Постанова № 16582141, 22.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2011 р.                                                                                 № 2а-5017/11/1370

о 11 год., 10 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області

до Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»

про стягнення економічних санкцій в сумі 43434,78 грн. ВСТАНОВИВ:

Позивач –Державна інспекція контролю за цінами у Львівській області звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»про стягнення економічних санкцій в сумі 43434,78 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що відповідачем в порушенням вимог рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 18.07.2006 року за № 185, від 26.12.2006 року за № 412, Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 року за № 1010 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуг з вивезення побутових відходів»отримано необґрунтовану виручку в сумі 14478,26 грн. Внаслідок чого, позивачем прийнято рішення від 30.03.2011 року за № 88 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін яким до МКП «Миколаївводоканал»застосовано економічні санкції на суму 43434,78 грн.

Ухвалою суду від 29.04.2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Відповідач вказану ухвалу отримав 09.06.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, у зазначений в ухвалі строк заперечень на адміністративний позов не подав.

Безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

24.03.2011 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проведено перевірку Управління земельних ресурсів у м. Трускавці Львівської області на предмет формування, встановлення та застосування тарифів на житлово –комунальні послуги, достовірності податних розрахунків матеріалів для отримання висновків щодо економічного обґрунтування планових витрат відповідності зміни їх розмірів, а також рівня відшкодування населення вартості послуг. На підставі проведеної перевірки складено акт № 000180.

Проведеною перевіркою встановлено:

- МКП «Миколаївводоканал»в квітні 2010 року, в порушення порядку застосування тарифів на послуги водовідведення по сщ. Липівка, внаслідок включення у вартість фактично ненаданих послуг по водовідведенню, тарифи на які регулюються, завищено плату за послуги водовідведення, що призвело до порушення рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 18.07.2006 року за № 185 та від 26.12.2006 року за № 412 та отримання необґрунтованої виручки в розмірі 7334,66 грн.;

- МКП «Миколаївводоканал»за період з липня 2008 року по березень 2011 року необґрунтовано стягувалась плата за послуги по опломбуванню та розпломбуванню лічильників, які вже враховані та відшкодовані тарифами на послуги з водопостачання та водовідведення, чим порушено рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 18.07.2006 року за № 185 та від 26.12.2006 року за № 412 та необґрунтовано отримано виручку на загальну суму 21771,56 грн., в тому числі за період 01.03.2010 року –01.03.2011 року в сумі 7143,60 грн.;

- МКП «Миколаївводоканал»за період з липня 2008 року по березень 2011 року підприємством надано послуг по викачці нечистот, обробці та вивезенню стоків асенізаційною машиною для споживачів не приєднаних до централізованої системи водовідведення на суму 42895,14 грн., в тому числі населення –26982,61 грн., бюджетні організації –9879,86 грн., інші –6032,67 грн., за тарифами погодженими міським головою м. Миколаєва без висновків Державної інспекцією з контролю за цінами у Львівській області, щодо розрахунку економічно обґрунтованих витрат на послуги з вивезення рідких нечистот, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 року за № 1010 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуг з вивезення побутових відходів», зі змінами і доповненнями. Крім цього, витрати пов’язані з наданням вищевказаних послуг вже враховано в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення для споживачів, що користуються централізованою системою водовідведення;

За наслідками перевірки встановлено, що загальна сума необґрунтовано отриманої МКП «Миколаївводоканал»виручки становить 14478,26 грн.

30.03.2011 року позивачем прийнято рішення № 88 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якого вирішено вилучити у відповідача 43434,78 грн.

Крім цього, позивачем направлено відповідачу претензію № 88 від 30.03.2011 року, яку відповідачем залишено без задоволення.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про ціни та ціноутворення»за № 507-ХІІ від 03.12.1990 року, із змінами і доповненнями, Порядком формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 року за № 1010 із змінами і доповненнями, ГК України, КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно –правові спори, зокрема на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про ціни і ціноутворення», цей закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

Згідно ст. 4 цього ж Закону, Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери крім сфери телекомунікацій, електроенергетики, централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення, визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Згідно ст. 6 цього ж Закону, в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Згідно ст. 7 цього ж Закону, вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно ст. 8 цього ж Закону, державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

- державних фіксованих цін (тарифів);

- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 13 цього ж Закону, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Згідно ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Згідно п. 3 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Згідно п. 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Згідно п. 2.1. цієї ж Інструкції, необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:

при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;

при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів;           при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.

Згідно п. 2.1. цієї ж Інструкції, державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд враховує обґрунтування позивача викладеним у позовній заяві, оскільки законодавцем на відповідача покладено відповідальність за порушення державної дисципліни цін, а відтак позивачем правомірно застосовано до відповідача економічні санкції.

Крім цього, відповідач належних та допустимих докази оскарження рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін суду не надав, відповідно визначені у ньому економічні санкції є узгодженими.

Станом на дату розгляду справи економічні санкції в сумі 14478,26 грн., що підтверджується розрахунком необґрунтованої виручки, відповідачем сплачені не були, а тому підлягають стягненню.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого відповідачем зроблено не було.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з врахуванням вимог ст. 162 КАС України, позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про стягнення економічних санкцій в сумі 43434,78 грн. підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ч. 2, 4 ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки такі зі сторін не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»(ЄДРПОУ 03348809, вул. Чорновола, 1, м. Миколаїв, Львівська область) в дохід Держбюджету Миколаївського району на р/р 31115106700331 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 23949770 економічні санкції в сумі 43434,78 грн.

          3. Зобов’язати Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал»виконати постанову негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

          Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

          Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, у порядку та строки згідно ст. 186 КАС України.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

          Постанова складена у повному обсязі 22.06.2009 року.

Суддя                                                             Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя                                                             Гавдик З.В.