Постанова № 16578298, 01.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 липня 2011 р. № 2-а- 6408/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Зоркіної Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Смоляр Є.А.

представників : позивача Яуфман О.В., відповідача Гіль А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Новий Стиль" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

встановив:

Позовні вимоги заявлені до СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові про скасування податкового повідомлення рішення № 0000340846 від 20.05.2011 року. У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, пославшись на те, що підприємством своєчасно та відповідно до положень діючого податкового законодавства включено до складу податкового кредиту суму податку, сплаченого у складі вартості товарів, придбаних у ТОВ «Компанія Істсервіс», а посилання податкової інспекції на нікчемність укладених договорів є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі пославшись на те, що при проведенні перевірки позивача встановлено, що відносини між ЗАТ «Новий стиль»та ТОВ «Компанія Істсервіс»здійснені без мети настання реальних наслідків, є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, внаслідок чого зроблено висновок про завищення ЗАТ «Новий стиль»в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року залишку відємного значення попереднього звітного (податкового ) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.23,23.1) на суму 6071,60 грн., завищено залишок відємного значення попереднього звітного (податкового періоду) за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (ряд.24) на суму 6071,60 грн. та відповідно завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (ряд.25.,25.1) на суму 6071,60 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини,

Судовий розглядом встановлено, що позивач пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу субєкта господарювання - юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво серії А00 173842 від 29.10.2004 року (а.с.34, т.1)

У період з 22.04.2011 року по 20.05.2011 року фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Новий стиль»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за січень 2011 року та законності декларування відємного значення з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.05.2011 року № 1394/46-030/32565288, яким встановлено порушення абз.2 п.200.4 ст.200 ПК України в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2011 року на суму 6072,00грн. (а.с.32, т.1)

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для прийняття податкового повідомлення рішення № 0000340846 від 20.05.2011 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації (реєстраційний номер 9001568581 від 21.03.2011 року) на суму 6072,00 грн. та визначено штрафні санкції у сумі 1,00 грн.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Компанія Істсервіс»укладено договір поставки товару від 04.10.2010 року № 20101004/2, загальна вартість договору дорівнює 90 тис. грн.. з урахуванням НДС, за вказаним договором підприємством придбані папір Ballet Universal A4 та стрейч 17 мкм 500 мм (а.с.55-58, т.1)

Із пояснень представників відповідача в судовому засіданні встановлено, що листом №3174/7/23-524 від 11.03.2011р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надано акт у Дзержинському районі м. Харкова надано акт № 603/23-05 від 09.03.2011р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Істсервіс», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березень грудень 2010 року , згідно якого встановлено, що правочини між ТОВ «Компанія Істсервіс»та покупцями, в тому числі ЗАТ «Новий стиль»здійснені без мети настання реальних наслідків та є нікчемними і не створюють юридичних наслідків крім тих, що повязані з їх недійсністю та, як наслідок, відсутність обєктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 13.03.2010 року по 31.12.2010 року. Крім того контрагент позивача за місцезнаходженням не значиться, а згідно висновку спеціаліста № 80 від 09.03.2011 року підпис на документах здійснений не директором ТОВ «Компанії Істсервіс», що є підставою для висновку про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту та як наслідок неправомірне заявлення до відшкодування суми у розмірі 6072,00 грн.

З цього приводу суд зауважує, що п.п. 14.1.18 ст.14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Приписами підпунктів 14.1.181 ст.14, п.198.3, 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Крім того суд зауважує, що згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, недійсним згідно приписів аб. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України визначається правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Згідно із ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд зазначає, що підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На виконання вказаного вище договору ТОВ “Компанія Істсервіс»виписані податкові накладні від 29.11.2010 року № 7935 на загальну суму 4025,00 грн., в т.ч. ПДВ 805,00 грн.; від 01.12.2010 року № 8111 на загальну суму 25758,00 грн., в тому числі ПДВ 5151,60 грн.; від 29.11.2010 року № 7934 на загальну сум 575,00 грн., в т.ч. ПДВ -115,00 грн. (а.с.136,138,140 т.1)

Дослідивши вказані податкові накладні суд встановив, що вони відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, який діяв на момент їх підписання та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

На підставі зазначених податкових накладних позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму у розмір 6072,00 грн. (а.с.59-95 т.1)

Суд погоджується з висновком відповідача стосовно того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість та відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене вище відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд з власної ініціативи витребував у позивача первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин придбання товарів за договорами із зазначеними вище контрагентами, сплати їх вартості тощо.

Так із досліджених в судовому засіданні копій платіжних доручень, проведених банком, видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи, вбачається, що позивачем по справі сплачено ПДВ на придбані товари у їх вартості (а.с.96-112, т.1)

Факт придбання та подальшого використання товару позивачем у його господарській діяльності підтверджується рахунками-фактурами, накладними на внутрішнє переміщення товарів, актами на списання матеріалів (а.с.137,139,141,171-196 т.1, а.с.1-13 т.2).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ “Компанія Істсервіс»мали реальний характер, а висновки податкової інспекції про нікчемність договорів є помилковими, а підприємство правомірно віднесло до складу податкового кредиту минулих періодів суму податку на додану вартість за договорами, кладеними з ТОВ «Компанія Істсервіс»

Щодо посилань представника відповідача на висновок спеціаліста № 80 від 09.03.2011 року про те, що підпис на документах здійснений не директором ТОВ «Компанії Істсервіс», суд зазначає наступне.

Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству установчих документів контрагентів товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. У судове засідання представником позивача надано витяг з ЄДРПОУ стосовно ТОВ «Компанії Істсервіс», у якому станом на 15.03.2011 року відсутні будь-яки записи стосовно не підтвердження місцезнаходження або припинення діяльності підприємства.

Суд також звертає увагу на те, що податковим законодавством, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, послугах отриманих від продавця, окрім випадку, коли такий продавець був позбавлений статусу платника податку на додану вартість.

В судове засідання представником відповідача по справі в силу положень ст.71 КАС України не надано суду доказів на підтвердження факту анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія Істсервіс»на момент укладення договорів з позивачем та судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та вважає їх такими, що підлягають скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст.8-14,35,160-163,185-186 КАС України суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Новий Стиль" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000340846 від 25.05.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Новий Стиль" (61020, м. Харків Комсомольське шосе, б. 88, код 32565288) судовий збір у сумі 3,40грн. (три грн. 40 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Повний текст постанови складено 04 липня 2011 року.

Суддя підпис Зоркіна Ю.В.

З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться у матеріалах справи

Постанова не набула законної сили.

Суддя Ю.В.Зоркіна