Ухвала суду № 16579306, 22.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1041/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.,

Суддів: Грищенко Т.М.,

Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці до кооперативу «Вектор»про припинення (скасування) юридичної особи (субєкта господарювання), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Державна податкова інспекція у м. Вінниці) звернулася до суду з адміністративним позовом до кооперативу «Вектор»про припинення (скасування) юридичної особи (субєкта господарювання).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково постанову суду першої інстанції в частині зобовязання ДПІ м. Вінниці створити ліквідаційну комісію та провести процедуру ліквідації кооперативу «Вектор».

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції кооператив «Вектор»зареєстрований Виконавчим комітетом Ленінської районної ради народних депутатів у м. Вінниці 06.03.1995 року що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності НОМЕР_1 (а.с.6).

Згідно довідки Вінницького обласного управління статистики №13/4/633від 23.03.2009 року, кооператив «Вектор»включений до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 20110386, керівник Пономаренко Євген Борисович, місцезнаходження вул. Козицького, 15, м. Вінниця, 21022 (а.с.4).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того що відповідно до частини першої ст. 216 Господарського кодексу України (далі ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною першою ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

А згідно з частиною першою ст. 247 ГК України у разі здійснення субєктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього субєкта та його ліквідації.

Відповідно до частини другої ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі Закон) підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із довідки ДПІ у м.Вінниці відповідач не звітує до ДПІ у м. Вінниці з моменту реєстрації. Також, відповідно до даної довідки заборгованість беред бюджетом у відповідача відсутня.

Таким чином, враховуючи зазначене, та беручи до уваги те, що відповідач не звітує у встановленому законодавством порядку більш ніж на протязі року, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та є всі підстави для скасування (припинення) державної реєстрації юридичної особи кооперативу «Вектор».

Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 8.6 пункту 8 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 р. № 80 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.98 р. за № 172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та в разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, керівник державної податкової служби приймає рішення про звернення до господарського суду із позовною заявою про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(п. 17, ч. 1 ст. 11) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до частини другої ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі Закон) підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Щодо зобовязання ДПІ м. Вінниці створити ліквідаційну комісію та провести процедуру ліквідації кооперативу «Вектор»колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі ЦК України) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобовязані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. А абзацом другим частини другої цієї статті передбачено, що виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Відповідно до частини пятої ст. 38 Закону суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у звязку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення.

А частиною сьомою цієї статті передбачено, що державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису, в якому керівник органу управління або засновник (учасник) юридичної особи вказаний як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи зобов'язаний надіслати такому керівнику органу управління або засновнику (учаснику) юридичної особи, а також суду, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи у звязку з її ліквідацією, відповідне повідомлення.

Відповідно до частини четвертої ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно з частиною першою ст. 36 Закону для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору документи, передбачені цією частиною та частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини десятої ст. 38, частини 8 ст. 36 Закону за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Згідно з частиною девятою ст. 36 Закону строк державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Проаналізувавши чинне законодавство, повязане з припиненням підприємницької діяльності юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за рішенням суду, що не повязане з банкрутством, можна дійти висновку, що склад комісії з припинення та порядок її роботи в даній категорії справ законодавством прямо не передбачені. Разом з тим, ч. 7 ст. 9 КАС України передбачено можливість застосування аналогії закону (закону, що регулює подібні правовідносини) та аналогії права (конституційних принципів і загальних засад права).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про необхідність зобовязання ДПІ у м. Вінниці створити ліквідаційну комісію та провести процедуру ліквідації юридичної особи кооперативу «Віктор».

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позивач ДПІ у м.Вінниці звернувшись до суду із позовом про припинення (скасування) юридичної особи Кооперативу «Вектор» діяла у спосіб передбачений ст. 19 Конституції України та Законами України та довела суду правомірність своїх дій.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці залишити залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Т.М. Грищенко

І.О. Лічевецький