Постанова № 16582691, 22.06.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2011 р.

15 год.10 хв.Справа № 2-а-1368/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кравченко А.О.,

за участю:

представників позивача - Ільницького Б.І., Плесняєвої-Іващенко С.І.,

представника відповідача - Тосік Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонес" (далі позивач, ТОВ) звернулось з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень від 26.08.2010р. № 0003402301/0, № 0003392301/0, від 01.10.2010р. № 0003402301/1, № 0003392301/1, від 14.12.2010р. № 0003402301/2, № 0003392301/2, якими позивачу збільшено зобовязання з податку на прибуток на 1726176 грн. у тому числі за основним платежем на 1150784,00 грн. та за штрафними санкціями на 575392,00 грн., та з податку на додану вартість на 521526,00 грн. у тому числі за основним платежем на 347684,00 грн. та за штрафними санкціями на 173842,00 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення складені на підставі неповного вивчення всіх обставин ведення господарської діяльності підприємством, неналежної оцінки його бухгалтерських та податкових документів та невірного застосування норм діючого податкового законодавства при оподаткуванні результатів здійснення господарської діяльності.

Зокрема позивач наголошує про безпідставність висновків щодо неправомірності формування податкового кредиту та валових витрат ТОВ "Херсонес" за рахунок операцій із ПСП «Каїсса» та ТОВ «Компанія Каскад-Юг» у звязку із визнанням нікчемними угод зазначених субєктів підприємницької діяльності із їх контрагентами. Позивач не погоджується із таким висновком, оскільки операції поставки товару були фактично здійснені: товар (олія та насіння соняшника) поставлений та у подальшому використаний у господарській діяльності, оплата проведена у безготівковому порядку, бухгалтерські та податкові документи оформлені належним чином. Всі зазначені вимоги для формування валових витрат та податкового кредиту підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Також позивач не погоджується із висновком податкового органу щодо неможливості відображення у податковому обліку (виправлення) самостійно виявлених помилок за період, що був перевірений ДПІ, оскільки таке право платника податків передбачено п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181-ІІІ), а також п.п. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 та п.п.5.2.7. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР).

Представник відповідача проти позову заперечує, вважає висновки акту перевірки та спірні податкові повідомлення-рішення такими, що складені на підставі діючого податкового законодавства України та достовірного аналізу господарських відносин позивача і тому просить суд відмовити у задоволені позовних вимог. В обгрунтування заперечень зазначила, що оскільки угоди постачальників ПСП «Каїса» та ТОВ «Компанія Каскад-Юг» про придбання товару визнані нікчемними, то відповідно нікчемними є і всі подальші угоди по ланцюгу до вигодонабувача. Щодо неврахування податковим органом у декларації з податку на прибуток за 2008 рік сум валових доходів, самостійно скоригованих позивачем за 2007 рік, представник відповідача зазначила, що податковий період, за який підприємством проведено виправлення самостійно виявлених помилок, був предметом попередньої документальної перевірки, із результатами якої позивач погодився. Таким чином ДПІ вважає узгодженими податкові зобовязання 2007 року та не бере до уваги будь-які уточнення показників зазначеного періоду.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Спірні податкові повідомлення - рішення про збільшення позивачеві зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість складені на підставі висновків акту планової виїзної перевірки позивача від 18.08.2010р. № 3695/23-5/1413558 та за результатами апеляційного узгодження донарахованих відповідачем зобовязань з податків і зборів.

Апеляційне узгодження донарахованих зобовязань закінчилось шляхом розгляду скарги позивача на визначені зобовязання Державною податковою адміністрацією України.

За рішеннями, про результатами розгляду скарг позивача, останні були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Таким чином за результатами проведеної перевірки та апеляційного узгодження донарахованих зобовязань ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.08.2010р. № 0003402301/0, № 0003392301/0, від 01.10.2010р. № 0003402301/1, № 0003392301/1, від 14.12.2010р. № 0003402301/2, № 0003392301/2, якими позивачу збільшено зобовязання з податку на прибуток на 1726176 грн. у тому числі за основним платежем на 1150784,00 грн. та за штрафними санкціями на 575392,00 грн., та з податку на додану вартість на 521526,00 грн. у тому числі за основним платежем на 347684,00 грн. та за штрафними санкціями на 173842,00 грн.

На визначення зобовязання із податку на прибуток вплинули наступні висновки акту перевірки.

На порушення п.4.1, пп.4.1.5 п.4.1 ст.4, п.5.10 ст. 5 Закону № 334/94-ВР платником податку проведено коригування валових доходів у рядку 02.2 ( „Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів") Декларації з податку на прибуток за 2008 рік в сумі 138 481 грн. до зменшення та в сумі 2 726 233 грн. до збільшення, в результаті самостійно виявлених помилок за 2007 рік. Перевіркою не підтверджено правомірність проведених коригувань на суму 138 481 грн. та на суму 2 726 233 грн. у декларації за 2008 рік в результаті самостійно виявлених помилок за попередній податковий період (2007 рік), оскільки правильність формування валових доходів у декларації з податку на прибуток за 2007 рік перевірено попередньою документальною перевіркою, акт від 02.04.2008 №1160/23-6/14113558.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Позивач відобразив коригування за 2007 рік у поточній декларації за 2008 рік, яка була подана до ДПІ у м. Херсоні, тобто в період до проведення перевірки, оскільки вона закінчилася 18.08.2010р. складанням акта.

Згідно акта перевірки, на підставі якого було винесено спірне податкове повідомлення-рішення, перевірявся період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року, тобто той період, в якому була подана декларація про виправлення помилок та проведено коригування. Таким чином, правильність даних цієї декларації, поданої у 2008 році, ДПІ повинна була перевірити при складанні акта перевірки, що став підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Однак ДПІ факти, що стали підставою для виправлення помилок попереднього періоду при проведенні перевірки не перевірила і необґрунтовано, з посиланням на наявність попередньої перевірки (що згідно з законом не позбавляє позивача надати уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період), визначила наявність порушення та нарахувала податок на прибуток.

На підставі викладеного, суд вважає, що ДПІ у м. Херсоні мала можливість і повинна була перевірити правомірність включення позивачем самостійно виявлених помилок по відображенню в декларації про прибуток підприємства валових витрат та врахувати їх при складанні акту перевірки, що став підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Іншим порушенням, що стало підставою для визначення зобовязання із податку на прибуток та податку на додану вартість є визнання податковим органом нікчемними угод позивача із його контрагентами ПСП «Каїсса» та ТОВ «Компанія Каскад-Юг».

У акті перевірки зазначено, що в порушення пп. 5.3.9 (абз.4) п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР ТОВ «Херсонес» неправомірно включено до складу валових витрат суму 1738419,00грн. вартості товару (сировини, матеріалів), згідно накладних, отриманих від ПСП «Каїсса» та ТОВ «Компанія «Каскад-Юг», які були предметом нікчемного правочину та документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій визнані недійсними.

Щодо даного порушення судом встановлені наступні обставини.

ТОВ „Херсонес", згідно договору купівлі-продажу від 18.11.09 №344, в листопаді 2009 року придбано у ПСП «Каїсса» олію соняшникову на загальну суму 2 049 714,00грн., у т.ч. ПДВ 341619,00грн.

Реалізація олії соняшникової ТОВ „Херсонес" у бухгалтерському обліку відображено, згідно наступних накладних та податкових накладних:

- накладна від 18.11.09 №18.11-01, податкова накладна від 18.11.09 №18.11-02, олія соняшникова 217,42 тони по ціні 5750,00грн., на суму 1 250165,00грн., крім того ПДВ 250033,00грн., загальна сума -1500198,00грн.;

-накладна від 19.11.09 №19.11-03, податкова накладна від 19.11.09 №19.11-09, олія соняшникова 79,64 тони по ціні 5750,00грн., на суму 457 930,00грн., крім того ПДВ 91586,00грн., загальна сума -549516,00 грн.

ТОВ «Херсонес» розрахувалось з ПСП «Каїсса» через розрахунковий рахунок у ВАТ ТФ Банк „Контракт" на загальну суму 2 049 714.00 грн. згідно платіжних доручень: від 19.11.09 на суму 1 500 198,00грн., від 20.11.09 на суму 549 5 16,00грн.

Перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними серії БПС: №000131/09 від 18.11.09, №000130/09 від 18.11.09, №000132/09 від 18.11.09. №000134/09 від 18.11.09, .№000133/09 від 18.1 1.09, №000135/09 від 19.11.09, №000136/09 від 19.11.09, №000137/09 від 19.11.09, №000139/09 від 19.11.09, №000138/09 від 19.11.09, №000140/09 від 19.11.09 замовник та вантажовідправник - ПСП «Каїсса», автопідприємство - ПСП Доця та ПСП «Каїсса».

Актом планової документальної перевірки ПСП „Каїсса" (акт від 09.04.10 № 1653/23-4/14115089) визначено, що придбаний в листопаді 2009 року товар (олія соняшникова) у ПП ІБФ «Теза-А» і ФОП ОСОБА_4 реалізований ТОВ «Херсонес».

За результатами документальної перевірки ПСП „Каїсса" (акт від 09.04.10 №1653/23-4/141 15089) за період з 01.07.08 по 31.12.09 з питання встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів виявлені розбіжності по постачальникам ПСП „Каїсса": ПП ІБФ «Теза-А» та ФОП ОСОБА_4.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства інженерно-будівельної фірми «Теза-А» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків контрагентами-покупцями та продавцями за період з 01.02.09 по 28.02.09 та з 01.04.09 по 31.12.09. За результатами перевірки складено акт від 25.02.10 №308/23-300/35513096.

Згідно інформації, наведеної ПП ІБФ «Теза-А» в податкових звітностях, не виявлено власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність. Декларації з податку на прибуток за перевірений період не надані. За інші податкові періоди надавалися прокреслені. Додаток К1/1 до декларацій з податку на прибуток не наданий, що свідчить про відсутність на підприємстві основних фондів.

Згідно акту планової документальної перевірки ПСП „Каїсса" (акт від 09.04.10 №1653/23-4/14115089) - усі операції купівлі-продажу по ланцюгу: ПП ІБФ «Теза-А» ПСП «Каїса» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними до „вигодонабувача".

ДПІ у м. Херсоні проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків контрагентами- покупцями та продавцями за період з 01.11.09 по 31.12.09. (акт від 27.02.10 № 889/17-2/2461 102455).

Встановити фактичне місцезнаходження підприємця податковий орган не може, оскільки за адресою, зазначеною у свідоцтві про державну реєстрацію, підприємець не знаходиться, про що отримано відповідь від ГВПМ ДПІ у м. Херсоні від 19.02.10 № 704/26-305.

Перевіркою встановлено, що постачальником ФОП ОСОБА_4 є ПП "ВКФ «ПИК», яке на момент здійснення операцій має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Згідно службової записки управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Херсоні від 27.02.10 №893/15-2, підприємство за період листопад 2009 року та грудень 2009 року до ДПІ у м Херсоні податкові декларації з ПДВ надало з нульовими значеннями без порушення терміну подання декларацій.

Згідно акту планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 (акт від 27.02.10 № 889/17-2/2461 102455) - усі операції купівлі-продажу по ланцюгу: ФОП ОСОБА_4 ПСП «Каїсса» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними до „вигодонабувача".

Іншим постачальником ТОВ „Херсонес" було ТОВ «Компанія Каскад-Юг».

Згідно договору купівлі-продажу від 02.09.09 №316, в жовтні 2009 року ТОВ „Херсонес" придбало у ТОВ «Компанія Каскад-Юг» насіння соняшника на загальну суму 36388,80 грн.. у т .ч. ПДВ 6 064,80грн.

Реалізація насіння соняшника ТОВ „Херсонес" оформлено у бухгалтерському та податковому обліку згідно накладних та податкових накладних: накладна від 05.10.09. № РН-43, податкова накладна від 05.10.09. № 22, насіння соняшника 17,328 тон по ціні 1750,00 грн., на суму 30324,00 грн., крім того ПДВ 6064,80 грн., загальна сума 36388,80 грн.

Перевезення товару підтверджено товарно-транспортною накладною від 02.10.09, замовник та вантажовідправник - ТОВ «Компанія Каскад-Юг», автопідприємство ПП Петренко.

ТОВ «Херсонес» розрахувалось з ТОВ «Компанія Каскад-Юг» грошовими коштами через розрахунковий рахунок ВАТ ТФ Банк „Контракт" на загальну суму 36388,88 грн. згідно платіжного доручення від 06.10.09.

Актом документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Каскад-Юг» з питань взаємовідносин з ПП «Пріор Агро», код 36580603 (акт від 17.02.10 №667/23-2/36504721) визначено, що придбане в жовтні 2009 року насіння соняшника у ТОВ «Компанія Каскад-Юг» реалізоване ТОВ «Херсонес».

Згідно з даними додатку 5 до декларації та „Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" перевіркою встановлено, що одним з постачальників ТОВ "Компанія Каскад-Юг" у жовтні 2009 року було ПП «Пріор Агро» на суму ПДВ 344838,85грн. ДПІ у м. Херсоні складено акт від 12.01.10 № 30/23-2/35680603 по ПП «Пріор Агро» з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.09.09 по 31.10.09.

За результатами проведеної перевірки по ланцюгу постачання ПП «Пріор Агро» ТОВ "Компанія Каскад-Юг" встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності та порушення ч.І ст.203, 215, 228. 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а отже операції є нікчемними.

Таким чином судом встановлено, що фактично підставою для визначення ТОВ «Херсонес» зобовязань із податку на прибуток та податку на додану вартість стали порушення, допущені ПП «Пріор Агро», ПП ІБФ «Теза-А» і ФОП ОСОБА_4, які були постачальниками позивача у другому ланцюгу проходження товару та не мали із останнім безпосередніх господарських відносин.

Тобто у звязку із тим, що податковий орган вважає нікчемними правочини, укладені ПП «Пріор Агро» із ТОВ "Компанія Каскад-Юг" та ПП ІБФ «Теза-А» і ФОП ОСОБА_4 із ПСП „Каїсса" про поставку насіння соняшнику та олії соняшникової (товар не перевозився, не зберігався), відповідно і всі подальші правочини із участю цього товару також, на думку податкового органу, є нікчемними.

Основними аргументами відповідача, на яких грунтується його позиція є твердження про те, що угоди, укладені ТОВ «Херсонес» із ПСП „Каїсса" та ТОВ "Компанія Каскад-Юг", є нікчемними, не спрямованими на реальне настання правових наслідків, що товар не перевозився і не зберігався, а угоди оформлені лише документально, відповідно не могло бути проведено поставки товару.

Позиція відповідача щодо безтоварності угоди про поставку насіння соняшнику та олії соняшникової ПСП „Каїсса" та ТОВ "Компанія Каскад-Юг" спростовується дослідженими у судовому засіданні договорами купівлі-продажу, рахунками-фактурами на оплату, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками із рахунка позивача про проведення оплати за поставлений товар, товарно-транспортними накладними. Тобто дані документи підтверджують фактичне переміщення (транспортування) товару.

Товар був використаний у власній господарській діяльності позивача: насіння соняшника, поставлене ТОВ "Компанія Каскад-Юг" перероблено на олію, що підтверджується карткою аналізу зерна та виробничим звітом олійного цеху ТОВ «Херсонес» за грудень 2009р., олію у подальшому було експортовано, що підтверджується ВМД, виданою Херсонською митницею. Олія соняшника, поставлена ПСП „Каїсса" була також реалізована позивачем нерезиденту, що підтверджується ВМД, виданою Херсонською митницею.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі Закон N 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів (договору, видаткових, податкових, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур), оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ПСП „Каїсса" та ТОВ "Компанія Каскад-Юг" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ПСП „Каїсса" та ТОВ "Компанія Каскад-Юг" є дійсними.

Відповідно до Закону № 334/94-ВР для віднесення понесених витрат до складу валових витрат Декларації з податку на прибуток для платника податків необхідним є належне документальне підтвердження цих витрат та безпосередню участь цих витрат в отримані оподатковуваних доходів в межах господарської діяльності платника податків.

За приписами п.1.32 ст.1 та п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом Закону № 168/97-ВР до податкового кредиту відноситься сплачений (нарахований) податок на додану вартість, підтверджений належним чином складеними податковими накладними. Таким чином, головними умовами для формування податкового кредиту є сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість, підтверджені відповідними податковими накладними за товарами (роботами, послугами), які фактично отримані платником податку від складачів податкових накладних та використані в господарській діяльності цього платника податків в межах його оподатковуваних операцій.

Проаналізувавши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що визнаючи правочини з придбання та продажу товарів платників податків нікчемними та досліджуючи подальше проходження цих товарів, податковий орган не зміг належним чином обгрунтувати висновок щодо безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту позивача відповідними положеннями Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» і «Про податок на додану вартість» тому, що постачальник товарів склав та належним чином оформив первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні, придбаний товар призначався для використання у господарській діяльності позивача, тобто проведені операціі були підкріплені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

У своїх висновках відповідач вважає, що постачальники позивача ПСП „Каїсса" та ТОВ "Компанія Каскад-Юг" фактично не здійснювали господарської діяльності, а лише документували операції із товаром, на які не мали права власності.

Дане твердження відповідача спростовано у судовому засіданні наданими документами, що підтверджують факт поставки товару позивачу ПСП „Каїсса" та ТОВ "Компанія Каскад-Юг".

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобовязань може слугувати підставою для виключення понесених витрат із складу валових та сплаченого ПДВ у ціні товару із податкового кредиту.

Податкова інспекція не навела жодних доводів щодо наявності в діях позивача ознак таких дій, а наведені податковою інспекцією доводи підстав для зменшення валових витрат та податкового кредиту не є такими, що відповідають правовим нормам Законів № 334/94-ВР та № 168/97-ВР.

Відповідач не спростував факт постачання товарів та декларування зобовязань з ПДВ постачальником товару позивачу і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до валових витрат та податкового кредиту спірних сум.

Також суд вважає, що обов'язки контролю за правильністю нарахування та сплати податків покладено на податковий орган, а не позивача. Тому немає підстав для позбавлення позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту через можливе порушення податкового законодавства постачальниками товару (послуг) по ланцюгу. Оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, або допустив інші порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи. А тому, правові наслідки для зменшення валових витрат та податкового кредиту відсутні.

Таким чином суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та задовольняє їх у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень.

Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 26.08.2010р. № 0003402301/0, № 0003392301/0, від 01.10.2010р. № 0003402301/1, № 0003392301/1, від 14.12.2010р. № 0003402301/2, № 0003392301/2.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 червня 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.6