Ухвала суду № 16583449, 16.06.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2011 р.Справа № 2а-160/10/1170 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

          головуючого судді                    Католікяна М.О.,

суддів                                         Коршуна А.О. Панченко О.М. ,

                    при секретарі                              Негер Е.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу прокурора Маловисківського району Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом прокурора Маловисківського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Енерговодоканал» Смолінської селищної ради Маловисківського району про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и л а:

25 січня 2010 року прокурор звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до КП «Енерговодоканал» Смолінської селищної ради Маловисківського району про стягнення заборгованості. Позовні вимоги прокурор обґрунтував тим, що відповідач у декларації з податку на прибуток за 2006 рік 09.02.2007 р. самостійно визначив податкове зобов’язання в сумі 1155717,00 грн., але не сплатив їх до бюджету. Викладені обставини явилися причиною звернення прокурора до суду з позовом про стягнення вказаної податкової заборгованості (а.с.а.с. 2 –4).

30 березня 2010 року судом було ухвалено постанову, якою суд відмовив у позові. Постанова вмотивована тим, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем був поданий уточнюючий розрахунок, згідно з яким він не має податкового зобов’язання з податку на прибуток. У такому випадку податковий орган має право ухвалити відповідне податкове повідомлення-рішення. Таким чином, відповідно до закону податковий орган не має підстав для стягнення податкового боргу (а.с.а.с. 79 –82).

30 квітня 2010 року прокурор, не погодившись з ухваленою постановою, звернувся до суду з апеляційною скаргою. У скарзі прокурор зазначив, що рішення судом першої інстанції було ухвалене з порушенням норм матеріального права. Так, податкове зобов’язання було визначено відповідачем самостійно, тому у позивача є всі підстави для стягнення заборгованості. Прокурор просить постанову суду першої інстанції скасувати і зобов’язати Смолінську селищну раду Маловисківського району сплатити податковий борг в сумі 1155717,00 грн. (а.с.а.с. 88, 89, 92, 97).

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги.

Прокурор, представник позивача у судове засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про поштові відправлення; до початку судового засідання не надали документи, які підтверджують поважність причин неявки, та не заявили клопотання про відкладення розгляду справи. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаною вище обставиною дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що відповідач у декларації з податку на прибуток за 2006 рік 09.02.2007 р. самостійно визначив податкове зобов’язання в сумі 1155717,00 грн. (а.с.а.с. 8, 9).

Згодом відповідачем був поданий уточнюючий розрахунок, згідно з яким він не має податкового зобов’язання з податку на прибуток (а.с. 10).

06 березня 2007 року та 09.04.2007 р. позивач висунув відповідачу відповідно першу та другу податкові вимоги (а.с.а.с. 11, 12).

Приведені вище спірні правовідносини врегульовано Законом України від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В силу пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач після подання декларації з податку на прибуток, у якій ним було самостійно визначено податкове зобов’язання в сумі 1155717,00 грн., скористався правом, наданим приведеною нормою, та надав уточнюючий розрахунок, згідно з яким не має такого зобов’язання. Таким чином, самостійне узгодження вказаної суми було кваліфіковано відповідачем як помилка, у розумінні пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо відсутності у податкового органу законних підстав для стягнення помилково задекларованого платником податків зобов’язання обгрунтованим.

Колегія суддів критично ставиться до посилань прокурора на рішення Вищого адміністративного суду України від 03.12.2009 р., яким було визнано незаконним акт Смолінської селищної ради Маловисківського району, на підставі якого і було подано уточнюючий розрахунок. При цьому, суд виходить з того, що право платника податків подати уточнюючий розрахунок є абсолютним, і не може залежати від ухвалення post factum судових рішень. Так, законом в разі виникнення у податкового органу підстав вважати узгоджене податкове зобов’язання необґрунтованим передбачено можливість ухвалення відповідного податкового повідомлення-рішення.

На користь цього додатково свідчать докази, надані представником відповідача суду апеляційної інстанції, а саме: акт № 54/1510-24153091 від 07.05.2010 р. невиїзної документальної перевірки та податкове повідомлення-рішення № 0001101510/0 від 17.05.2010 р., яким позивач визначив відповідачу податкове зобов’язання в сумі 1733576,00 грн. (1155717,00 грн. –основний платіж, 577859,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Таким чином, з’ясувавши у достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані, підтверджені наявними у матеріалах справи письмовими доказами та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Маловисківського району Кіровоградської області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом прокурора Маловисківського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Енерговодоканал» Смолінської селищної ради Маловисківського району про стягнення заборгованості, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строк, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 01 липня 2011 року.

Головуючий суддя                                                                       М.О. Католікян

Суддя                                                                                 А.О. Коршун

          Суддя                                                                                           О.М. Панченко