Рішення № 16571847, 29.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.11 Справа № 16/100/2011

За позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ, в особі відособленої структурної одиниці Донбаської електроенергетичної системи, м. Горлівка Донецької області

до Відкритого акціонерного товариства "Луганськобленерго", м. Луганськ

про стягнення 620 грн. 27 коп.,

суддя Москаленко М.О.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. № 153 від 27.01.2011;

від відповідача не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 600 грн. 00 коп. заборгованості за укладеним сторонами у справі договором зберігання товарно-матеріальних цінностей № 413 від 05.12.2005, а також 3% річних у сумі 4 грн. 77 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 15 грн. 50 коп.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням № 9101609168939 від 20.06.2011 про вручення поштового відправлення.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідачем не надані, внаслідок чого справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

05.12.2005 між сторонами у даній справі укладений договір зберігання товарно-матеріальних цінностей № 413 (далі за тестом договір) (а.с. 24 26), відповідно до умов пункту 1ж.1 якого відповідач передав, а позивач прийняв на зберігання товарно-матеріальні цінності, що знаходяться на території ПС «Новодонбасская»500 кВ, на суму 280291 грн. 00 коп. за залишковою балансовою вартістю та за переліком, зазначеним у Додатку № 1 до договору (а.с. 27).

Факт передачі вказаних у договорі товарно-матеріальних цінностей відповідачем у справі не оспорений.

Відповідно до умов пункту 1.4 договору вартість послуг зберігання складає 100 грн. 00 коп. на місяць.

За період надання послуг зберігання з листопада 2010 року по квітень 2011 року включно сторонами у справі складені та підписані двосторонні акти виконаних робіт (а.с. 29 34) на загальну суму 600 грн. 00 коп.

На адресу відповідача у справі рекомендованою кореспонденцією направлені рахунки № 77 від 30.11.2010 на суму 100 грн. 00 коп., № 85 від 31.12.2010 на суму 100 грн. 00 коп., № 6 від 31.01.2011 на суму 100 грн. 00 коп.. № 12 від 28.02.2011 на суму 100 грн. 00 коп., № 20 від 31.03.2011 на суму 100 грн. 00 коп., № 26 від 29.04.2011 на суму 100 грн. 00 коп. (а.с. 41-46), які відповідачем сплачені не були.

Сума заборгованості відповідача за надані послуги склала 600 грн. 00 коп.

14.02.2011 позивачем на адресу відповідача надіслано письмову претензію № 01-16/548 від 11.02.2011 з вимогою про сплату заборгованості, яка відповідачем отримана та залишена без відповіді та задоволення.

Крім суми заборгованості позивачем до стягнення з відповідача заявлено 3% річних у сумі 4 грн. 77 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 15 грн. 50 коп. за період прострочення сплати заборгованості до 06.06.2011 з згідно з наданим позивачем суду розрахунком (а.с. 8 9).

Заперечень проти позову відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобовязується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт передачі відповідачем позивачеві обумовленого договором майна.

За відсутності акту приймання-передачі вказаного майна суд як належний доказ приймає підписані обома сторонами договору акти виконаних робіт зі зберігання.

Умовами укладеного сторонами у справі договору встановлено розмір плати за зберігання, але не встановлено строків її внесення.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (дата) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк з дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Рахунки про сплату наданих послуг, що направлялися позивачем на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією та були останнім отримані, є вимогами про оплату наданих послуг (виконаних робіт) за договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Обовязок з оплати наданих позивачем послуг зберігання відповідачем виконаний не був.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги зберігання у розмірі 600 грн. 00 коп. є обґрунтованою.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань є обґрунтованими, відповідає обставинам справи та приписам чинного законодавства, тому вимога про стягнення вказаних нарахувань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Початок періоду нарахування позивачем визначений відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго», м. Луганськ, вул.. П.А. Сороки, буд. 16а, код 21841896, на користь державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ, вул.. Комінтерну. 25, код 00100227, в особі відокремленої одиниці Донбаської електроенергетичної системи, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, буд. 11, код 23344104, заборгованість у розмірі 600 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 4 грн. 77 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 15 грн. 50 коп., 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 29.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення повного рішення 04.07.2011.

Суддя М.О. Москаленко