Постанова № 16586901, 09.06.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-5640/09/10/0170

09.06.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Яковенко С.Ю. , Дугаренко О.В. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Альтаїр"- ОСОБА_2, довіреність № 19/3 від 17.04.09

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим- Ліпницька Ганна Юріївна, довіреність № 12890 від 30.11.10

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Альтаїр" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 10.03.11 у справі № 2а-5640/09/10/0170

за позовом Приватного підприємства "Альтаїр" (вул. 9 Травня, 39 Б, кв. 42, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова 2/40, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 10 березня 2011 року у справі № 2-а-5640/09/10/0170 у задоволенні позову Приватного підприємства «Альтаїр»до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень було відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10 березня 2011 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що підставою для самостійного донарахування зобовязання платником податку або нарахування цього зобовязання контролюючим органом може бути лише факт існування відповідного податкового зобовязання у сумі, яка передбачає сплату податку. Позивач посилається на висновки судово-економічної експертизи № 2961 від 30 квітня 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимога закону та ухвалено на підставі зясування усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у звязку із донарахуванням позивачу податковою інспекцією податкових зобовязань з податку на прибуток у загальної сумі 55633,50 грн., у тому числі 37089,00 грн. за основним платежем та 18544,50 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) за наслідками документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Альтаїр»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з Державним закладом «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «ім.. Н.К. Крупської»Міністерства охорони здоровя України за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, про що був складений акт від 30 грудня 2008 року за № 2741/23-2/24032654.

В акті перевірки зазначено, що перевірку проведено згідно пункту 5 частини 6 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Так, у листі від 03 грудня 2008 року за № 19528/10/232 (т.1 а.с. 11), що був направлений на адресу позивача, податкова інспекція посилаючись на пункт 5 частини 6 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову інспекцію в Україні»просила надати у 10-денний термін з моменту отримання листа пояснення та їх документальне підтвердження стосовно взаємовідносин з Державним закладом «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «ім.. Н.К. Крупської»Міністерства охорони здоровя України за період 2007 року у звязку з виникненням необхідності у перевірці відомостей, одержаних від особи, маючих правові відношення з платником податків. У листі було зазначено необхідні для здійснення перевірки документи.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства.

Статтею 11-1 Закону, на яку послався відповідач у акті перевірки та у листі від 03 грудня 2008 року, встановлені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів). Тобто вказаною нормою Закону встановлено порядок та підстави здійснення конкретних видів перевірки планових виїзних та позапланових виїзних перевірок.

Так, відповідно до пункту 5 частини 6 статті 11-1 Закону, на який посилався відповідач у акті перевірки, листі від 03 грудня 2008 року та у своїх запереченнях на апеляційну скаргу, органам державної податкової служби України надано право здійснювати позапланові виїзні перевірки, які не передбачені в планах роботи органну державної податкової служби за наявністю обставин у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Податкова ж інспекція використала при здійсненні перевірки позивача підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, не дотримавшись порядку її проведення, встановленого частиною 8 статті 11-1 та статтею 11-2 Закону і здійснила зовсім інший вид перевірки документальну невиїзну перевірку.

Вказані порушення відповідача щодо порядку та підстав здійснення перевірки призвели до того, що податкова інспекція фактично донарахувала податкові зобовязання позивачу виходячи із правильності визначення обігу операцій лише з одним контрагентом Державним закладом «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «ім.. Н.К. Крупської»Міністерства охорони здоровя України, в той час як податкові зобовязання платника податку у звітному періоді формуються за правилами оподаткування виходячи із загального обсягу операцій протягом відповідного податкового періоду.

Так, відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначеного статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього закону.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону валовий доход загальна сума доходу платникам податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, включаючи (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Судова колегія вважає, що здійснювати перевірку та донараховувати податкові зобовязання платнику податку лише за обігом операцій з одним контрагентом без перевірки правильності визначення податкових зобовязань за правилами оподаткування, встановлених статтею 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто без перевірки правильності визначення платником податку суми валових витрат та суми амортизаційних відрахувань (елементів оподаткування) протягом податкового періоду, є неправильним та суперечить вимогам Закону.

Так в процесі дослідження судово-економічної експертизи, що була проведена при розгляді справи у суді першої інстанції, судовим експертом було встановлено, що донарахування податку на прибуток ПП «Альтаїр»за 2007 рік в сумі 39365 грн. наданим на дослідження документами і нормативно не підтверджується. Розбіжність з даними акта перевірки на суму 33502 грн. в сторону зменшення по строчці 01.2, по строкам 04.1 у сумі 93672 грн. в сторону збільшення та 04.13 у сумі 2271 в сторону збільшення декларації з податку на прибуток утворилося у звязку з тим, що перевіркою не враховані валові витрати підприємства. Тобто, податкова інспекція лише перевірила правильність визначення позивачем скоригованого валового доходу підприємства і не перевіряла правильність визначення платником валових витрат підприємства.

Відомість дослідження формування позивачем валових витрат, фінансового результату з податку на прибуток зазначено експертом у додатках до Висновку експертизи.

Оцінивши Висновок експерта № 2961 від 30 квітня 2010 року в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія не знаходить підстав не довіряти вказаному Висновку. Так, експертом при дослідженні застосовувалися метод документальної перевірки та співставлення: перевірялося правильність арифметичних підрахунків виведення підсумків; встановлювалися повнота та правильність заповнення реквізитів досліджуваних документів; встановлювалося відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємства діючому законодавству в сфері бухгалтерського обліку та оподаткування; співставлялися записи у зведених бухгалтерських регістрах з записами в первинних документах. Експерт має вищу освіту, відповідну кваліфікацію та стаж експертної роботи з 2001 року. Висновок експерта заснований на правилах оподаткування, визначених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 30 грудня 2008 року наданий до ДПІ в м. Євпаторії Уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на прибуток за 2007 рік у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок. Вказаний розрахунок був прийнятий відповідачем «до відома». Помилка щодо податкових зобовязань з податку на прибуток за 2007 рік було позивачем виправлена. Враховуючи, що податковою інспекцією порушено порядок здійснення перевірки позивача, податкові зобовязання визначені позивачу у порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у судової колегії немає підстав не приймати вказаний Уточнюючий розрахунок до уваги.

При таких обставинах справи судова колегія вважає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини справи, що мають значення для справи, судове рішення ухвалено без дотримання норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Альтаїр»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10 березня 2011 року у справі № 2-а-5640/09/10/0170 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим від 14 січня 2009 року № 0000042302/0 та від 17 березня 2009 року № 0000042302/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Альтаїр»ЗКПО 24032654 судові витрати по оплаті судово-економічної експертизи у сумі 4588,80 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Сімферополь, вул.. Чехова,55а) судові витрати по проведенню судово-економічної експертизи у сумі 1147,20 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Альтаїр»ЗКПО 24032654 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 5,10 грн.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 червня 2011 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді С.Ю. Яковенко О.В.Дугаренко