Ухвала суду № 16578910, 24.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зекунов Е.В.

Суддя-доповідач - Білак С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 року справа №2а/0570/4425/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Білак С.В.

суддів Гаврищук Т.Г. , Сухарька М.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/4425/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос» до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання не чинним рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Геліос» звернувся в суд з позовом до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання не чинним рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій № 0000012240 від 06.01.2011р. на суму 11164.33 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року позов було задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції невірно застосовано норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Сторони до судового засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

22.01.2008р. між позивачем та компанією Prosim Kimya San.Tic.Ltd.Sti, м. Стамбул, Туреччина, був укладений контракт №220108/UA на поставку товару - сировини для виробництва порошкових фарб в асортименті, кількості та по цінам, що вказано у додатках до контракту.

Загальна вартість контракту складає 17 532,00 дол. США. Умови оплати - 100% передплати вартості контракту.

Платіжним дорученням від 07.08.2008 року №773 покупець перерахував продавцю авансовий платіж в розмірі 56885,00 дол. США.

Термін поставки за імпортною операцією резидента (оплата 07.08.2008 року) відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», спливає 03.02.2009 року.

За імпортною операцією резидента (позивача) перетин кордону України товаром у повному обсязі, на суму 56885,00 дол. США, відповідно до умов Контракту, було здійснено 06.09.2008 року, що підтверджується міжнародними автотранспортними накладними з печаткою проходження Південної митниці «Під митним контролем» від 06.09.2008 року.

Митне оформлення товару, що знаходиться під митним контролем з 06.09.2008 року було закінчено 24.02.2009 року, про що свідчить ВМД ІМ-40 від 24.02.2009 року №700000005/9/001553.

З 15 грудня 2010 року по 17 грудня 2010 року, відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача, щодо дотримання вимог валютного законодавства при проведенні взаєморозрахунків за Контрактом №220108/UA від 22.01.2008 року між позивачем та нерезидентом Prosim Kimya San.Tic.Ltd.Sti, м. Стамбул, Туреччина, за результатами якої складено акт від 17.12.2010 року №2201/22-0/33524478 та яким встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.01.2010 року №0000012240, відповідно до якого позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності, згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у розмірі 11164,33 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичне ввезення та надходження вантажу на територію України відбулося 06.09.2008 року, таким чином поставка товару на митну територію України (згідно штампу митниці «Під митним контролем» на товарно-транспортній накладній) була здійснена у межах 180 календарних днів.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок щодо неприйняття доводів органів державної податкової служби про те, що оформлення вантажної митної декларації типу ІМ-40 на імпортовані товари є необхідною умовою для визначення моменту імпорту, оскільки відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", момент здійснення експорту (імпорту) - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України» визначається нормами Митного кодексу України.

Перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем»з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Таким чином, матеріали справи свідчать про відсутність порушень позивачем норм ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому відповідач, приймаючи рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.01.2010 року №0000012240, діяв не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/4425/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос» до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання не чинним рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок