Ухвала суду № 16574179, 22.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Череповський Є.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 року справа №2а/0570/1004/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Ханової Р.Ф. , Гайдара А.В.

при секретарі судового засіданняТкаченко Г.В.

за участю:

представник позивача:Чванова А.О.

представник відповідача:ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/1004/2011 за позовом Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення суми наданих соціальних послуг у розмірі 5109, 73 грн. -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/1004/2011 позов задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Донецького міського центру зайнятості (83086, м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, 46-Д, ЄДРПОУ 25671511) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 5 109 (п'ять тисяч сто дев'ять) гривень 73 копійки на р/р 37176002002327 в ГУДК України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511. (а.с.47-48).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернулась з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, просила постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про залишення позову без розгляду, в звязку з пропуском строку звернення до суду. (арк. справи 51-53).

Представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції, залишивши позов без розгляду. Відповідачка у судове засідання не зявилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що ОСОБА_4 з особистою заявою від 07.12.2009р. звернулась до Донецького міського центру зайнятості з метою працевлаштування (а.с.7-8). Наказом Донецького міського центру зайнятості від 07.12.2009р. № НТ 091207 відповідачу надано статус безробітного та призначена допомога починаючи з 07.12.2009 року по 01.12.2010 року (а.с.6).

За період знаходження на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного за період з 07.12.2009 року по 25.08.2010 року відповідачу нарахована та сплачена допомога по безробіттю в сумі 5 109,73 гривень. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

В результаті розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним в Порядку, затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, серія АД № 931972, 931973, ОСОБА_4 була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності в Управління державної реєстрації Донецької міської ради з 29.03.2007 року. 23.09.2008 року проведено реєстраційну дію, а саме внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з її банкрутством, а тільки 28.10.2010 року внесено реєстраційну дію про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця за судовим рішенням, що не повязано з її банкрутством (а.с.12-13).

Кіровсько-Петровською міжрайонною філією Донецького МЦЗ відповідачу направлено листа від 12.11.2010 року № 03-06/2682, в якому був встановлений 15-денний термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але до теперішнього часу суму боргу відповідачем добровільно не повернута. Відповідач отримав даний лист 18.11.2010 року (а.с.15-17).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року №803 із змінами та доповненнями, до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю. Статтею 25 цього Закону 803 встановлені види компенсацій незайнятим громадянам, безпосередньо виплата допомоги по безробіттю.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пункту 2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними мають право на допомогу по безробіттю.

Про факт реєстрації фізичною особою-підприємцем відповідачка міськрайцентр зайнятості не повідомила, у своїй заяві від 07.12.2009 року про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідачка зазначила про те, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, проте на момент звернення із заявою не було внесено реєстраційної дії про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Згідно проведеної роботи центром зайнятості, в частині здійснення обміну інформацією з державним реєстратором, виявлена інформація про державну реєстрацію, як фізичної особи підприємцявідповідача. Тобто виявлено факт, що відповідачбудучиприватним підприємцем, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців,одержувала допомогупо безробіттю, як безробітний.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послугзастрахованій особі внаслідокумисногоневиконання неюсвоїхобовязківта зловживання ними стягується з цієї особи відповіднодо законодавстваУкраїниз моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

Згідно даних про виконані платежі незаконно отримана допомога по безробіттю, складає 5109, 73 грн.. Зазначена сума отримана була відповідачем, що нею не оспорюється.

Стосовно відповідачки Наказом Донецького міського центру зайнятості від 26.08.2010р. № НТ 100826 припинено виплату допомоги по безробіттю та Наказом Донецького міського центру зайнятості від 26.08.2010р. № НТ 100826 відповідач був знятий з обліку (а.с.6). Зазначені накази відповідачкою, як відповідне рішення субєкту владних повноважень не оскаржені та скасовані не були.

Пунктом 12 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» передбачено, що «для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер».

У заяві про надання статусу безробітного відповідач повідомила, що «в даний час не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності». Тобто, утой час коли відповідач була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, при реєстрації в Свердловському місьрацентрі зайнятостіякбезробітної, вона надаланедостовірнуінформацію, щопризвело до отримання нею допомоги побезробіттюбез достатніх правових підстав.

Колегія суддів зазначає, що Законом України «Про зайнятість населення» не передбачено як підставу для визнання права особи на призначення статусу безробітного фактичне нездійснення підприємницької діяльності, оскільки юридичне значення має сам факт відсутності державної реєстрації підприємницької діяльності на момент звернення з заявою про отримання статусу безробітного. Відповідач при поданні заяви зазначив про те, що на час звернення не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, не впевнившись в тому чи зроблено державну реєстрацію припинення його підприємницької діяльності. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачка не мала права на призначення статусу безробітного та на виплату допомоги по безробіттю.

Стосовно доводів апелянта про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, у звязку із пропуском строку звернення до суду, колегія суддів вважає їх безпідставними та не обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції про не порушення таких строків, є правомірними.

Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 99 КАС України (в редакції на час звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За вимогами частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, після проведеної роботи центром зайнятості, в частині здійснення обміну інформацією з державним реєстратором, останнім, на лист центру зайнятості №01-14/1909 від 13.08.2010 року, 19.08.2010 року за № 6589 (арк..справи 9-11) надана відповідь по запиту, у т. числі і по відповідачу про державну реєстрацію, як фізичної особи підприємцявідповідача. Тобто факт, що відповідачбувприватним підприємцем, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців,був виявлений не раніше 19.08.2010 року, а саме рішення позивача про припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття з обліку прийняте 26.08.2010 року.

Позивач звернувся до суду 18.01.2011 року, т.б. в межах 6-ти місячного строку звернення до суду.

Доводи апелянта, про те, що позивач повинен був дізнатися про наявні обставини, які давали підстави для не надання статусу безробітного та здійснення відповідних виплат під час постановки на облік відповідачки є безпідставними. Проведена центром зайнятості перевірка відносно відповідача відносно достовірних даних, які є підставою для надання особі відповідного статусу безробітного та відповідної виплати, здійснені в періоді перебування ОСОБА_4 на обліку як безробітної, що не суперечить вимогам Наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 11.03.2008 року №125/116, постанови правління Пенсійного фонду України від 11.03.2008 року №7-1 про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/1004/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/1004/2011 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 22 червня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 23 червня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар