Рішення № 16572711, 30.06.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2011 Справа № 5024/851/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турінвест 1966", м. Херсон

до Автотранспортного підприємства Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон

про стягнення 30539,33 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник дов.б/н від 24.05.2011 р.;

від відповідача: не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Турінвест 1966»(позивач) звернулось до суду з позовом до Автотранспортного підприємства Херсонської обласної державної адміністрації (відповідач), в якому просить стягнути 30539,33 грн. заборгованості.

16 червня 2011 року позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 17571,53 грн. збитків.

29 червня 2011 року позивач у відповідності до ст..22 ГПК України уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 14850,00 грн. основного боргу, 1367,85 грн. інфляційних, 1129,38 грн. пені та 3 % річних в сумі 224,30 грн.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист: в судові засідання не з»являвся; відзиву та витребуваних документів не надав. Відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 16.06.2011 р. отримав 22.06.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин, у відповідності до ст..75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

1 січня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди №1 (далі Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування чотири місця площею 18 м.кв. 1 поверху будівлі для стоянки автомобілів та один бокс №13 площею 36 м.кв. 1 поверху для стоянки автомобіля.

Позивач передав відповідачу вказані вище місця для стоянки автомобілів та бокс, що підтверджується актом приймання-передачі, складеним сторонами 01.01.2010 р. (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.3.1., 3.2. Договору оренди орендна плата становить 300 грн. за одне місце та 450,00 грн. за бокс в місяць та перераховується до 15 числа поточного місяця.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.06.2011 року) заборгованість в сумі в сумі 14850,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 14850,00 грн.

Відповідно до п.4.2. Договору у випадку прострочення оплати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5% в день від суми заборгованості по орендній платі за кожний день прострочення платежу.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”№543/96-ВР від 22.11.96. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Суд перевірив розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 1129,38 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1367,85 грн. та 3 % річних в сумі 224,30 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача.

Суд оголошує вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищезазначених норм права та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Автотранспортного підприємства Херсонської обласної державної адміністрації (73013, м.Херсон, вул..Молодіжна, 76, код ЄДРПОУ 04014128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Турінвест 1966»(73013, м.Херсон, вул..Молодіжна, 76, код ЄДРПОУ 35870280) 14850,00 грн. боргу, 1367,85 грн. інфляційних, 1129,38 грн. пені, 224,30 грн. 3% річних, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 175,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 04.07.2011 р.

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України