Постанова № 16574647, 24.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Соколова О.А.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 року справа №2а/0570/3076/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської Л.В.

суддів Арабей Т.Г. , Компанієць І.Д.

при секретарі: Варчук О.М.,

за участю: представника позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 16.03.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля» в інтересах відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» в інтересах відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області про визнання недійсною вимоги та зобов»язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У лютому 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля про визнання недійсною вимогу № Ю-5 від 04.02.11 та зобовязання вчинити певні дії, позов вмотивовано тим, що 11 лютого 2011 року до позивача надійшла вимога №Ю-5 від 04.02.11 про сплату боргу, згідно якої відповідач вимагає сплатити суму боргу зі страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування в сумі 5944,02 грн., однак, згідно повідомлення про списання УПФУ відповідно до ст. 57 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та Порядку списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 484 від 23.06.2010р.) за рішенням 24 від 16 липня 2010р. було списано заборгованість ВП «УМТП» ДП «Добропіллявугілля» по страховим внескам та фінансовим санкціям в сумі 478996,75 грн. (350848,80 грн. - загальний борг 128 147,95 грн. - штрафні санкції). Разом з тим, при прийнятті цього рішення не була врахована сума штрафу (1145,40 грн.) що суперечить вимогам ст. 57 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та Порядку списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам. Позивач просив суд визнати недійсною вимогу про сплату боргу №Ю-5 від 04.02.11 та списати заборгованість відповідно до ст.57 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та Порядку списання сум заборгованості зі штрафів та пені вугле-та торфодобувним підприємствам, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України №27-2 від 23.11.10, в сумі 7628,76 грн. (з урахуванням уточнення).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. На обґрунтуванні апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначає, що відповідно до ст. 57 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Порядку списання сум заборгованості зі штрафів та пені вугле- та торфодобувним підприємствам, затвердженого постановою Правління ПФУ №27-2 від 23.11.2010 р., суми накладених (нарахованих) та не сплачених штрафів та пені, а також суми штрафів та пені, які були розстрочені, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а також суми штрафу та пені, не узгоджені з платниками, за якими вимоги щодо їх сплати та рішення про їх застосування прийняті до 12 жовтня 2010 року, підлягають списанню. Апелянт наголошує, що відповідачем не враховано призначення платежу і самостійно спрямовано суми коштів на погашення боргу та пені минулих періодів, тоді як законодавчо не передбачено право чи обовязок Пенсійного фонду змінювати призначення платежу, який визначений платником.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду представник відповідача в судове засідання не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши за матеріалами справи доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.

Судом установлено і вбачається з матеріалів справи, що позивач державне підприємство «Добропіллявугілля», зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Добропільської міської ради, 27.08.04, діє на підставі статуту, затвердженого Міністром вугільної промисловості 16.10.06.. Управління матеріально-технічного постачання є відокремленим підрозділом державного підприємства без статусу юридичної особи, включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код 26319420, діє на підставі положення , відповідно до Закону №1058, є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, несе обвязки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля, є органом виконавчої влади, який здійснює свої повноваження відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав установленим, що 31.08.10 рішенням № 180/14 до позивача застосовані штрафні санкції та нараховано пеню на загальну суму 6483,36 грн., а, відповідно даних картки особливого рахунку страхувальника - управління матеріально-технічного постачання, станом на 14.02.11 є заборгованість у розмірі 7628,76 грн., з якої 1684,74 грн. борг по 2 % та 5944,02 грн. борг по 33,2 % і зазначена сума боргу у розмірі 7628,76 грн. увійшла до оскарженої вимоги про сплату боргу № Ю-5 від 04.02.11.

Разом з тим, з акту звірки по вимозі від 04.02.2011 №Ю-5 станом на 26.04.2011р., підписаного сторонами (а.с.173), вбачається, що сума в 1184,14 грн. є несплаченою сумою за рішенням 228/14 від 02.10.2009р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду (а.с.28), а суми 370,15 грн. та 5944,02 грн. э несплаченими сумами за рішенням №180/14 від 31.08.2010р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду (а.с.29).

Відповідно до п.3 Порядку списання сум заборгованості зі штрафів та пені вугле- та торфодобувним підприємствам, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, затвердженого постановою Правління ПФУ №27-2 від 23.11.2010р., списанню підлягають: суми накладених (нарахованих) та не сплачених штрафів та пені, а також суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) станом на 12.10.10; суми штрафів та пені, які були розстрочені, відповідно до п. 14-1 Розділу 15 «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; суми штрафів та пені, не узгоджені з платниками, за якими вимоги щодо їх сплати та рішення про їх застосування прийняті до 12.10.10; суми штрафів та пені, які були предметом судового розгляду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо зобов»язання відповідача списати суми штрафів та пені, що нараховані та не сплачені до 12.10.2010 року, є частково обґрунтованими, а саме на суму 7498,31 грн. (1184,14 грн.+370,15грн.+5944,02грн.), в решті позовні вимоги не підтверджені.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія зазначає, що позивач обґрунтував належним чином свої доводи, і приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Постанова в повному обсязі складена 25 червня 2011 року.

Керуючись статями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля» в інтересах відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року в адміністративній справі №2а/0570/3076/2011 - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» в інтересах відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області про визнання недійсною вимоги та зобов»язання вчинити певні дії, - скасувати.

Позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля» в інтересах відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області про визнання недійсною вимоги та зобов»язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати частково недійсною вимогу №Ю-5 від 04.02.2011р Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля , а саме: на суму 7498 (сім тисяч чотириста дев»яносто вісім) грн. 31 коп.

Зобов»зати Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області списати Державному підприємству «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» заборгованість в сумі 7498 (сім тисяч чотириста дев»яносто вісім) грн. 31 коп., відповідно до ст..57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Порядку списання сум заборгованості зі штрафів та пені вугле- та торфодобувним підприємствам, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, затвердженого постановою Правління ПФУ №27-2 від 23.11.2010р.

Внести зміни до картки особового рахунку Відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» Державного підприємства «Добропіллявугілля»,шляхом виключення суми 7498 (сім тисяч чотириста дев»яносто вісім) грн. 31 коп..

В решті позовних вимог відмовити.Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,0 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Губська

Т.Г. Арабей

І.Д. Компанієць