому, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом 2181, який на час здійснення відповідачем платежів, був спеціальним законом з питань оподаткування і установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону 2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За вказаних обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Протягом 2011 року відповідачем самостійно декларувались податкові зобовязання з податку на додану вартість за січень 2011 р. шляхом подачі декларації (т. 1 а.с. 8, 9).

Загальну сума податкового зобовязання за вказаний період становила 9617 грн.

25 лютого 2011 року відповідачем здійснено часткове погашення податкового зобовязання за вказаний період в сумі 2000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення (т. 1 а.с. 193).

Крім того, 31 січня 2011 року відповідачем здійснено платіж в рахунок погашення податкового зобовязання з ПДВ за грудень 2010р. в сумі 2000 грн. (т. 1 а.с. 193).

Вказані платежі зараховані позивачем самостійно у рахунок сплати податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, що виник раніше.

Вказані дії позивача відповідають вимогам чинного законодавства з урахуванням наступного.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Пунктом 87.9. ст. 87 вказаного Кодексу передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, з урахуванням змін в чинному законодавстві, органи державної податкової служби у 2011 році набули права самостійно зараховувати кошти, що сплачує платник податку, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Підприємство Кіровоградської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№ 6)" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 299248 грн. з рахунків у банках:

-№26005301330015 в філія ПАТ "Промінвестбанк" м. Кіровоград, МФО 323301;

- №26008301330089 в філія ПАТ "Промінвестбанк" м. Кіровоград, МФО 323301;

-№26038301330015 в філія ПАТ "Промінвестбанк" м. Кіровоград, МФО 323301;

- №260087980 в АБ "Полтава-Банк" м. Полтава МФО 331489;

- №26051157584001 в АБ "Полтава-Банк" м. Полтава МФО 331489,

на користь державного бюджету України на рахунок №31114029700002 в УДК у Кіровоградській області МФО 823016 код ЄДРПОУ 24145329, призначення платежу 14010100 податок на додану вартість.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 07.07.2011р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник