Постанова № 16572973, 23.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2011 року Справа № 5005/3041/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірко І.О. (доповідач)

суддів: Cтрелець Т.Г., Чохи Л.В.,

секретар судового засідання: Соловйова О.І.

за участю представників сторін:

представники позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 21.03.11;

представник відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від 04.04.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван”

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2011р. у справі № 5005/3041/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільверстоун інвестмент”, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван” , м. Дніпропетровськ

про стягнення 132 580 грн. 09 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2011 р. (суддя Суховаров А.В.) у справі № 5005/3041/2011 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван" (далі позивач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун інвестмент" (далі відповідач) суму 83907,50 грн. основного боргу, 11611,24 грн. пені, 5821,91 грн. інфляційних, 2141,94 грн. 3% річних, 1325,80 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог провадження у справі припинено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобовязань за отриманий товар розрахувався частково, при цьому, під час розгляду справи судом відповідач сплатив 29 097 грн. 50 коп. основного боргу, а тому в цій частині провадження у справі припинено.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення суду та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ “Сільверстоун інвестмент”. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме:

господарський суд в порушення ч.1 ст.43 ГПК України, не взяв до уваги той факт, що під час розгляду справи відповідач наполягав на мирному вирішенні спору, навіть сплативши під час розгляду справи частину боргу;

місцевим господарським судом не враховано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечує проти доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі з наступного. При цьому, він зазначає, що мирне врегулювання спору відповідно до ст. 78 ГПК України, відбувається за ініціативою сторін спору, і суд тільки уповноважений затвердити мирову угоду, якщо сторони в добровільному порядку дійшли згоди щодо укладання мирової угоди. Однак відповідач не вчинив жодних дій, які б свідчили про дійсний намір мирно врегулювати спір. Сплата частини боргу свідчить лише про визнання відповідачем заборгованості перед позивачем. Нарахування штрафних санкцій в силу ч.6 ст.232 ГК України, проведено позивачем за перші 6 місяців у межах річного строку позовної давності, а тому доводи відповідача є безпідставними.

23.06.2011р. в судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу. Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги і просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані докази по справі в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2010 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 0310-36П (далі - Договір), згідно умов якого продавець зобовязався поставляти відповідачу замороженні ягоди та овочі (далі - товар) в кількості, асортименті та за цінами вказаними в накладних, а покупець, в свою чергу, прийняти товар та сплатити його повну вартість на протязі 5-ти календарних днів, з дати отримання товару (п.п. 1.1, 3.2 Договору).

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статтей 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на виконання умов Договору у період з 11.03.2010р. по 10.11.2010р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 430182 грн. 50 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними з підписами та відбитками печаток обох сторін (а.с. 14-33). Відповідач в порушення взятих на себе зобовязань за отриманий товар розрахувався частково, у звязку з чим у нього станом на 25.02.2011р. утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 113005 грн.00 коп.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач подав до господарського суду докази часткової сплати заборгованості в сумі 29097 грн. 50 коп. основного боргу (а.с. 64-65).

Господарським судом Дніпропетровської області вірно зазначено, що ці грошові зобовязання, в силу положень статті 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення грошових коштів на суму 29 097 грн. 50 коп. і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, на час прийняття рішення судом першої інстанції у відповідача існувала основна заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 83907 грн. 50 коп. вартості неоплаченого товару.

Під час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати вищевказаної суми основного боргу, а обставини наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

За наведених обставин, місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 83 907 грн. 50 коп. боргу.

Крім суми основного боргу позивач просив стягнути з відповідача 11 611 грн. 24 коп. пені, 5 821 грн. 91 коп. втрат від інфляції, 2 141 грн. 94 коп. 3% річних.

Згідно умов ст. 611 ЦК України за порушення зобовязання наступають наслідки передбачені договором або законом.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що в разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки платежу (а.с. 13).

Відповідно до умов 4.1 Договору, позивач за порушення покупцем строків оплати товару нарахував на суму заборгованості пеню, яка згідно обґрунтованого розрахунку продавця за період з 17.03.2010р. по 01.03.2011р. становить суму 11611 грн. 24 коп. З наданим розрахунком пені погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду.

Посилання відповідача на необгрунтованість проведеного позивачем розрахунку пені є безпідставним.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач нарахував відповідачу на розмір заборгованості за період з квітня 2010 року по січень 2011 року суму 5821,91 грн. інфляційних та за період з 17.03.10р. по 01.03.11р. суму 2141,94 грн. 3% річних, розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та перевірено господарським судом.

За наведених обставин, стягнення судом з відповідача на користь позивача 11 611 грн. 24 коп. пені, 5 821 грн. 91 коп. інфляційних та 2 141 грн. 94 коп. 3% річних є правомірним.

Доводи відповідача щодо мирного врегулювання спору, апеляційний господарський суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до ст. 78 ГПК України, мирова угода укладається за ініціативою сторін спору. Суд уповноважений затвердити мирову угоду, якщо сторони в добровільному порядку дійшли згоди щодо укладання мирової угоди. Але, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про укладання сторонами мирової угоди.

З огляду на викладене, апеляційна скарга ТОВ “Караван” не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2011 р. слід залишити без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2011 р. у справі № 5005/3041/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван” , м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Головуючий суддяІ.О. Вечірко

Судді Т.Г. Стрелець

Л.В. Чоха

Повний текст постанови складено 30.06.2011 р.