Постанова № 16581635, 20.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2011 року Справа № 2а-0870/3696/11

За позовом приватного підприємства «Конкор», м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2011 № 0002352302 та № 0002362302, -

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (наказ № 18/4к від 18.04.2011)

ОСОБА_2 (довіреність від 01.06.2011)

ОСОБА_3 (довіреність від 01.06.2011)

від відповідачів ОСОБА_4 (довіреність № 11208/10/10-010 від 25.08.2009)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Конкор» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2011 № 0002352302, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 37500 грн. та № 0002362302, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 30000 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2011 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/3696/11 та призначено до судового розгляду на 07.06.2011. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.06.2011.

Відповідно до ст.160 КАС України, 20.06.2011 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період який перевірявся, підприємство мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Младен групп, ЛТД». Від зазначеного підприємства отримувались побутові товари. При виконанні умов договору ТОВ «Младен групп, ЛТД» відповідно із п.п.7.2.4 п.7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. „Про податок на додану вартість” із змінами і доповненнями (далі за текстом-Закон №168/97-ВР) мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних. Первинні документи укладені з дотриманням вимог, передбачених статтею 203 Цивільного Кодексу України, з додержанням обовязкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, зміст первинних документів не суперечить актам цивільного законодавства, підписані особами, які мають необхідний обєм цивільної право-дієздатності, тому у будь-якому випадку такі договори створюють реальне настання правових наслідків, обумовлені ними. Договори укладені із ТОВ «Младен групп, ЛТД» в судовому порядку недійсними не визнані.

До того ж, директор підприємства позивача в судовому засіданні надала пояснення, стосовно укладення договору, та зазначила, що постачальника ТОВ «Младен групп, ЛТД» менеджери підприємства знайшли через Інтернет. Умови угоди обумовлено сторонами шляхом телефонних перемовин. Типовий договір, підписаний з боку постачальника - ТОВ „Младен груп, ЛТД” отримано позивачем поштою. Товар на адресу позивача, за умовами договору, надійшов вчасно та у повному обсязі, згідно накладної № 040103 від 04.01.2010, та сплачений позивачем у розмірі 180000 грн. з ПДВ. Другий примірник видаткової накладної, підписаний ОСОБА_5, яка на той час була директором підприємства, та направлений на адресу ТОВ „ Младен груп, ЛТД ” також поштою.

Тому позивач вважає висновки податкової інспекції безпідставними, та податкові повідомлення-рішення протиправними і просить їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що при проведенні перевірки було встановлено, що між ПП «Конкор» та ТОВ „ Младен груп, ЛТД ” було укладено Договір купівлі-продажу товарів № 04/01-3 від 04 січня 2010 р. та ТОВ „Місінчука Юрія Юрійовича” була виписна видаткова накладна №040103 від 04.01.2010 р. в адресу ПП «Конкор» на загальну суму 180 000 грн., у т.ч. ПДВ 30000,0 грн., які були підписані особою яку не можливо ідентифікувати та яка не є посадовою особою ТОВ „ Младен груп, ЛТД ”.

Враховуючи, що відповідно статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, первинні документи були виписані ТОВ „Младен груп, ЛТД” в адресу ПП «Конкор» на підставі нікчемного правочину.

ПП «Конкор» в порушення п. 1 статті 9 Закону Украйни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого у Мінюсті України 05.06.1995 р. за № 168/704 прийняті до виконання та відображені в бухгалтерському та податковому обліку первинні документи, які були виписані на виконання недійсного правочину в силу закону (нікчемного правочину).

Таким чином, ПП «Конкор» в порушення п.5.1 , абзацу 4 п. п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безпідставно віднесено до складу валових витрат та відображено в податкових Деклараціях з податку на прибуток суму у розмірі 150000 грн.

Крім того, зважаючи на вищенаведені факти, ПП «Конкор» , в супереч нормам законодавства, завищено податковий кредит за січень 2010 р. у сумі 30000 грн.

Виходячи з цього, не маючи на те законних підстав та повноважень невстановлена особа, фактично здійснювала функції керівника ТОВ „Младен групп, ЛТД (код за ЄДРПОУ 36520717), укладаючи угоди та складаючи первинні документи, чим надавали податкову вигоду ПП «Конкор».

Таким чином, ПП «Конкор » в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) до складу податкового кредиту та відображено в податкових Деклараціях з податку на додану вартість суму у розмірі 30300грн., а саме за січень 2010 р. у сумі 30 000 грн.

Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень, та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України”.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2011 р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Запоріжжя, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Конкор» (код ЄДРПОУ 31334680) з питань правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток та на додану вартість та при взаємовідносинах з ТОВ «Младен групп, ЛТД» за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р. За результатами перевірки складено акт №76/23-2/31334680 від 28.03.2011 року.

Згідно акту перевірки встановлено порушення ПП «Конкор»: «п.5.1., абзацу 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 37500,00 грн, та п.п. 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в сумі 30000.00 грн. при взаємовідносинах з ТОВ «Младен групп,ЛТД».

Зважаючи на висновки перевірки, 18.04.2011 відповідачем прийняті оспорюванні податкові повідомлення-рішення №0002352302 та №0002362302.

Так, під час проведення перевірки було встановлено що ПП «Конкор» неправомірно включено до складу до валових витрат сум по операціям постачання електропобутової техніки від ТОВ „Младен груп, ЛТД” (код за ЄДРОПУ 36520717), які підтверджені первинними документам підписаним не уповноваженою особою відповідно до висновку експерта Наукової лабораторії криміналістичних досліджень №1 від 18.01.2011 р. та протоколу допиту свідка від 09.09.2010 р. директора ТОВ „ Младен груп, ЛТД ” ОСОБА_6.

При проведенні позапланової виїзної документальної перевірки було встановлено, що між ПП «Конкор» (покупець) та ТОВ „ Младен груп, ЛТД ” (продавець) укладено договір від 04.01.2010 р. №04/01-3 купівлі-продажу з відстрочкою платежу.

Відповідно до вищенаведеного договору «Постачальник» ТОВ „ Младен груп, ЛТД ” в особі директора ОСОБА_6 зобовязується здійснити на адресу ПП «Конкор» в особі директора ОСОБА_5 постачання товару на загальну суму 180000,0 грн. в т.ч. ПДВ 30000,0 грн.

Договір від імені ТОВ „ Младен груп, ЛТД ” підписано директором ОСОБА_6, від імені ПП «Конкор» директором ОСОБА_5 .

Підтвердженням виконання вищенаведеного договору ТОВ „ Младен груп, ЛТД ” є видаткова накладна виписана в адресу ПП „Конкор» у графі відвантажено якої стоїть підпис ОСОБА_6:

Розрахунки між субєктами господарювання проводились у безготівковій формі.

В рахунок оплати ПП Конкор» перераховано в адресу ТОВ „ Младен груп, ЛТД ” грошові кошти по наступним платіжним дорученням.

Відповідно до бухгалтерського обліку, станом на 31.03.2010 р. заборгованість ПП «Конкор» операції з отримання товару та розрахунки за нього з підприємством ТОВ „ Младен груп, ЛТД ” за отриманий товар по вищезазначеним фінансово-господарським операціям складає 0,0 грн..

Згідно висновку експертів Наукової лабораторії криміналістичних досліджень №1 від 09.09.2010 р. щодо приналежності підпису ОСОБА_6 підпису зробленому на первинних документах ТОВ „ Младен груп, ЛТД ” виписаних в адресу ПП «Конкор», а саме:

на договорі від 04.01.2010 р. №04/01-3 купівлі-продажу товару;

на видатковій накладній від 04.01.2010 р. №040103 виписаній в адресу ПП «Конкор»

на податковій накладній від 04.01.2010 р. №040103 виписаній в адресу ПП «Конкор»

встановлено, що підпис від імені директора ТОВ „ Младен груп, ЛТД ” (код за ЄДРПОУ 36520717) ОСОБА_6 в вищенаведених документах зроблено не ОСОБА_6, а іншими особами.

Крім того, громадянин ОСОБА_6 -директор та засновник ТОВ „Младен групп, ЛТД (код за ЄДРПОУ 36520717) пояснив у протоколі допиту свідка від 09.09.2010 р., що ніколи не був директором та засновником підприємства. Вищезазначені документи не підписував.

Виходячи з цього, не маючи на те законних підстав та повноважень невстановлені особи, фактично здійснювали функції керівника ПП „ Младен груп, ЛТД ”, укладаючи угоди та складаючи первинні документи чим надавали податкову вигоду ПП «Конкор» .

Тому, документи з продажу товарів (робіт, послуг) на адресу ПП «Конкор» від імені директора ТОВ „ Младен груп, ЛТД ” ОСОБА_6 виписані особою, яка на дату вчинення правочину не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, А, отже, фінансово господарські операції між ПП «Конкор» та ТОВ „ Младен груп, ЛТД ” є недійсним правочином в силу закону (нікчемним правочином).

Однак, суд не погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Стаття 58 Конституції України установлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Закон України «Про систему оподаткування» для платників податків не передбачає а ні обов'язок (ст. 9), а ні право (ст. 10) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Як свідчать матеріали справи та пояснення представника відповідача, підставами донарахування сум податку на прибуток та податку на додану вартість стали первинні документи виписані ТОВ «Младен групп, ЛТД» в адрес ПП «Конкор» на підставі нікчемного правочину. Така позиція сформована на підставі пояснення директора ТОВ «Младен групп, ЛТД» ОСОБА_6. В акті наведено пояснення ОСОБА_6., де він вказує на те, що ніколи не був директором товариства «Младен групп, ЛТД» і не мав взаємовідносин підприємством позивача.

У період який перевірявся, підприємство мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Младен групп, ЛТД». Від зазначеного підприємства отримувались побутові товари. При виконанні умов договору ТОВ «Младен групп, ЛТД» відповідно із п.п.7.2.4 п.7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. „Про податок на додану вартість” із змінами і доповненнями (далі за текстом-Закон №168/97-ВР) мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

ТОВ «Младен групп, ЛТД» мало право надавати ПП «Конкор» податкові накладні, так як у відповідності із ст. 9 Закону ТОВ «Младен групп, ЛТД» зареєстроване як платник податку на додану вартість і до теперішнього часу його реєстрація не як платника ПДВ не скасована.

При реалізації робіт, відповідно до вимог п.п. 7.2.3 п.7.2. ст..7 Закону ТОВ «Младен групп, ЛТД» правомірно виписано та видало податкові накладні ПП «Конкор», а підприємство позивача в свою чергу отримало право на податковий кредит по одержаним податковим накладним.

Так, згідно п.п. 7.2.3 п.7.2. ст..7 Закону №168/97-ВР „податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом ...

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків”.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону „податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку”.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. Закону України № 168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Як зазначалась раніше, відповідно п.п. 7.2.3 п.7.2. ст..7 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Отже, Законом України № 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Закон України № 168/97-ВР не ставить в залежність право на податковий кредит від наявності або відсутності інших документів первинного обліку, і від того, яким чином господарські операції відображені у бухгалтерському і податковому обліку контрагента.

Отже платник податку ТОВ „Младен групп,ЛТД” при виписуванні податкових накладних вже нарахувало для сплати податок зазначений в податковій накладній, а ПП «Конкор» на законних підставах скористувалось правом на податковий кредит.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України № 168/97-ВР акт перевірки не містить, ПП «Конкор» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим ним товарам до складу податкового кредиту оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.

Податковим органом безпідставно здійснено висновок у п.5.1., аб. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. (із змінами і доповненнями) (далі за текстом Закон №334/94-ВР), а саме визначено неправомірність віднесення до складу валових витрат ПП «Конкор» витрати на придбання послуг згідно нікчемного правочину з ТОВ «Младен групп,ЛТД».

Зазначені висновки податкового органу повністю суперечать вимогам чинного законодавства, а саме Закону №334/94-ВР.

Відповідно із п.п. 2.1.1. Закону №334/94-ВР платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Таким чином ТОВ «Младен групп,ЛТД» у встановленому законодавством порядку зареєстроване як платник податку. А саме, підприємство має зареєстрований статут із видами господарської діяльності, який у судовому порядку не скасовувався та нікчемним не визнавався.

Так, п. 5.1. Закону №334/94-ВР визначене поняття валових витрат, а саме валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат відповідно із 5.2.1. Закону №334/94-ВР відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг)….

Саме витрати повязані з придбанням у ТОВ «Младен групп,ЛТД» товарів, використовувались ПП «Конкор» у власній господарській діяльності.

Тобто мав місце правочин, між ПП «Конкор» та ТОВ «Младен групп,ЛТД», виконання таких послуг підтверджується договорами, накладними, товарно-транспортними накладними.

Такий правочин є таким, що відповідає вимогам ЦК України.

А саме згідно із п.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків».

Діяльність ПП «Конкор» як однієї із сторін правочину повністю спрямована на набуття цивільних прав.

Відповідно із ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Наше підприємство повністю виконало умови договору яким закріплено правочин, та отримало у власність правові наслідки правочину товар. Даний правочин знайшов своє підтвердження у первинній та звітній документації.

Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому положення ст. ст. 207 та 208 ГК України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним.

Враховуючи те, що на момент здійснення операцій ТОВ “Младен групп, ЛТД” мало увесь обсяг цивільної правоздатності, доводи відповідача про нікчемність укладених ним угод з ПП «Конкор» є безпідставними.

Окрім того, слід враховувати, що відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобовязаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобовязаннями.

Тож, за відсутності встановлених фактів наявності умислу позивача на несплату (ухилення від сплати) податків у спірних операціях, ПП «Конкор» не має відповідати за допущені з боку його контрагента ТОВ “Младен групп, ЛТД” порушення вимог законодавства. Позивачем були дотримані всі вимоги податкового законодавства щодо відображення валових витрат та податкового кредиту по спірним операціям в обліку товариства.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов висновків про порушення ПП «Конкор» «п.5.1., абзацу 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 37500 грн., та п.п. 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в сумі 30 000 грн. при взаємовідносинах з ТОВ «Младен групп,ЛТД», а тому необґрунтовано прийняв податкові повідомлення-рішення від 18.04.2011 № 0002352302, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 37500 грн. та № 0002362302, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 30000 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги ПП «Конкор» підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов приватного підприємства «Конкор» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2011 № 0002352302, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 37500 грн. та № 0002362302, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 30000 грн. - задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 18.04.2011 № 0002352302, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 37500 грн.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 18.04.2011 № 0002362302, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 30000 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 04.07.2011

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко