Постанова № 16583123, 06.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

06 квітня 2011 року 11:49 справа № 2а-14931/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Пасулька О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива»

доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень від 11 жовтня 2010 року № 0002912301/0, № 0002922301/0

за участю представників сторін:

від позивача: Шкода К.М., Гура М.В.,

від відповідача: Пацюк В.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 жовтня 2010 року № 0002912301/0, № 0002922301/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем не допущено порушення чинного законодавства в сфері оподаткування, а тому винесенні податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представником відповідача в судовому засіданні надано усні та письмові заперечення проти позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва 24 вересня 2010 року проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 15 липня 2009 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 15 липня 2009 року по 31 березня 2010 року за результатами якої складено Акт № 6151/23-2/36564094. Зазначеним актом встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі по тексту Закону № 334/94) в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 510734 грн. 00 коп. та встановлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168/97) в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість.

На підставі встановлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2010 року № 0002912301/0 на загальну суму 640709 грн. (основний платіж 510734 грн., штрафні (фінансові) санкції 129975 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2010 року № 0002922301/0 на загальну суму 113879 грн. (основний платіж 75919 грн., штрафні (фінансові) санкції 37960 грн.).

Представник відповідача в своїх запереченнях посилається на те, що в ході перевірки встановлено, що між ТОВ «Мінеральні добрива»та ТОВ «Арка компани»укладено договори № МД-01 від 21 жовтня 2009 року та від 8 вересня 2009 року № АР 311, згідно яких Постачальник зобовязується поставити Покупцеві товар, а Покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його.

Однак, згідно з базою «АІС ОR», ТОВ «Арка компані» перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова в стані «4»- порушено справу про банкрутство.

Тобто, в порушення п. 1.1 та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, для перевірки не надано комплект перевізних документів дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанції про прийняття вантажу та інших будь-яких документів, що свідчили б про факт транспортування товару. Отже, податковий орган вважає, що позивач здійснював безтоварні операції.

Суд не може погодитися з твердженнями відповідача про правомірність винесених податкових повідомлень-рішень згідно встановлених порушень, виходячи з наступного.

Між ТОВ «Мінеральні добрива»та ТОВ «Арка компани»8 вересня 2009 року укладено договір поставки нафтопродуктів № АР 311, за умовами якого ТОВ «Арка компани»зобовязується поставити, а ТОВ «Мінеральні добрива» прийняти та оплатити товар. Умови поставки конкретної партії товару, ціна та кількість визначались сторонами шляхом укладення додаткових угод. Додатковою угодою № 1 від 9 вересня 2009 року до договору № АР 311 ТОВ «Арка компани»зобовязувалась поставити ТОВ «Мінеральні добрива»дизельне пальне в кількості 65,950 тон на умовах поставки СРТ станція Індустріальна, Південна ЗД. Підтвердженням факту поставки товару за даним договором та додатковою угодою є оформлений акт приймання-передачі № АМ-1 та видаткова накладна № АМ-1.

Крім того, ТОВ «Мінеральні добрива»з ТОВ «Арка Компани»укладено договір поставки мінеральних добрив № МД-01/У від 21 жовтня 2009 року за умовами якого, ТОВ «Мінеральні добрива»зобовязувалось поставити, а ТОВ «Арка Компани»прийняти та оплатити товар. На виконання зазначеного договору № МД-01/У від 21 жовтня 2009 року ТОВ «Мінеральні добрива»поставило ТОВ «Арка компани»селітру аміачну. Умови поставки конкретної партії товару, обсяг поставки та ціна визначались сторонами шляхом укладення додаткових угод до зазначеного договору. Поставка товарів в межах договору № МД-01/У здійснювалась на умовах FCA станція відвантаження, СРТ станція отримувача або EXW склад Постачальника згідно з Правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2000.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 334/94 передбачено, що під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійсненних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94 визначено, що не належить до складу витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, положення зазначеної норми Закону визначає, що критерієм для формування валових витрат обігу та виробництва є причетність набутих у власність товарів до господарської діяльності субєкта господарювання як платника податку на прибуток. Тобто, спірні правовідносини регулюються нормою п. 1.32 ст. 1 даного Закону.

Пункт 1.32 ст. 1 Закону № 334/94 визначає, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704, зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо не можливо безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведенні облікові документи відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити, як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дати, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, суд вважає обґрунтованими посилання представника позивача на те, що Актом перевірки не встановлено отримання збитків ТОВ «Мінеральні добрива»від операцій з придбання та подальшої реалізації дизельного пального.

В ході розгляду справи, встановлено фактичне виконання договору № МД-001/П від 8 вересня 2009 року та додаткової угоди № 1 від 8 вересня 2009 року щодо придбання дизельного пального у ТОВ «Арка компани»та реалізацію позивачем ТОВ «Укренергоінвест». Підтвердженням факту поставки товару ТОВ «Укренергоінвест»є акт приймання-передачі та видаткова накладна № МДУ-1 від 9 вересня 2009 року.

Суд не може взяти до уваги посилання представника податкового органу на безтоварність операції ТОВ «Мінеральні добрива»щодо покупки та поставки дизельного пального (накладна № 514894 від 9 вересня 2009 року), згідно якої перевізником є Південно-західна залізниці, власником товару ТОВ «ТНК-ВР Комерс», відправником ЗАТ «Линик», платником ТОВ «Бит-Системи», а покупцем ТОВ «Укренергоінвест», тобто ТОВ «Мінеральні добрива»з огляду на наступне.

Також суд звертає увагу на наступне. У звязку з проведенням «безтоварної операції»податковим органом виключено зі складу валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Мінеральні добрива»вартість придбаного у ТОВ «Арка компани»дизельного пального, разом з тим відповідачем не виключено вартість даного дизельного пального зі складу валових доходів та податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з подальшим продажем даного дизельного пального ТОВ «Укренергоінвест». Зазначена обставина підтверджується матеріалами справи (арк. справи № 165)

Перевезення товару, придбаного ТОВ «Мінеральні добрива»у ТОВ «Арка компани»та в подальшому реалізованого ТОВ «Укренергоінвест», здійснювалось залізничним транспортом до ст. Індустріальна, Південної залізниці. Відправником товару є ЗАТ «Ліник»- виробник дизельного пального, а одержувачем ТОВ «Укренергоінвест»(копії відповідних накладних та актів прийому-передачі містяться в матеріалах справи), тому суд вважає, що позивач мав законні підстави для включення до складу податкового кредиту суму сплачених ТОВ «Арка компани»грошових коштів.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97 визначено, які реквізити має містити податкова накладна зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 даного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Крім того, суд звертає увагу на наступне: на момент виникнення правовідносин між позивачем та ТОВ «Арка компани»товариством було зареєстровано як платник податків на додану вартість, а отже даний субєкт господарювання мав право на виписування податкових накладних. Про що в свою чергу, свідчить довідка податкового органу віл 28 вересня 2010 року № 6188/23/36564094 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Мінеральні добрива»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Арка компани»за березень 2010 року, якою не встановлено порушення податкового законодавства позивачем.

Проаналізувавши дійсні обставини справи та матеріали справи, суд вважає, що позивачем не порушено вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість».

Отже, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2010 року № 0002912301/0, № 0002922301/0.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук