Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
______________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
УХВАЛА
іменем України
"25" травня 2011 р. Справа № 2а/1770/49/2011
номер рядка статистичного звіту 8.2.6
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Майора Г.І.
Філіпової Т.Л.,
при секретарі Щепанській Т.П. ,
за участю представника відповідача Марчук Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду Рівненської області від "09" лютого 2011 р. у справі № 2а/1770/49/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ" 05.01.2011 року звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000712341 /0 від 14.12.2010 року про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 40761,00 грн., основний платіж - 27174,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 13587,00 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ" в позові до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000712341/0 від 14.12.2010 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 40761,00 грн., в тому числі 27174,00 грн. за основним платежем та 13587,00 грн. за штрафними санкціями, - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом не враховано, що всі валові витрати понесені ТОВ "БІ ПАЛ" при здійсненні господарських операцій з ПП "Західлісбуд" підтверджені відповідними первинними документами, які були були досліджені в суді першої інстанції (видаткові та податкові накладні). Суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, про те, що операції з придбання у ПП "Західлісбуд" ТМЦ не мали реального характеру, а тому не здійснювались. Вважають, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та неповно з"ясувані обставини справи, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника податкового органу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Встановлено, що з 08.11.2010 року по 16.11.2010 року проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Західлісбуд" за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт №1097/23-34508242 від 23.11.2010 року.
Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного на час існування відповідних правовідноси, а саме включення до складу валових витрат, видатків по ПП "Західлісбуд", які не підтверджені документально на суму 108692,67 грн. в IV кварталі 2008 року, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 27174,00 грн. за IV квартал 2008 року. Зазначені операції з придбання товарів у ПП "Західлісбуд" є нікчемними та безтоварними.
На підставі акту перевірки, відповідно до пп."б" пп.4.2.2. п.4.2 ст.4 та згідно з пп. 17.1.3 п. 17.3. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 року, чинного на момент існування відповідних правовідносин, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000712341/0 від 14.12.2010 року, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 40761,00 грн., в тому числі 27174,00 грн. за основним платежем та 13587,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.15).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, встановив, безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП "Західлісбуд".
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком.
Позивач, вважаючи правомірними свої вимоги щодо правильного віднесення до складу валових витрат, витрат понесених з придбання у ПП "Західлісбуд" піддонів у кількості 530 шт. та брусу зрощеного в кількості 41,538 м3 , посилався на усний договір, видаткові та податкові накладні, що були виписані директором ПП "Західлісбуд" ОСОБА_5 та продаж придбаного у ПП "Західлісбуд" товару з націнкою ЗАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" та ТОВ ТД "Новий Стиль" відповідно до видаткових, податкових накладних, довіреностей, рахунку-фактури. Позивач розрахувався за придбані товари простим векселем серії АА №1833191, номінальною вартістю 130431,20 грн.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 зазначеної статті, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. А згідно з абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року. Відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. А відповідно до п.2.15 та п.2.16, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.
В статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. Відповідно до п.3.2 ст. 3 Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зокрема, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №143 від 29.03.2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за №271/7592, зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).
Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сама по собі наявність у позивача первинних документів по оформленню господарських операцій, не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до складу валових витрат, оскільки для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства, та підтверджувати фактичне здійснення операцій.
Позивачем не було надано первинних документів по транспортуванню зазначеного товару від ПП "Західлісбуд".
Крім того, відповідно до вироку у кримінальній справі №1-386/10 від 25-26 травня 2010 року, яким ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11 визнано винними, у тому числі за ч.2 ст.205 КК України - за фіктивне підприємництво, а саме за створення і придбання суб'єктів підприємницької діяльності - ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон", ПП "Агроімпекс-Ресурс", ПОГ "Інвабуд", ПП "Юнісеф", ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_13, ПП ОСОБА_10, ПП "Паритет", ПП "Західлісбуд", ПП "Форестер Груп" з метою прикриття незаконної діяльності, або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, що заподіяло велику шкоду державі (а.с.38-108). В мотивувальній частині даного вироку встановлено, що діяльність вказаних осіб, як організованої групи, була спрямована на конвертацію в готівку грошових коштів, які надходили на розрахункові рахунки нібито за виконання господарських правочинів, і подальше її використання на власний розсуд для особистих потреб. Вироком встановлено відсутність основних та оборотних засобів, найманих працівників у такого платника податків, як ІШ "Західлісбуд" та констатовано відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) здійснення господарської діяльності та відсутність можливості виконання будь-яких господарських зобов'язань.
Вирок набрав законної сили.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки, ПП "Західлісбуд" було створено з метою здійснення незаконної діяльності, що встановлено вироком Рівненського міського суду, яким засуджено, в тому числі і за фіктивне підприємництво осіб, які складали первинні документи від імені, в тому числі і ПП "Західлісбуд", то слід вважати, що такі первинні документи, виписані в адресу ТОВ "БІ ПАЛ" не мають юридичної сили.
Більше того, в межах розслідування кримінальної справи, порушеної по факту фіктивного підприємництва, в тому числі і щодо ПП "Західлісбуд" проводились почеркознавчі експертизи документів, оформлених від імені таких фіктивних підприємств, висновки яких зафіксовані у вироку по справі №1-386/10 від 25-26 травня 2010 року. Так, ^исновком експерта №752 від 07.12.2009 року встановлено, що в документах які вилучені в ТОВ "БІ ПАЛ", зокрема в видаткових накладних №6 від 01.10.2008 року та №593 від 19.12.2008 року підписи в графі "ОСОБА_5" (керівник ПП "Західлісбуд") виконані не ним, а іншою особою (а.с.80). Цим же вироком надано оцінку документації, якою оформлені правовідносини між ПП "Західлісбуд" та ТОВ "БІ ПАЛ", як неправдивій, складеній з метою маскування безтоварних операцій, яка оформлялася з метою мінімізації податкових зобов'язань останнього.
Згідно ч. 1, 5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і є нікчемним.
Господарські операції, які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, а тому й вважаються такими, що порушують публічний порядок.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про фіктивний характер правочинів між ПП "Західлісбуд" та ТОВ "БІ ПАЛ" та їх нікчемність.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Оскільки юридичних наслідків усний договір щодо поставки ПП "Західлісбуд" для ТОВ "БІ ПАЛ" товарів не створює в силу своєї нікчемності, тому виписані видаткові накладні на його виконання не можуть братись до уваги в податковому та бухгалтерському обліку позивача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач не мав права на віднесення по операціям з ПП "Західлісбуд" суми в розмірі 108692,67 грн. до складу валових витрат IV кварталу 2008 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про правомірне визначення позивачу податкового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 40761,00 грн., основний платіж - 27174,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 13587,00 грн. з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: Г.І. Майор
Т.Л. Філіпова
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ" вул.Грушевського,3,с.Лісопіль,Рівненська область,35000
3- відповідачу Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція вул. С. Руданського, 5,м.Костопіль,Рівненська область,35000
Судове рішення № 16576740, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/49/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: