Постанова № 16581362, 19.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2011 р. Справа №2а-2955/11/0170/11 о18 годині 44 хвилини Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участю

представника позивача ОСОБА_1, дов. №02/04-58 від 28.02.2011р.,

представника відповідача ОСОБА_2, дов. №130/10-0 від 24.12.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнафтозбуд"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримнафтозбуд" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0016221502/0 від 05.10.2010р. та №0016221502/2 від 28.10.2010р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно винесені оскаржувані податкові повідомлення – рішення за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ по декларації за лютий 2010р., оскільки позивачем податкове зобов’язання було сплачено у десятиденний термін з дня надання податкової декларації з ПДВ за лютий 2010р. та згідно вимог діючого законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.23).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету №10539/15-2/32100548 від 09.08.2010р. (реєстраційний №5221/10/1/15-2 від 17.09.2010р.) (а.с.34) встановлено порушення позивачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (тут і далі Закон №2181 в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), а саме несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ по податковій декларації №9000744759 від 22.03.2010р. за лютий 2010р.

Не погодившись із актом перевірки позивачем до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим за вих. №03/47-251 від 22.09.2010р. надані заперечення (а.с.33), за результатами розгляду яких позивачу роз’яснено (вих. №62/10/15-2 від 29.09.2010р. (а.с.32)), що акт перевірки є правомірним.

На підставі акту перевірки від 09.08.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення – рішення №0016221502/0 від 05.10.2010р., яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 10% (830,95грн) своєчасно несплаченого самостійно узгодженого податкового зобов’язання у розмірі 8309,46грн. (а.с.29).

Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивачем до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було подано скаргу за вих. №03/17-277 від 27.10.2010р. (а.с.30-31), за результатами розгляду якої податкове повідомлення – рішення №№0016221502/0 від 05.10.2010р. залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.37-38).

15.11.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення – рішення №0016221502/1 (а.с.28), яке було оскаржено позивачем до ДПА в АР Крим (вих. №03/17-292 від 24.11.2010р.).

28.12.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення – рішення №0016221502/2 (а.с.27).

Не погодившись із податковими повідомленнями – рішеннями №0016221502/0 від 05.10.2010р. та №0016221502/2 від 28.12.2010р., позивач звернувся до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог позивача, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення суб’єкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (тут і далі Закон №2181 в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно п.п.4.1.5 п.4.1 ст.4 Закону №2181 якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

За таких обставин, останнім днем подання податкової декларації за лютий 2010р. є 20.03.2010р., проте оскільки 20.03.2010р. випадає на суботу, то з урахуванням положень п.п.4.1.5 п.4.1 ст.4 Закону №2181, останнім днем подання такої декларації є 22.03.2010р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем 22.03.2010р. в порядку звітності подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2010р. (вх. №9000744759), тобто без пропуску законодавчо встановленого строку.

За даними цієї декларації позивачем самостійно визначені податкові зобов’язання з ПДВ за лютий 2010р. у сумі 37649,00грн., що підтверджується актом перевірки №10539/15-2/32100548 від 09.08.2010р.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Приймаючи до уваги, що податкову декларацію з ПДВ за лютий 2010р. було подано своєчасно 22.03.2010р., останнім днем сплати узгодженого податкового зобов’язання є 31.03.2010р.

Згідно платіжного доручення №189 від 31.03.2010р., позивачем сплачено податок на додану вартість у розмірі 37649,00грн. за лютий 2010р. (а.с.25).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем самостійно узгоджене податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість за лютий 2010р. сплачено своєчасно та без порушення строків.

За таких обставин, податкові повідомлення – рішення №0016221502/0 від 05.10.2010р. та №0016221502/2 від 28.12.2010р., прийняті відповідачем упереджено, без урахування усіх обставин, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

У позовній заяві позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення – рішення №0016221502/0 від 05.10.2010р. та №0016221502/2 від 28.12.2010р.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення №0016221502/0 від 05.10.2010р. та №0016221502/2 від 28.12.2010р., а також податкове повідомлення – рішення №0016221502/1 від 15.11.2010р.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.05.2011р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 25.05.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-161, ч.1 ст. 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0016221502/0 від 05.10.2010р., №0016221502/1 від 15.11.2010р., №0016221502/2 від 28.12.2010р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Москаленко С.А.