Рішення № 16572179, 30.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.11 Справа№ 5015/3009/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Кохановська Ю.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ «Н.П.Б.», м.Пустомити

до відповідача: ТзОВ «Форт-Агро-Буд», смт.Дашава

про: стягнення 278039,60 грн.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 представник (Довіреність б/н від 31.05.2011р.)

Від відповідача: ОСОБА_2 представник (Довіреність №02 ФАБ-ЮР від 29.06.2011р.)

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ «Н.П.Б.», м.Пустомити до відповідача ТзОВ «Форт-Агро-Буд», смт.Дашава про стягнення 278 039,60 грн..

Ухвалою суду від 03.06.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.06.2011р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 20.06.2011р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 30.06.2011р. представник позивача надав суду Платіжне доручення на підтвердження часткової сплати відповідачем боргу в сумі 90 000,00 грн., в решті частині вимог позов підтримав.

Представник відповідача факт наявності боргу визнав та подав заяву про скасування забезпечення позову. Подану заяву відповідач обгрунтовує тим, що арешт коштів ТзОВ «Форт-Агро-Буд»перешкоджає веденню діяльності підприємства, що не дає можливості отримати прибуток та, відповідно належним чином розрахуватися з кредиторами. Окрім того, накладення арешту на кошти унеможливлює оплату соціальних внесків із заробітної плати, саму виплату заробітної плати та інших компенсацій працівникам, що призводить до порушення прав найманих працівників.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

27.12.2010р. між сторонами у справі укладено Договір № 0324-Л поставки нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків “Н.П.Б.”, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобовязання постачати відповідачу товар, що є в наявності на кожній АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків “Н.П.Б.” та/або надавати послуги, а відповідач у свою чергу зобовязався прийняти товар та/або послугу та оплатити їх вартість на умовах даного Договору.

На виконання договірних зобовязань позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 612 101,60 грн., що підтверджується наступними Видатковими накладними: № 7137 від 31.12.2010р. на суму 45 450,00 грн.; № 390 від 31.01.2011р. на суму 163 168,93 грн., № 644 від 28.02.2011р. на суму 157 294,90 грн. та № 960 від 31.03.2011р. на суму 246 187,77 грн. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

У п. 4.5. Договору визначено, що у випадку отримання товару без попередньої оплати відповідач оплачує одержану кількість товару протягом двох банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури та/або підписання сторонами видаткової накладної на відпуск партії товару.

Як зазначається у позовній заяві отриманий товар відповідач оплатив частково і станом на день подання позовної заяви сума боргу ТзОВ «Форт-Агро-Буд»перед позивачем становить 271 051,60 грн.

Після звернення позивача до суду із позовом, відповідачем на погашення заборгованості сплачено 90 000,00 грн., про що свідчить Платіжне доручення № 447 від 07.06.2011р. Таким чином, на день прийняття рішення у справі сума боргу відповідача становить 181 051,60 грн.

За прострочення оплати товару позивач, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 6 988,00 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору№ 0324-Л поставки нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків “Н.П.Б.” від 27.12.2010р., відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобовязання постачати відповідачу товар та/або надавати послуги, а відповідач у свою чергу зобовязався прийняти товар та/або послугу та оплатити їх вартість на умовах даного Договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що зобовязання щодо поставки товару позивач виконав належним чином, про що свідчать видаткові накладні із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін. Договірних зобовязань щодо оплати отриманого від позивача товару відповідач належно не виконав.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 181 051,60 грн. боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині стягнення 90 000,00 грн. боргу провадження у справі належить припинити на підставі п 1-1 ст. 80 ГПК України.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до умов п.п. 6.4., 6.5. Договору за прострочення виконання грошового зобовязання позивач має право нарахувати відповідачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем підставно заявлено до стягнення з відповідача штрафні санкції у вигляді пені.

Проте, при перевірці здійсненого позивачем розрахунку судом встановлено, що позивач невірно визначив період нарахування пені та кількість днів прострочення. Згідно здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 6 655,29 грн. В частині стягнення 332,71 грн. пені у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до ст. 49 ГПК України.

Суд відхиляє заяву відповідача про скасування забезпечння позову, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що у відповідача існує значна кредиторська заборгованість перед іншими контрагентами, а відтак зняття арешту з рахунків ТзОВ «Форт-Агро-Буд» може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ «Форт-Агро-Буд»(82443, Львівська обл., Стрийський р-н, смт. Дашава, вул. Стрийська, 8. Код ЄДРПОУ 35424132) на користь ТзОВ «Н.П.Б.»(81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Глинська, 38. Код ЄДРПОУ 19170165) 181 051,60 грн. основного боргу, 6 655,29 грн. пені, всього 187 706,89 грн.; 277,71 грн. державного мита та 235,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 90 000,00 грн. боргу провадження у справі припинити.

4.В частині стягнення 332,71 грн. пені у задоволенні позову відмовити.

5.Заяву про скасування заходів забезпечення позову відхилити.

6. Наказ на стягнення видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя