Постанова № 16587855, 29.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року Справа № 2а-0870/4248/11

14 год. 50 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Запарі О.І.

за участю представників позивача Верещагі Т.В., Челак Я.В., Фоміна М.В.

представника відповідача Дядик О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпроенерго» (далі позивач або ПАТ «Дніпроенерго) звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі (далі відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2011 №0000770805, яким позивачу визначені податкові зобовязання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 91 661 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 22915, 25 грн., посилаючись на те, що висновки акту перевірки про нікчемність укладеного між позивачем та ТОВ «Оріон» правочину та відсутність факту придбання товару у останнього, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення, не відповідають фактичним обставинам здійснених господарських операцій щодо придбання товарів відповідно до укладених договорів поставки № 1057 від 16.07.2010, №1326 від 22.09.2010, №1050 від 15.07.2010, у звязку з чим вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначив, що під час проведення перевірки ПАТ «Дніпроенерго» за основу були взяті висновки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, викладені в акті невиїзної документальної перевірки ТОВ «Оріон» від 18.03.2011 №202/23/32547274, яким встановлено, що фактично субєкт господарювання не знаходиться за місцем державної реєстрації та встановлено факт того, що інформація щодо отримання підприємством дозвільних документів, патентів, ліцензій на вид діяльності «оптова торгівля будівельними матеріалами» відсутня. Крім того, також перевіркою було встановлено, що правочини укладені між ТОВ «Оріон» з підприємствами - постачальниками, а саме: ПП «Техкомплектресурс» та ПП «УПТК-АГРО», не мали настання реальних юридичних наслідків, а тому є нікчемними. Отже, факт придбання ТОВ «Оріон» товарів у підприємств постачальників та передачі його підприємствам покупцям, не підтверджено ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, у звязку з чим, відповідач вважає, що відповідно до ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, договори укладені між ПАТ «Дніпроенерго» та ТОВ «Оріон» є нікчемними в силу приписів ст. 216 ЦК України, та такими, що не створюють юридичних наслідків, крім, тих, які повязані з їх недійсністю.

Також, відповідач зазначив, що умови договорів поставки №1326 від 22.09.2010, №1050 від 15.07.2010, № 1057 від 16.07.2010 передбачають наявність у ТОВ «Оріон» продукції, яка реалізується, транспортних засобів, складських приміщень, достатньої кількості працівників відповідної кваліфікації, що здійснюють перевезення товару на склад покупця. Крім того, відповідач вказує на те, що перевіркою ТОВ «Оріон» встановлено відсутність на балансі підприємства основних фондів, у звязку з чим не підтвердженим залишається факт придбання та наявність будь яких товарно матеріальних цінностей на складах ТОВ «Оріон», також не встановлені обставини щодо виробника вказаного товару, умов його виробництва, транспортування, експорту, інших фактів щодо походження товару.

Також представник відповідача зазначив, що позивачем під час проведення спеціалістами СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі перевірки ПАТ «Дніпроенерго» не надані сертифікати якості продукції, яка була придбана у ТОВ «Оріон». На підставі викладеного, просить суд в задоволенні позову ПАТ «Дніпроенерго» відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі в період з 28.04.2011 по 06.05.2011 проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ «Дніпроенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Оріон» за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 10.05.2011 № 112/08-05/00130872 та прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки про встановлені порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 91661 грн. у тому числі за 2010 рік у сумі 91661 грн.

Висновки акту перевірки про допущенні порушення вимог податкового законодавства обґрунтовані нікчемністю укладеного між ПАТ «Дніпроенерго» та ТОВ «Оріон» правочину та відсутністю факту придбання товару у останнього.

Суд вважає висновки, які викладені в акті перевірки від 10.05.2011 № 112/08-05/00130872 обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства з наступних підстав.

Перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, ПАТ «Дніпроенерго» мало взаємовідносини з ТОВ «Оріон» відповідно до укладених договорів від 22.09.2010 № 1326, від 15.07.2010 №1050, від 16.07.2010 №1057 щодо поставки абразивних виробів 2009-2010 року виготовлення заводу виробника ВАТ «Запорізький абразивний комбінат», наборів інструментів для машин, інших інструментів 2009-2010 року виготовлення, інструментів ручних сільськогосподарських виробів ножових, полотен для пилок, пилок ручних, виробів з деревини інші, інструментів інших 2009 2010 року виготовлення, згідно з якими ТОВ «Оріон» (постачальник) зобовязується поставити та передати у власність ПАТ «Дніпроенерго» (замовника) товар, а замовник зобовязується прийняти продукцію та своєчасно сплатити на умовах Договорів. Згідно з договорами, постачальник зобовязується доставити товар покупцеві по вказаній ним адресі.

До перевірки по взаємовідносинам ПАТ «Дніпроенерго» з ТОВ «Оріон» позивачем надані договори поставки, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти звірки, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, банківські виписки, регістри бухгалтерського обліку та пояснення посадових осіб ПАТ «Дніпроенерго».

Відповідно розділу 2 кожного з укладених між ПАТ «Дніпроенерго» з ТОВ «Оріон» договорів поставки від 22.09.2010 № 1326, від 15.07.2010 №1050, від 16.07.2010 №1057, поставка продукції здійснюється транспортом постачальника, при передачі продукції постачальник надає покупцеві одночасно також сертифікати якості або сертифікат УКРСЕПРО.

Як вбачається з матеріалів перевірки, документів про транспортування товару та сертифікати якості, сертифікат УКРСЕПО до перевірки позивачем не надані.

Згідно наданих документів встановлено, що ПАТ «Дніпронерго» у грудні 2010 року придбало у ТОВ «Оріон» абразивні вироби 2009-2010 року виготовлення заводу виробника ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» за договором поставки від 22.09.2010 №1326 на загальну суму 493 376 грн. 18 коп., у тому числі ПДВ 82 229 грн. 36 коп.

За договором поставки від 15.07.2010 №1050 ПАТ «Дніпронерго» у грудні 2010 року придбало у ТОВ «Оріон» набори інструментів для машин, інструменти інші 2009-2010 року виготовлення на загальну суму 93 572 грн. 64 коп., у тому числі ПДВ 15595 грн. 44 коп.

За договором поставки від 16.07.2010 №1057 ПАТ «Дніпронерго» також у грудні 2010 року придбало у ТОВ «Оріон» інструменти ручні сільськогосподарські вироби ножові, полотна для пилок, пилки ручні, вироби з деревини інші, інструменти інші 2009 2010 року виготовлення у грудні 2010 року на загальну суму 86 218 грн. 32 коп., у тому числі ПДВ 14 369 грн. 72 коп.

Відповідно до п.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі-валові витрати)- це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зі змістом п. 5.2.1 цієїж статті, до складу валових витрат включаються, зокрема: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

За приписом пп.5.3.9 п. 5.3. ст. 5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку бухгалтерському, ведення якого передбачає обовязкову наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції Україні 20.02.1998 за № 128/2568, встановлено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є транспортна документація, а єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку шляхом їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до розділу 11 «Правила оформлення документів на перевезення» зазначених правил встановлено, що товарно-транспортна виписується у кількості не менше чотирьох екземплярів, другий екземпляр якої в обовязковому порядку передається вантажоодержувачу.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля».

Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортних накладних має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Факт отримання товару підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким закон повязує виникнення права платника податку на включення вартості придбаного товару до складу валових витрат.

Враховуючи, що ПАТ «Дніпроенерго» документів на підтвердження транспортування товару від ТОВ «Оріон» відповідно до укладених договорів поставки № 1326 від 22.09.2010, №1050 від 15.07.2010, №1057 від 16.07.2010, які є підставою для їх оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, не надані, тобто у позивача відсутні документи, які підтверджують транспортування товару, а саме товарно-транспортні накладні, суд приходить до висновку, що відсутній факт передачі товару від ТОВ «Оріон» до ПАТ «Дніпроенерго».

Крім того, посилання позивача лише на наявність у нього належним чином оформлених видаткових накладних, платіжних доручень та податкових накладних, як на підтвердження факту здійснення господарської операції, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Як встановлено судом, між ПАТ «Дніпроенерго» та ТОВ «Оріон» були укладені договори поставки товарів № 1326 від 22.09.2010, №1050 від 15.07.2010 та №1057 від 16.07.2010.

Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «Оріон» надає ПАТ «Дніпроенерго» одночасно з продукцією, що поставляється, видаткову накладну на продукцію, що поставляється, податкову накладну, сертифікат УКРСЕПО та сертифікат якості.

Згідно з матеріалами перевірки позивачем до перевірки сертифікати якості продукції, яка була придбана у ТОВ «Оріон» на вимогу працівників СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі не надавались, у звязку з чим суд приходить до висновку, що документи на які посилається позивач не підтверджують факт здійснення господарських операцій, та не спростовують висновків відповідача, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Надані представником позивача у судовому засіданні сертифікати якості суд не приймає до уваги, оскільки під час проведення перевірки зазначені документи не подавались, про що зазначено в акті перевірки ( аркуш 16 акту перевірки), заперечення до акту перевірки з приводу цієї обставини позивачем не подавались.

Крім того, акт перевірки містить підписи голови правління ПАТ «Дніпроенерго» та головного бухгалтера про те, що первинні, бухгалтерські та інші документи надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки докази) за період, що перевірявся, відсутні (аркуш 22 акту перевірки).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів перевірки, під час її проведення за основу спеціалістами СДПІ по роботі з ВПП були взяті висновки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, викладені в акті невиїзної документальної перевірки ТОВ «Оріон» від 18.03.2011 №202/23/32547274, яким зафіксовані наступні обставини.

Під час проведення перевірки спеціалістами ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя було встановлено, що ТОВ «Оріон», який є фактично субєктом господарювання, не знаходиться за місцем державної реєстрації.

Перевіркою ТОВ «Оріон» було встановлено, що основними постачальниками продукції до підприємства є ПП «Технокомплектресурс» та ПП «УПТК-АГРО», у яких відсутні усі необхідні умови для здійснення господарських операцій, а саме: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тобто операції ТОВ «Оріон» не є господарською діяльністю підприємства, оскільки в розумінні п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого, господарська діяльність будь яка діяльність особи направлена на тримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Також під час проведення перевірки органами ДПС була встановлена відсутність на балансі підприємства основних фондів, у звязку з чим, не підтвердженим залишився факт придбання та наявність будь яких товарно-матеріальних цінностей на складах ТОВ «Оріон», не встановлені обставини щодо виробника вказаного товару, умов його виробництва, транспортування, експорту, інших фактів щодо походження товару.

З урахуванням встановлених обставин перевірки за результатами її проведення спеціалістами ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя зроблений висновок про те, що у ТОВ «Оріон» для реалізації продукції не має в наявності ані транспортні засоби, ані будь які складські приміщення, ані достатньої кількості працівників відповідної кваліфікації, які могли б здійснювати перевезення товару, у звязку з чим підприємством не був підтверджений органам ДПС факт придбання товарів у підприємств постачальників (виробників) та передачі його у власність підприємствам покупцям.

Отже, для реалізації умов договорів №1326 від 22.09.2010, №1050 від 15.07.2010, №1057 від 16.07.2010 ТОВ «Оріон» для поставки товару на склади ПАТ «Дніпроенерго» повинно мати в наявності продукцію, яка реалізується, транспортні засоби, складські приміщення, достатню кількість працівників відповідної кваліфікації, що здійснюють перевезення цього товару.

Зафіксовані обставини про відсутність у ТОВ «Оріон» основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів підтверджують висновки перевірки про відсутність факту поставки позивачу товару від ТОВ «Оріон».

Також відсутність у ТОВ «Оріон» власних транспортних засобів спростовує посилання представника позивача про правомірність відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки товар поставлявся безпосередньо поставщиком.

За відсутності власного транспорту ТОВ «Оріон» позбавлено можливості виконати умови укладених договорів щодо поставки товару на склад позивача власним транспортом, і у даному випадку, поставка товару можлива лише при укладенні договору ТОВ «Оріон» з іншим перевізником з обовязковою випискою товарно-транспортних накладних, які є підтвердженням переміщення, оприбуткування товару, підставою для його оперативного та бухгалтерського обліку, і які у позивача відсутні.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено реальність операцій щодо придбання товарів у ТОВ «Оріон», документи, які підтверджують їх транспортування, оприбуткування та облік, а саме належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, у позивача відсутні.

З урахуванням викладеного та враховуючи, що позивачем не надано належних доказів реального отримання товару з огляду на відсутність доказів щодо перевезення цього товару, його зберігання, та прийняття, суд приходить до висновку про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат витрат на придбання цього товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України субєкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного та враховуючи, що позивачем не надано документів, підтверджуючих фактичне отримання товару, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте згідно із діючим законодавством, порушення прав позивача, на які він посилається відсутні, тому відповідно, позов про його скасування не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанова в повному обсязі виготовлена 04 липня 2011 року.