Постанова № 16573072, 30.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.11 Справа № 5015/2811/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Давид Л.Л.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини 1494 (Мостиський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України № 41/2441 від 10.06.2011 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 09.06.2011 року про припинення провадження

у справі № 5015/2811/11

за позовом: Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Військової частини 1494 (Мостиський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України, м. Мостиська Львівської області

про стягнення збитків внаслідок самовільного водокористування в розмірі 621,91 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури –не з’явився

від позивача –не з’явився

від відповідача –Дідик Н.В.

Права та обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року у справі № 5015/2811/11 змінено склад колегії, замість судді Гриців В.М., введено суддю Давид Л.Л.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.06.2011 року у справі № 5015/2811/11 (суддя Гоменюк З.П.) провадження за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Військової частини 1494 (Мостиський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України про стягнення збитків внаслідок самовільного водокористування в розмірі 621,91 грн. –припинено. Стягнуто з Військової частини 1494 (Мостиський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України в доход державного бюджету 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При винесенні ухвали, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем добровільно сплачено суму боргу, а тому провадження у справі слід припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору; оскільки, спір виник з вини відповідача, а заборгованість сплачено після заявлення позову та порушення провадження у справі –судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на останнього.

Військовою частиною 1494 подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Львівської області від 09.06.2011 року про припинення провадження у даній справі змінити, шляхом виключення з її резолютивної частини положення щодо стягнення з військової частини 1494 судових витрат пов’язаних з розглядом справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що у разі припинення провадження у справі, спір по суті не вирішується, тобто відсутній результат вирішення спору, а тому застосування приписів ст. 49 ГПК України засновано не може бути.

Позивач у справі та військова прокуратура в судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого відправлення (долучені до матеріалів справи).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника відповідача, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позов заявлено Військовим прокурором Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області до Військової частини 1494 про стягнення 621,91 грн. збитків.

09.06.2011 року відповідач в судовому засіданні місцевого господарського суду подав клопотання про припинення провадження у справі у зв’язку із сплатою суми боргу в розмірі 621,91 грн., в підтвердження чого подав платіжне доручення № 521 від 03.06.2011р.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд прийшов до висновку припинити провадження у справі у зв’язку із відсутністю предмету спору. Однак, оскільки, спір виник з вини відповідача, а заборгованість сплачено після заявлення позову та порушення провадження у справі –судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) поклав на нього.

Відповідно до норм ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Отже, ця норма застосовується як процесуальна санкція незалежно від результату вирішення спору по суті.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Господарський суд першої інстанції припиняючи провадження у справі застосовував положення пункту 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Таким чином, процесуальним законом визначено вичерпний перелік випадків та обставин, за яких допускається покладення на сторону обов’язку щодо відшкодування витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що покладення господарським судом судових витрат по розгляду даної справи на відповідача є правомірним, оскільки спір виник з вини відповідача та його вирішення відбулося після порушення провадження у справі, шляхом добровільного погашення суми боргу.

Щодо посилання скаржника на те, що пункт 12 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-08/163 від 12.03.2009 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»передбачає, що у разі припинення провадження у справі, спір по суті не вирішується, тобто відсутній результат вирішення спору, а тому застосування приписів ст. 49 ГПК України засновано не може бути, колегія суддів вважає, що дані обґрунтування апелянта безпідставними, оскільки пункт 12 Оглядового листа подає рекомендаційну відповідь щодо розподілу судових витрат у зв’язку із відмовою позивача від позову, яка встановлена п. 4 ст. 80 ГПК України, що є відмінним від п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, яку застосовано місцевим господарським судом при прийняті ухвали.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що ухвала господарського суду Львівської області від 09.06.2011 року прийнята із правильним застосуванням норм процесуального права та підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 09.06.2011 року у справі № 5015/2811/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Військової частини 1494 (Мостиський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України № 41/2441 від 10.06.2011 року – без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

3. Справу направити в місцевий господарський суд.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..

суддя Давид Л.Л.

суддя Мурська Х.В.