Постанова № 16576845, 15.06.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" червня 2011 р. Справа № 2-а-1570

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Майора Г.І.

Філіпової Т.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від "12" жовтня 2010 р. у справі № 2-а-1570 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 21.09.2010 року звернулись до Олевського районного суду Житомирської області з позовом про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та Управління пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області неправомірними та стягнення на їх користь з відповідачів на кожного по 4884,00 грн. допомоги як особам, які проживають на території радіоактивного забруднення за період з 01.09.2007 року по 01.09.2010 року та по 13974,20 грн. доплати до пенсії як особам, які проживають на території радіоактивного забруднення у звязку з тим, що вони є особами, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживають на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги за період з 01.02.2009 року по 01.09.2010 року.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2010 року позов задоволено частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області щодо донарахування та виплати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 коштів, не у відповідності із ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ протиправними.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_3 1579,50 грн. (одна тисяча пятсот сімдесят девять грн. пятдесят коп.) допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 березня 2010 року по 01 вересня 2010 рік .

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_4 1579,50 грн. (одна тисяча пятсот сімдесят девять грн. пятдесят коп.) допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 березня 2010 року по 01 вересня 2010 рік .

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області з рахунку № 25601312637, МФО 311647, відкритому у ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Житомир на користь ОСОБА_3 2609,80 грн. (дві тисячі шістсот девять грн. вісімдесят коп.) доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 березня 2010 року по 01 вересня 2010 року.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області з рахунку № 25601312637, МФО 311647, відкритому у ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Житомир на користь ОСОБА_4 2609,80 грн. (дві тисячі шістсот девять грн. вісімдесят коп.) доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 березня 2010 року по 01 вересня 2010 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач по справі - управління Пенсійного фонду України в Олевському районі, подав апеляційну скаргу в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Переглянувши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як видно з матеріалів справи, позивачі, є пенсіонерами та перебувають на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі, проживають м. Олевськ, Житомирської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, а також є потерпілими від аварії на ЧАЄС 4-ї категорії, що підтверджується відповідними посвідченнями.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон) позивачі мають право на відповідні компенсації, доплати та допомоги. Відповідач виплачував позивачам доплату як особамі, що проживають у зонах посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 5,20 грн. сума якої, на думку позивачів, є значно нижчою, ніж це передбачено Законом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а саме: стягнув з УПФУ в Олевському районі заборгованість в сумі 2609,80 грн. на кожного за період з 01 березня 2010 року по 01 вересня 2010 року.

Оцінюючи таку правову позицію першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов"язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені наступні виплати : пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірі: в зоні гарантованого добровільного відселення 2 мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю 1 мінімальна заробітна плата.

Постановами Кабінету Міністрів України №№ 836, 562 та 530 всупереч Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій.

При цьому, визначаючи базову величину, з якої розраховується сума допомоги згідно зі ст. 39 Закону, відповідачу слід керуватися розміром мінімальної заробітної плати, а не сумами, передбаченими Постановами Кабінету Міністрів України.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачкою період, застосуванню підлягає ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, від 12 липня 2005 р. N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 28 травня 2008 р. N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Таким чином, обов"язок проводити нарахування та виплату сум, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивачів права на перерахунок та виплату коштів передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В той же час суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення з відповідачів конкретної суми.

Відповідно до ст. 21, 105 , 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов"язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.

Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд має визнати такі дії незаконними та зобов"язати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2010 року в частині зазначення конкретної суми скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, виклавши 5-й та 6-й абзаци резолютивної частини постанови в такій редакції.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3, ОСОБА_4 доплати до пенсії як особам, які проживають на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати визначеної законодавством щомісячно, за період з 01 березня 2010 року по 01 вересня 2010 року.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: Г.І. Майор

Т.Л. Філіпова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області вул.Свято-Миколаївська , 31,м.Олевськ,Житомирська область,11001

4-відповідачу управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області вул. Привокзальна 5, м. Олевськ