Постанова № 16581783, 30.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 червня 2011 року Справа № 2а-3747/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

при секретарях Чукіній А.Ю., Терегері С.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 06.05.2011 № 126),

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2011 № 1),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Континент» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2011 № 0000322301/0,

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2011 року Мале приватне підприємство «Континент» (надалі МПП «Континент», позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області (надалі Стахановська ОДПІ, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Стахановської ОДПІ від 04.05.2011 № 0000322301/0, стягнути з відповідача судові витрати. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує наступним.

МПП «Континент» зареєстровано виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 08.02.1995. Згідно довідки ЄДРПОУ № 601242 підприємство значиться в реєстрі підприємств та організацій України, перебуває на обліку в Стахановській ОДПІ та має свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 16724294.

З 22.04.2011 по 29.04.2011 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку МПП «Континент» з питань достовірності декларування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «ТК «Парітет», код 37264676, за результатами якої складено акт від 27.04.2011 № 128/23-21850798.

Перевіркою встановлено наступні порушення: 1) ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених МПП «Континент» при придбанні та продажу товарів (послуг); 2) п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого МПП «Континент» занизив податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 272830,03 грн., у тому числі за лютий 2011 року в сумі 272830,03 грн.

04.05.2011 Стахановською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000322301/0, яким МПП «Континент» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 272830 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

З вищевказаними рішеннями відповідача позивач не згоден, виходячи з наступного. Договори між ТОВ «ТК «Парітет» та МПП «Континент» містять погоджені умови, які є обовязковими, визначені відповідно до актів цивільного законодавства, що цілком відповідає приписам ст. 628 ЦК України. Загальні положення про купівлю-продаж щодо забезпечення передавання та одержання товару цілком виконано, що підтверджується платіжними дорученнями, якими на виконання договорів перераховано грошові кошти в оплату товару, податковими та видатковими накладними.

Позивач вважає необґрунтованими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, крім того, відповідачем нормативно не доведено, в чому саме полягає протиправний характер договорів і в чому полягає порушення інтересів держави і суспільства та чим саме порушено публічний порядок. В акті перевірки зазначено про відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків. Позивач зазначає, що здійснення перевірки в такому обсязі та на підставі таких документів, що зазначені в акті, фактично не дозволяють зробити висновок про нікчемність правочинів, а тому акт від 27.04.2011 є протиправним і не може бути допустимим доказом обставин, на які посилається відповідач. Відповідачем не надано доказів порушення вимог закону при укладанні зазначених договорів з боку підприємства.

Також позивач посилається, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку субєкта господарювання з питання достовірності декларування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТК «Парітет». При цьому жодним легітимним нормативним актом не передбачено вказаного виду перевірки, а текст акту перевірки не містить посилання на отримання будь-яких відомостей щодо контрагентів. Висновки в акті перевірки щодо нікчемності правочинів зроблені в порушення Наказу № 266, приписи якого дозволяють робити висновки щодо нікчемності угод лише при проведенні позапланової виїзної перевірки, а тому є передчасними. Висновки в акті перевірки щодо порушення ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України є невмотивованими, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять фактичних даних на підтвердження виводів відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, пояснив, що господарські операції з постачання товару носили реальний характер, продукція, отримана від ТОВ «ТК «Парітет» була використана позивачем в господарській діяльності, висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, в обґрунтування своїх заперечень посилається на таке. На підставі наказу від 22.04.2011 № 503 Стахановською ОДПІ відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України було проведено документальну невиїзну перевірку МПП «Континент», код за ЄДРПОУ 21850798, з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків за лютий 2011 року. Копію наказу Стахановської ОДПІ від 22.04.2011 № 503 та повідомлення про проведення перевірки від 22.04.2011 № 36 було вручено головному бухгалтеру МПП «Континент» особисто під розпис. За результатами перевірки було складено акт від 27.04.2011 № 128/23-21850798 «Про результати документальної невиїзної перевірки Малого приватного підприємства «Континент» з питань достовірності декларування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «ТК «Парітет». Згідно висновків зазначеного акту перевірки було встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого МПП «Континент» занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 272803,03 грн. за лютий 2011 року.

На підставі акту перевірки Стахановською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011 № 0000322301/0, яким нараховані податкові зобовязання з ПДВ у розмірі 272831 грн., з яких основного платежу 272830 грн., штрафні санкції 1 грн.

При перевірці використовувалися первинні бухгалтерські документи та додатки до податкової декларації за лютий 2011 року, дані «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПА України» та матеріали, отримані від ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТК «Парітет», код 37264676.

В результаті проведених заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ТОВ «ТК «Парітет» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники (1 особа), будь-які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод не можливим. Транспортування товару не підтверджено. Згідно проведеного аналізу діяльності ТОВ «ТК «Парітет» виконує фінансово-господарську діяльність без мети отримання прибутку.

Перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність. Таким чином, перевіркою встановлено проведення транзитних операцій від постачальника ТОВ «ТК «Парітет» покупцю МПП «Континент», що спрямовано на здійснення операцій з дотримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

МПП «Континент» до складу податкового кредиту в лютому 2011 року включені податкові накладні, отримані від ТОВ «ТК «Парітет» у загальній сумі ПДВ 272830,03 грн. Згідно листа МПП «Континент» від 21.04.2011 станом на 21.04.2011 дебіторська та кредиторська заборгованість відсутні. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за лютий 2011 року.

Товарно-транспортні накладні до перевірки не надані, довідка про підтвердження взаємовідносин МПП «Континент» з ТОВ «ТК «Парітет» на даний час не отримана.

Тому від подач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що позивач МПП «Континент», зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 08.02.1995, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1392120 0000 000563 (а.с. 19). Згідно свідоцтва № 16724294 позивач є платником податку на додану вартість (а.с. 21). МПП «Континент» перебуває на обліку в Стахановській ОДПІ з 24.02.1995 згідно з довідкою від 26.09.2002 № 194 (а.с. 22).

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII зі змінами та доповненнями (далі Закон № 509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, обєкт оподаткування, дату виникнення податкових зобовязань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Позивач подав до Стахановської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року, де в рядку 17 (усього податкового кредиту) зазначив суму 504400 грн.

П.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

П.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Ст. 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.

П. 78.1 цієї статті передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з відємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з відємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обовязкова (п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).

Судом установлено, що 07.04.2011 Стахановською ОДПІ позивачеві було вручено запит від 07.04.2011 № 4377 про надання пояснень та їх документального підтвердження (а.с. 81). 22.04.2011 відповідачем винесено наказ № 503 про проведення документальної невиїзної перевірки МПП «Континент» з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків за лютий 2011 року (а.с. 82). Копію наказу Стахановської ОДПІ від 22.04.2011 № 503 та повідомлення про проведення перевірки від 22.04.2011 № 36 було вручено головному бухгалтеру МПП «Континент» особисто під розпис (а.с. 83).

П. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (надалі Порядок).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначено, що акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

П. 4 Порядку № 984 визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 6 Порядку № 984).

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

За результатами перевірки Стахановською ОДПІ складено акт від 27.04.2011 № 128/23-21850798 «Про результати документальної невиїзної перевірки Малого приватного підприємства «Континент» з питань достовірності декларування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «ТК «Парітет» (а.с. 9-17).

На арк. 5 акту перевірки зазначено, що інформацією від ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ «ТК «Парітет» встановлено, що згідно розрахунку комунального податку чисельність працюючих складає 1 особа. В результаті проведених заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ТОВ «ТК «Парітет» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники (1 особа), будь-які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод не можливим. Транспортування товару не підтверджено.

Перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність. Таким чином, перевіркою встановлено проведення транзитних операцій від постачальника ТОВ «ТК «Парітет» покупцю МПП «Континент», що спрямовано на здійснення операцій з дотримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

На арк. 6 акту перевірки зазначено, що МПП «Континент» до складу податкового кредиту в лютому 2011 року включені податкові накладні, отримані від ТОВ «ТК «Парітет» у загальній сумі ПДВ 272830,03 грн., у тому числі податкові накладні: від 02.02.2011 № 59, від 04.02.2011 № 140, від 08.02.2011 № 290, від 11.02.2011 № 415, від 17.02.2011 № 656.

Згідно висновків акту перевірки було встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого МПП «Континент» занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 272803,03 грн. за лютий 2011 року.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абз. 1 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобовязання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобовязання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

На підставі акту перевірки від 27.04.2011 № 128/23-21850798 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.05.2011 № 0000322301/0, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 1 ст. 123 Податкового кодексу України позивачеві збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 272831 грн. (за основним платежем 272830 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.) (а.с. 18).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, є правочином.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Судом було проаналізовано первинну документацію, надану позивачем.

Так, між МПП «Континент» та ТОВ «ТК «Парітет» 01.10.2010 було укладено договір № 32 (а.а. 34-35). Згідно п. 1.1 договору продавець (ТОВ «ТК «Парітет») зобовязується поставити на склад покупця (МПП «Континент»), а покупець прийняти та оплатити товар згідно з узгодженими специфікаціями. Відповідно до розділу 3 договору постачання товару здійснюється партіями та попередніми, усними замовленнями покупця. Поставка товару здійснюється на склад покупця протягом 30 днів з моменту оформлення специфікації (якщо інше не оговорено в специфікації). Прийомка товару здійснюється на складі покупця. Прийомка товару здійснюється у відповідності до «Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» № П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 (зі змінами) (далі Інструкція № П-6) та «Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю» № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 (зі змінами) (далі Інструкція № П-7). Строк дії договору до 31.12.2010. Відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 17.12.2010 строк дії вказаного договору продовжено до 31.12.2011 (а.с. 41).

Суд зауважує, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

У разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту є безпідставним і податок на додану вартість не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704) визначено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом та відомствами України.

Необхідність застосування товарно-транспортних накладних, дорожніх листів і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам передбачено: ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», ст. 57 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію», ст. 1 Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 за №363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568; Наказом Міністерства статистики, Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29 грудня 1995 року № 488/346.

Відповідно до підпунктів 11.1-1.6 пункту 11 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 за № 363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Після прийняття вантажу, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий передається вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передаються перевізнику.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні, сертифікати якості, свідоцтва, довідки, паспорти тощо).

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Таким чином, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»).

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Позивачем були надані суду податкові накладні, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, видаткові накладні, платіжні доручення, витяг з журналу реєстрації доручень, копію оборотної відомості.

Суд критично оцінює пояснення позивача про те, що господарські операції з постачання товару між ТОВ «ТК «Парітет» та МПП «Континет» носили реальний характер.

Як зазначено вище, за умовами договору приймання товару здійснюється у відповідності до Інструкції № П-6 та Інструкції № П-7.

Відповідно до п. 12 Інструкції № П-6 прийомка продукції за якістю здійснюється за транспортними та супровідними документами (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам та ін.) відправника (виробника). Відсутність зазначених документів або деяких із них не призупиняє прийомку продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність та в акті зазначається, які документи відсутні. Згідно з п. 26 Інструкції № П-6 акт прийомки продукції затверджується керівником або заступником керівника підприємства-отримувача не пізніше наступного дня після складання акту. В тих випадках, коли прийомка здійснювалася у вихідних або святковий день, акт прийомки повинен бути затверджений керівником підприємства-отримувача або його заступником у перший робочий день після вихідного або святкового дня.

Відповідно до п. 4 Інструкції № П-7 при прийманні вантажу від органів транспорту отримувач у всіх випадках, коли це передбачено правилами, що діють на транспорті, зобовязаний вимагати від органу транспорту складання комерційного акту, а при доставці вантажу автомобільним транспортом відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акту. При безпідставній відмові органу транспорту від складання зазначених вище актів отримувач зобовязаний у відповідності з діючими на транспорті правилами оскаржити цю відмову і провести прийомку продукції в порядку, передбаченому цією Інструкцією.

Згідно з п. 29 Інструкції № П-7 за результатами прийомки продукції за якістю та комплектністю за участю представників, зазначених у п.п. 19 та 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений у день закінчення прийомки продукції за якістю та комплектністю.

Акти прийомки продукції за якістю та комплектністю реєструються та зберігаються в порядку, встановленому на підприємстві-отримувачі.

Згідно пояснень представника позивача акти про приймання поставленого товару не складалися, оскільки складання таких актів не є обовязковим, постачання продукції здійснювалося за рахунок та засобами продавця ТОВ «ТК «Парітет», товарно-транспортні накладні не надано.

Також представник позивача пояснив, що товар було доставлено на склад МПП «Континент», однак, документів щодо складського обліку поставленого товару суду надано не було.

Згідно листа ДПІ у Печерському районі м. Києва від 26.04.2011 № 16744/7/23-1110 чисельність працюючих ТОВ «ТК «Парітет» (код ЄДРПОУ 37264676) складає одну особу, інформація про наявність на підприємстві основних засобів в розрізі груп основних фондів у вартісному виразі відсутня (а.с. 76).

Таким чином, суд вважає правильними висновки Стахановської ОДПІ, викладені в акті перевірки від 27.04.2011 № 128/23-21850798.

Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

Отже, правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів чи рух грошових коштів на поточному рахунку платника податків.

За таких обставин суд приходить до висновку, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення форми форми «Р» від 04.05.2011 № 0000322301/0 відповідач діяв на підставі і в межах повноважень, наданих законом, з метою, з якою це повноваження надано, у спосіб, передбачений законом, податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та законним, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У звязку з тим, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, підстав для відшкодування судових витрат відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30.06.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 05.07.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства «Континент»до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2011 № 0000322301/0 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 05 липня 2011 року.

Суддя І.О. Свергун