Ухвала суду № 16580733, 15.06.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"15" червня 2011 р. Справа № 0670/132/11

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

при секретарі Жарській І.В. ,

за участю представника позивача: ОСОБА_2, довіреність від 01.03.2011р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду

від "01" березня 2011 р. у справі № 0670/132/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростенський щебзавод" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року позов Відкритого акціонерного товариства "Коростенський щебзавод" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 21.12.2010 року №0001262301/0.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач, зокрема вказав, що під час проведення перевірки були виявлені порушення, зокрема, МПП "Фірма Полісся" податкові зобов'язання по взаємовідносинам із ВАТ "Коростенський щебзавод" не декларувались та до бюджету не вносились, що свідчить про свідоме ухилення МПП "Фірма Полісся" від сплати податку до бюджету. Також відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що в результаті проведення невиїзної документальної перевірки встановлено, що декларацію з ПДВ за серпень 2010 року МПП "Фірма Полісся" не подано, розрахунок комунального податку за 1 півріччя 2010 року не подано. ТОВ "Дах майстер плюс" також фактично не подана декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відкрите акціонерне товариство "Коростенський щебзавод" звернулось до суду із позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2010 року №0001262301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 2200,00 грн. Товариство не погоджується з зазначеним рішенням, так як вважає, що його висновки не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам чинного податкового законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що Коростенською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Коростенський щебзавод" з питань достовірності виникнення від'ємного значення з ПДВ в декларації за вересень 2010 року та заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку в декларації за вересень 2010 року, про що складений акт №913/23-01/01374567 від 03.12.2010 року.

Відповідно до вказаного акту, ВАТ "Коростенський щебзавод" порушено вимоги п.п.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2010 року на суму 2200,00 грн.

На підставі акту Коростенською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.12.2010 року №0001262301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2200,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.

В акті перевірки №913/23-01/01374567 від 03.12.2010 року вказано, що достовірність суми від'ємного значення по декларації за вересень 2010 року та частини залишку від'ємного значення, фактично сплаченої ВАТ "Коростенський щебзавод" постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх періодах перевірено в ході позапланової виїзної документальної перевірки (акт №777/23-01/01374567 від 17.11.2010 року).

В акті перевірки №777/23-01/01374567 від 17.11.2010 року зазначено, що контрагент позивача МПП "Фірма Полісся" податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року до податкового органу не подавало, не знаходиться за своєю юридичною адресою, у підприємства відсутні трудові ресурси, складські приміщення, отже не мало правових підстав для виписки податкових накладних, а операції щодо придбання товару від МПП "Фірма Полісся" не спричиняють реального настання правових наслідків, що обумовлено ст.ст. 203, 215, 228, 622, 656 ЦК України і є нікчемним. Також зазначено, що контрагент позивача ТОВ "Дах майстер плюс" податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року до податкового органу не подавало, а тому не мав правових підстав виписувати податкові накладні, відсутні подорожні листи, товарно-транспортні накладні. На підставі викладеного податковий орган прийшов до висновку, що операції щодо придбання товару у МПП "Фірма Полісся" не спричиняють реального настання правових наслідків, що обумовлено ст.ст.203, 215, 228, 622, 655, 656 ЦК України і є нікчемним.

Відповідно до п.1.8 ст.-1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Встановлено, що між ВАТ "Коростенський щебзавод" (покупець) і МПП "Фірма Полісся" (постачальник) укладено договір поставки №б/н від 16.07.2010 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товар, визначений у п.2 даного договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар (а.с.72-74).

Встановлено, що між ВАТ "Коростенський щебзавод" (покупець) і МПП "Фірма Полісся" (постачальник) укладено договір поставки №б/н від 16.07.2010 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товар, визначений у п.2 даного договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар (а.с.72-74).

Відповідно до п.2.1 предметом поставки є підшипники, насоси.

На виконання умов договору МПП "Фірма Полісся" продало позивачу підшипники 3626, що підтверджується видатковою та податковою накладними, оформленими згідно вимог чинного законодавства (а.с. 60-61).

В акті перевірки зазначено, що за поставлений товар підприємство розрахувалось повністю згідно платіжного доручення від 09.09.2010 року №2278 (а.с. 42).

Отриманий товар був оприбуткований на склад ВАТ "Коростенський щебзавод" та в подальшому використаний в його господарській діяльності при заміні використаних матеріалів, що підтверджується вимогами на склад про видачу матеріалів та актами про виконання робіт (а.с. 70-76).

Контрагент позивача МПП "Фірма Полісся" на час здійснення господарських операцій з позивачем знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та був платником податку на додану вартість (а.с.71).

Встановлено, що згідно видаткової накладної №375 від 17.08.2010 року ТОВ "Дах майстер плюс" продало позивачу пульт керування ПКУ 322 і коробку розподільну 200х150х80 (а.с. 67). Товариством виписано податкову накладну №375 від 17.08.2010 року (а.с. 66).

Отриманий товар був оприбуткований на склад ВАТ "Коростенський щебзавод" та в подальшому використаний в його господарській діяльності при заміні використаних матеріалів, що підтверджується карткою рахунку, вимогами на склад про видачу матеріалів (а.с. 68-69).

Контрагент позивача ТОВ "Дах майстер плюс" на час здійснення господарських операцій з позивачем знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та був платником податку на додану вартість (а.с.71).

Щодо ненадання під час перевірки товарно-транспортних накладних, то вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання ТТН в підтвердження віднесення витрат до складу валових, тим більше що при перевірці не встановлено що позивач ніс витрати по транспортуванню придбаного товару.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не повязані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі. Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Щодо визнання податковим органом договору між позивачем і МПП "Фірма Полісся" та господарських операцій по придбанню ТМЦ у ТОВ "Дах майстер плюс" нікчемними, то відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При визнанні господарських операцій і угоди нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між ВАТ "Коростенський щебзавод" і МПП "Фірма Полісся" та здійснення господарських операцій з ТОВ "Дах майстер плюс" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

До справи Коростенською ОДПІ не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Здійснення господарських операцій з контрагентами МПП "Фірма Полісся", ТОВ "Дах майстер плюс" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а їх купівля пов'язана з господарською діяльністю позивача, так як закуплені запчастини необхідні для ремонту та експлуатації техніки, яка використовується товариством.

Реальне настання правових наслідків за визначеними Коростенською ОДПІ правочинами підтверджено і не оспорюється висновками акту документальної перевірки. Так контрагенти позивача виконали повністю взяті на себе зобовязання по продажу товарів, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за придбаний товар. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразив вчинені операції, правомірно відніс вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатив податки.

В листі ДПА України №20289/16-1617 від 29.09.2010 року зазначено, що при визнанні угод нікчемними податковий орган зобов'язаний аналізувати реальність здійснення господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Неможливість здійснити перевірку, неподання декларації з ПДВ чи відсутність доказів сплати постачальником позивача ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність товариства як платника ПДВ.

Пунктом 10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" чітко передбачено коло осіб, які відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Законом України "Про податок на додану вартість" або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету його контрагентами.

Посилання відповідача на результати попередньої перевірки, як на підставу для висновків про наявність порушень податкового законодавства суперечить приписам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.05 року, який зобов'язує перевіряючи факти виявлених порушень викладати з посиланням саме на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач не надав суду доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні сум бюджетного відшкодування в вересні 2010 року.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року у справі №0670/132/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко

С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Відкрите акціонерне товариство "Коростенський щебзавод" вул.Каштанова,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області вул. Коротуна,3,,м. Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500