ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 червня 2011 р.
(09:25) Справа №2а-4987/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Кузнякової С.Ю.,
при секретарі Устіновій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
,
за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Суть спору: Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 2277,39 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несвоєчасно провадиться сплата орендної сплати за землю.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи за його відсутністю, на позовних вимог наполягав.
Відповідача до суду не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача відповідно до заявленого ним клопотання та у відсутність відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач 28.01.1998 року зареєстрований Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_2.
Згідно зі статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування”(діючого на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (діючого на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 2181)) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.
Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України № 2181 платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” було встановлено, що платники податків були зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку були передбачені Законом України “Про плату за землю” № 2535 ХІІ від 03.07.1992 року (що діяв на момент виникнення у відповідача заборгованості (далі Закон України № 2535)).
Статтею 4 Закону України № 2535 встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Згідно зі ст. 5 Закону України № 2535 об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до ст. 2 Закону України № 2535 використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України “Про плату за землю” сплачують земельний податок.
Статтею 15 Закону України № 2535 передбачалось, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 13 ЗаконуУкраїни № 2535 підставою для нарахування земельного податку були дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно зі ст. 14 Закону України № 2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислювали суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавали відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняло від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків мав право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняло його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Стаття 17 Закону України № 2535 передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення заборгованості) було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідачем до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим 30.01.2009 року подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 3884 на 2009 рік на загальну суму 2141,75 грн., відповідно до якого орендна плата за землю згідно з договором оренди з січня 2009 року по листопад 2009 року складала 178,48 грн. та 178,47 грн. за грудень 2009 року.
Також, відповідачем 22.05.2009 року надані уточнюючі податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 25759 та № 25762 на 2009 рік на загальні суми 4883,55 грн., відповідно до уточнюючої декларації № 25759 орендна плата за землю згідно з договором оренди складала з січня по березень 178,48 грн., 1092,40 грн. за квітень, з травня по листопад 406,96 грн. та 406,99 грн. за грудень 2009 року.
Відповідно п.п.6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем на адресу відповідача були виставлені податкові вимоги: друга № 2/1011 від 07.07.2008 року на суму 1274,03 грн. , проте вимога відповідачем не отримана про що був складений акт № 2/1011 від 01.10.2008 року про неможливість вручення податкової вимоги та перша №1/135 від 06.02.2009 року на суму 122,88 грн., яка також не була отримана останнім про що був складений акт № 1/135 від 19.03.2009 року про неможливість вручення податкової вимоги.
У звязку з несплатою відповідачем в порядку та строки визначені податковим законодавством орендної плати за землю, за ним виникла заборгованість в загальній сумі 2277,39 грн., у звязку з чим позивач звернувся до суду про стягнення такої заборгованості.
Відповідачем в порядку ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів сплати заборгованості з орендної плати за вказаний період в сумі 2277, 39 грн.
На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 якого податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем числиться податковий борг в загальній сумі 2277, 39 грн.
Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів).
Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та доказів сплати заборгованості в сумі 2277,39 грн., у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, за таких обставин суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у дохід місцевого бюджету м. Феодосія (код податку 13050500 на п/р 33218815700024 в УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740709) заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 2277,39 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кузнякова С.Ю.
Судове рішення № 16581333, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 17.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4987/11/0170/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: