Ухвала суду № 16574911, 30.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року справа №2а/0570/4665/2011

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л.А.

суддів Гімона М.М. , Карпушової О.В.

розглянула в письмовому провадженні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/4665/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН СТРОЙ КОМ» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, і

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН СТРОЙ КОМ» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість задоволений, а саме: визнане недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 17.03.2011 № 0000802340 у частині зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «ДОН СТРОЙ КОМ» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 82455, 0 грн. (вісімдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять гривень) та стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН СТРОЙ КОМ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Відповідач не погодився з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки судом при винесенні постанови порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, неповно зясовані всі обставини справи.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОН СТРОЙ КОМ» зареєстровано як юридична особа 22.07.2005 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 33671268, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 744938 (арк. справи 154), довідкою Управління статистики у м.Донецьку серії АБ № 045369 від 03.02.2009 року (арк. справи 157). Позивач здійснює діяльність відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції протоколом Загальних зборів учасників товариства № 07/07 від 07.07.2010 року (том 1 арк. справи 155, 156).

З 16.11.2010 року до 21.12.2010 року ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька на підставі направлень №734 від 15.11.2010 року та №797 від 07.12.2010 року проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ДОН СТРОЙ КОМ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за серпень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у лютому-червні 2010 року, за наслідками якої складено акт від 27.12.2010 № 2258/23-3/33671268 (арк. справи 8-41) (далі акт перевірки), в якому вказано про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, 7.4.4 п. 7.4. п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 та п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді завищення ТОВ «ДОН СТРОЙ КОМ» податкового кредиту, внаслідок чого завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту по деклараціях за червень 2010р. на суму 81088 грн., за липень 2010р. на суму 1209 грн., за серпень 2010р. на суму 158 грн., на загальну суму - 82455 грн. (том 1 арк. справи 36).

Не погоджуючись із висновком акту перевірки, позивач надіслав заперечення за вих.№ 25 від 11.03.2011 року (том 1 арк. справи 47-48), на які отримав відповідь за № 11748/10/23-313 від 15.03.2011 року про залишення висновку акту перевірки без змін (арк. справи 49-51).

17.03.2011 на підставі акту перевірки та відповідно до п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000802340, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 701395 грн., задекларованого по декларації з ІІДВ за серпень 2010р. (том 1 арк. справи 52).

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції вищезазначені обставини справи перевірені при апеляційному перегляді і знайшли своє повне підтвердження та не є спірними.

Предметом спору є правомірність дій відповідача щодо прийняття 17.03.2011 року податкового повідомлення-рішення №0000802340, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 701395 грн., задекларованого по декларації з ПДВ за серпень 2010р.

В акті перевірки встановлені порушення позивачем приписів Закону України «Про податок на додану вартість», які виразилися у завищенні задекларованих показників в рядках 10 -17 Декларації за червень 2010 року на суму ПДВ 81088,0 грн., а саме, до складу податкового кредиту включені суми ПДВ за податковими накладними, виписаними у попередніх податкових періодах 2008, 2009 роках, постачальниками ТОВ «Донплаза», ТОВ «ЄТК», КП «Управління генерального плану», ЗАТ «ТПК «Укрресурс», Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки, ТОВ «ГазТеплоСервіс-ЛТД», Управління МНС у м.Донецьку, ВАТ «Донецькміськгаз», ДП «Донецький ПромбудНДІпроект», ДП «Донецький експертно-технічний центр», ТОВ «Профнастіл», СП «ДонКОНтерм», ДГП «Донбасстройизьіскания» філія «УкрНИИНТИЗ», ВАТ «Донецькміськгаз», ТОВ «СИНТЕЗ», ТОВ «Прополиласт», філія «Укрдержбудекспертиза» (том 1 арк. справи 25).

Позивач включив суму ПДВ у розмірі 81088 грн. за податковими накладними, виписаними зазначеними постачальниками протягом 2008-2009 роки, до складу податкового кредиту з ПДВ у червні 2010р., оскільки фактично отримав ці податкові накладні у червні 2010р., що підтверджується журналом реєстрації податкових накладних, отриманих із запізненням (том 1 арк. справи 126-134).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі Закон №168) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Тобто вказана ця норма пов'язує право на податковий кредит з датою отримання податкової накладної, а не з датою її складання продавцем товару.

Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

П.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними.

Таким чином, у податковому періоді (попередній період), коли податкова накладна була виписана продавцем товарів, але ще не отримана покупцем (позивачем) цих товарів, він не мав документа (податкової накладної), на підставі якого міг би включити суму податку на додану вартість по цій операції до складу податкового кредиту.

Колегія суддів з огляду на наведені норми закону вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому податкові накладні фактично отримані.

Зазначені суми відображаються у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок коригування сум ПДВ" не заповнюється, оскільки коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється, що і було зроблено позивачем у податковій декларації з ПДВ за червень 2010р. У розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є додатком 5 до податкової декларації, позивач відобразив усі податкові накладні, виписані у 2008-2009р.р., але отримані у червні 2010р.

Колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта про те, що своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення контролю за їх отриманням, є обов'язком платника податку, і законом передбачено ряд можливостей для безперешкодної реалізації такого обов'язку.

Згідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який втратив чинність з 01.01.2011 року, але діяв на час виникнення та існування спірних правовідносин, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Тобто, податкова накладна повинна бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань, встановлені п. 7.3 ст. 7 Закону №168).

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг), що передбачено п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява з скаргою на постачальника з огляду на приведені приписи Закону України «Про податок на додану вартість» додається у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, що у даному випадку не мало місця і це право отримувача товарів, а не його обов'язок.

Суд першої інстанції вірно вказав, що єдиним обмеженням щодо строку реалізації прав на отримання податкового кредиту є терміни позовної давності, що встановлювались ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який втратив чинність 01.01.2011 року, але діяв на час виникнення та існування спірних відносин, але ці строки позивачем не були порушені.

Позивач відповідно до п. 9.2 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 р. N 244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2005 р. за N 770/11050 (із змінами і доповненнями), відобразив факт отримання податкової накладної по даті її отримання.

В результаті дослідження первинних документів при розгляді справи судом першої інстанції підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з контрагентами, якими видано податкові накладні та на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у червні 2010р. (акти прийому-здачі виконаних робіт, видаткові накладні, банківські виписки).

Крім того, в суді першої інстанції факт здійснення господарських операцій між підприємствами, за якими складені спірні податкові накладні, представником відповідача не оспорювався.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого та правильного висновку щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, отриманими не у звітному періоді, а позиція відповідача про те, що позивач не повинен приймати до уваги при нарахуванні податкового кредиту податкові накладні, отримані від контрагентів із запізненням та не у звітному періоді, суперечить нормам податкового законодавства України.

В акті перевірки також вказано про допущення позивачем порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» щодо віднесення до складу податкового кредиту липня 2010р. ПДВ у сумі 588 грн. на підставі податкової накладної №1 від 06.07.2010р. на загальну суму 3528 грн., у т.ч. ПДВ 588 грн. по СПД ОСОБА_2 та ПДВ у сумі 621,00 грн. згідно податкових накладних № 717 від 07.07.2010р., № 724 від 08.07.2010р., № 896 від 30.07.2010р. на загальну суму 3726 грн., у т.ч. ПДВ 621 грн. по ТОВ «Кріпильні технології» (том 1 арк. справи 30) та щодо неправомірного віднесення у серпні 2010р. до складу податкового кредиту суму ПДВ 158,40 грн. на підставі податкової накладної № 1108 від 26.08.2010р. по ТОВ «Кріпильні технології» (том 1 арк. справи 33).

Згідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

П.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону №168 передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити перелічені у п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону реквізити.

СПД ФО ОСОБА_2 видала ТОВ «ДОН СТРОЙ КОМ» податкову накладну № 1 від 06.07.2010р. на загальну суму поставки 3528 грн., у т.ч. ПДВ 588 грн. (том 1 арк. справи 94). Також, ТОВ «Кріпильні технології» у липні 2010р. видало позивачу наступні податкові накладні №717 від 07.07.2010р., №724 від 08.07.2010р., №896 від 30.07.2010р. на загальну суму 3726 грн., у т.ч. ПДВ 621 грн. (том 1 арк. справи 95-97). У серпні 2010р. ТОВ «Кріпильні технології» видало позивачу податкову накладну № 1108 від 26.08.2010р. на загальну суму поставки 950,40 грн., у т.ч. ПДВ 158,40 грн. (том 1 арк. справи 98). Ці податкові накладні повністю відповідають приписам законодавства щодо їх змісту та порядку оформлення.

Встановлено, що ТОВ «Кріпильні технології» до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька надані податкові декларації з ПДВ за липень-серпень 2010р. (том 1 арк. справи 141-152), у додатку 5 до яких відображене податкове зобов'язання по товарам, відвантаженим позивачу на зазначені вище суми.

Також листом СПД ФО ОСОБА_2 від 10.03.2011 року № 01 повідомила директора ТОВ «ДОН СТРОЙ КОМ» про те, що декларація по ПДВ за III квартал 2010року, у якій була врахована податкова накладна № 1 від 06.07.2010 року, виписана ТОВ «ДОН СТРОЙ КОМ», подана до ДПІ у Київському районі м. Донецька 01.11.2010 року (том 1 арк. справи 153).

Тобто при судовому розгляді підтверджено право позивача на формування податкового кредиту ПДВ у липні-серпні 2010 року згідно податкових накладних, отриманих від СПД ФО ОСОБА_2 та ТОВ «Кріпильні технології».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, вирішив спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права, податковий орган як субєкт владних повноважень не довів суду правомірність дій щодо зменшення суми бюджетного відшкодування, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування постанови суду не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2 , ст. 198 ч.1 п.1, ст.200 ч.1, ст.205 ч.1, ст.206, ст.212, ст.254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН СТРОЙ КОМ» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді М.М.Гімон

О.В.Карпушова