Постанова № 16586798, 26.01.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

Справа № 2-а 9576/09/0470

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26січня 2011 року м. Дніпропетровськ

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Алонждо Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю Алонжзвернулося до суду з адміністративним позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання дій Центральної МАПІ по складанню акту перевірки №810/235/23938217 від 03.04.2009 р. протиправними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000062303/0 від 22.04.2009 р., яким визначено суму податкового зобовязання за податком на додану вартість 61194,94 грн., штрафні санкції 30597,47 грн., №0000052303/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковим деклараціям за квітень, липень і вересень 2005 року на суму 42669,9 грн.

Податкові повідомлення-рішення №0000062303/0 від 22.04.2009 р., №0000052303/0, були прийняті на підставі Акту перевірки Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі №810/235/23938217 від 03 квітня 2009 року за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ Алонж, код ЄДРПОУ 23938217, щодо правильності нарахування та сплати податку на додану вартість в рамках здійснених операцій з СГД ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за період лютий, березень, квітень, липень, серпень, вересень 2005 р.

Перевіркою були встановлені наступні порушення - п.п. 7.2.3 пункту 7.2, п.п 7.4.1 та п.п. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартістьв результаті чого встановлено: заниження податку на додану вартість в сумі 61194,94 грн.; завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 42699,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Алонжвважає дії Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі неправомірним, податкові повідомлення-рішення №0000062303/0 від 22.04.2009 р., №0000052303/0, протиправними та підлягають скасуванню.

Вказані податкові повідомлення-рішення від 22.04.2009 року позивач вважає такими, що підлягають скасуванню у повному обсязі у звязку з невірним застосуванням та суттєвим грубим порушенням норм діючого законодавства, а також перевищенням повноважень посадових осіб податкової інспекції.

Відповідач надав суду Письмові заперечення на позовну заяву, в яких відмовився визнати позов та просив відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Алонжв позовних вимогах.

Дослідивши матеріали та наявні у справі докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково із наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Головним держподатревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Івко М.В. на підставі службового посвідчення проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ Алонж, код ЄДРПОУ 23938217, щодо правильності нарахування та сплати податку на додану вартість в рамках здійснених операцій з СГД ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за період лютий, березень, квітень, липень, серпень, вересень 2005 р., за результатами якої було складено Акт перевірки №810/235/23938217 від 03 квітня 2009 року.

В Акті перевірки №810/235/23938217 від 03 квітня 2009 року Центральна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської області посилається на пункт 1 статті 11 Закону України Про державну податкову службу в Україніяк на підставу проведення перевірки.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні: органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати д окументальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а т акож фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької д іяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкових платежів).

При цьому, Центральна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, посилаються на первинні бухгалтерські документи, тоді як всі первинні бухгалтерські документи знаходились у ТОВ Алонжі до податкової інспекції не надавались.

У преамбулі ЗУ Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамивказано, що цій закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В абзаці бп.п. 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамизазначено: контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідач в своїх Письмових запереченнях на позовну заяву, зазначає, що вироком Жовтневого районного суду М. Кривого Рогу від 19.10.06 р. у справі №1-516-2006 ОСОБА_1 був визнаний винним в скоєні злочину за частиною 2 статті 212 КК України.

Частиною 2 статті 212 КК України визначено: умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах.

СГД ОСОБА_1 в порушення п.п. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, включав до складу податкового кредиту затрати по сплаті податку на додану вартість, не підтверджені податковими накладними, завищуючи тим самим податковий кредит та занижуючи податкові зобовязання, які підлягають сплаті до бюджету.

Відповідно до п.п. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Стаття 19 Конституції України зазначає: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог; п. 2 статті 215 цього ж кодексу: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Таким чином, підставою вважати правочин недійсним є його недійсність встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією ч и законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 статті 69 КАС України визначено: доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як зазначено у частині 2 статті 71 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною 4 статті 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі; у разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

В частині 6 цієї статті визначено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

При проведенні документальної невиїзної перевірки ТОВ Алонж, код ЄДРПОУ 23938217, щодо правильності нарахування та сплати податку на додану вартість в рамках здійснених операцій з СГД ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за період лютий, березень, квітень, липень, серпень, вересень 2005 р., посадові особи Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області керувались Законом України Про державну податкову службу в Україні, в звязку зчим позовні вимоги в частині визнання дій Центральної МАПІ по складанню акту перевірки №810/235/23938217 від 03.04.2009 р. протиправними, задоволенню не підлягають.

Також, суд доходить висновку, податкові повідомлення-рішення №0000062303/0 від 22.04.2009 р., яким визначено суму податкового зобовязання за податком на додану вартість 61194,94 грн., штрафні санкції 30597,47 грн., №0000052303/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковим деклараціям за квітень, липень і вересень 2005 року на суму 42669,9 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Податкові повідомлення-рішення №0000062303/0 від 22.04.2009 р., яким визначено суму податкового зобовязання за податком на додану вартість 61194,94 грн., штрафні санкції 30597,47 грн., №0000052303/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковим деклараціям за квітень, липень і вересень 2005 року на суму 42669,9 грн. визнати протиправними та скасувати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Р.А. Барановський