Ухвала суду № 16572311, 15.06.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2011 р. Справа № 5019/848/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний центр «Перспектива»

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення 76358 грн. 52 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_1. (довіреність 28 від 31.05.2011 року);

від відповідача : представник не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний центр «Перспектива» звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 76358 грн. 52 коп., з яких: 62000 грн. 00 коп. основного боргу, 13268 грн. 00 коп. пені та 1090 грн. 52 коп. за користування чужими коштами. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, зазначивши що позивач всупереч вимогам договору не погодив з відповідачем специфікації. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції адресату (а.с.27). Відповідач причин неявки в судове засідання не повідомив. Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

02.06.2010 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідним центром «Перспектива»(надалі Покупець) було укладено договір №11/08 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язаний виготовити, продати Покупцю товар - пиломатеріали (обрізні). Кількість, вартість та якість товару погоджується у специфікаціях до даного договору. Об'єм поставки згідно договору складається з об'ємів поставок Специфікацій, що є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.2.1 договору Поставка товару проводиться автотранспортом Покупця зі складу Продавця. В матеріалах справи наявна підписана сторонами Договору Специфікація на загальну суму 210000,00 грн. (а.с.8)

Відповідно до п.2.2. Договору сторони погодили, що Продавець зобовязаний офіційно повідомити Покупця про готовність товару до відправки. В повідомленні повинно бути вказано: назва товару, кількість пакетів, кількість дощок в пакеті, загальний обєм.

Відповідно до умов договору Покупець (ТОВ Науково-дослідний центр «Перспектива») 06 серпня 2010 року перерахував Продавцю (ФОП ОСОБА_2.) згідно виставленого рахунку-фактури №СФ 0000010 від 04.08.2010 року грошові кошти в сумі 62000,00 грн., як передоплату пиломатеріалів.

Відповідач не надав суду доказів надіслання позивачу офіційного повідомлення про готовність товару до відправки.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В ст.692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором , - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України ). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

28.02.2011 року ТОВ «НДЦ «Перспектива»звернулось до ФОП ОСОБА_2. з вимогою повернути попередню оплату в розмірі 62000,00 грн. за товар згідно Договору №11/08 від 02.06.2010 року. Вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав, взяті на себе зобов'язання, прострочив поставку товару та не повернув позивачеві суму попередньої оплати.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 62000,00 грн.. Факт наявності боргу відповідача перед позивачем підтверджується платіжним дорученням №59 від 05.08.2010 року, рахунком-фактури №СФ-0000010 від 04.08.2010 року.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.3.3. Договору в разі здійснення попередньої оплати товару Продавець виконує замовлення протягом 15 днів з дня перерахування коштів, якщо Продавець не виконує замовлення у встановлений термін, то сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від суми перерахованих коштів за кожний день затримки.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення виконання зобов'язання по поставці товару, позивачем на суму в розмірі 62000,00 року за період з 10.09.2010 року по 12.04.2011 року нараховано пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення в розмірі 13268 грн.00 коп..

Положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»щодо обмеження нарахованої позивачем за названим Договором суми пені згідно з установленим статтею 3 цього Закону максимальним розміром застосування у спорі зі справи не підлягає, оскільки цей спір в частині стягнення пені не стосується прострочення виконання грошового зобовязання.

Позивачем при здійсненні розрахунку пені не враховано положення ч.6 ст.232 ГК України, згідно з розрахунком здійсненим судом на суму в розмірі 62000,00 грн. за період з 10.08.2010 року по 18.02.2011 року розмір пені за прострочення виконання зобовязання, що підлягає стягненню з відповідача становить 11284,00 грн..

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму боргу в розмірі 62000,00 грн. за період з 10.09.2010 року по 12.04.2011 року нараховано три відсотки річних, що становить 1090,52 грн..

Оскільки вимога про повернення попередньої оплати направлена позивачем 15.02.2011 року, то строк виконання грошового зобовязання про повернення попередньої оплати, відповідно до положень ч.2 ст.530 ЦК України, настав 23.02.2011 року, відтак з вказаної дати існує прострочення виконання грошового зобовязання зі сторони відповідача.

Судом здійснено розрахунок 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання в розмірі 62000,00 грн. за період з 23.02.2011 року по 12.04.2011 року, що становить 249,70 грн..

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 62000 грн. 00 коп. попередньої оплати, 11284,00 грн. пені, та 249,70 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання є обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог..

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний центр «Перспектива» (08000, смт.Макарів, Київської області, вул.Проектна, 7-64, р/р 2600085402 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 код ЄДРПОУ 35423482) 62000 грн. 00 коп. попередньої оплати, 11284,00 грн. пені, та 249,70 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання, 735 грн. 33 коп. витрат на оплату державного мита та 219,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «20»червня 2011 року