Рішення № 16571778, 23.06.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.2011 Справа № 5008/617/2011

За позовом відкритого акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз", м. Ужгород

до відповідача: комунального підприємства "Міськсвітло", м. Ужгород

про: про стягнення суми 109702,57 грн., в т.ч. 93476,00 грн. основного боргу, 11144,81 грн. інфляційних, 2388,58 грн. 3% річних, 2693,18 грн. пені.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 03.06.11

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №82 від 16.06.11

У судовому засіданні 16.06.11 за участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 03.06.11, від відповідача - Чорний С.В., заступник директора, ОСОБА_2, довіреність №82 від 16.06.11, оголошувалась перерва до 22.06.11 14:30 год. У судовому засіданні 22.06.11 за участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 03.06.11, від відповідача -ОСОБА_2, довіреність №82 від 16.06.11, оголошувалась до 23.06.11 10:30 год.

Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Ужгородський Турбогаз", м. Ужгород звернулось з позовом до комунального підприємства "Міськсвітло", м.Ужгород про стягнення суми 109702,57 грн., в т.ч. 93476,00 грн. основного боргу, 11144,81 грн. інфляційних, 2388,58 грн. 3% річних, 2693,18 грн. пені.

Позов мотивовано з посиланням на обставини неналежного виконання відповідачем зобов"язань по оплаті продукції, отриманої за договором №14/10 від 15.07.10, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 88476,00 грн. На заборгованість. що виникла за договором №14/10 від 15.07.10, відповідачу на підставі п.5.4 договору, ст.ст.611, 624 ЦК України нараховано пеню в розмірі 2693,18 грн., на підставі ст.625 ЦК України - нараховано інфляційні в розмірі 9555,41 грн. та 3%річних - в розмірі 2036,16 грн.

Окрім того, з посиланням на неоплату продукції, отриманої за накладними №73 від 30.04.09, №85 від 08.05.09, заявлено до стягнення заборгованість в розмірі 5000,00 грн. та нараховані за прострочку оплати продукції, отриманої за вказаними накладними, суми 1589,00 грн. інфляційних та 352,42 грн. 3%річних.

Представником позивача позовні вимоги підтримано. Посилається на обгрунтування та підтвердження підстав позовних вимог доданими до матеріалів справи документами.

Відповідач згідно з поданим письмовим відзивом на позов проти позовних вимог заперечень не заявив. Посилається на причини виникнення заборгованості, що пов"язані із зменшенням фінансування із міського бюджету.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ "Ужгородський турбогаз", як Постачальником, та КП "Міськсвітло", як Замовником, було укладено договір №14/10 від 15.07.2010р., відповідно до умов якого Постачальник зобов"язався виконувати роботи по виготовленню і поставці у власність Замовника продукції виробничо-технічного призначення, а Замовник - своєчасно приймати та оплачувати продукцію відповідно до встановленого договором порядку. Номенклатура і терміни поставки продукції обумовлено у Специфікації №1 від 15.07.2010р., що є додатком №1 до договору №14/10 від 15.07.2010р.

На підставі договору №14/10 від 15.07.2010р., за накладною №239 від 10.08.2010р. відповідачем було отримано продукцію, обумовлену у Специфікації №1 від 15.07.2010р., на загальну суму 113976,00 грн.

Відповідно до умов п.п.3.3, 3.4 договору розрахунки за договором мали проводитись на підставі рахунку Постачальника авансовим платежем в розмірі 50% від вартості продукції протягом п"яти банківських днів після підписання Специфікації. Остаточний розрахунок мав бути проведений впродовж п"яти банківських днів після отримання факсимільного повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що відповідач здійснив часткову оплату продукції, отриманої за накладною №239 від 10.08.2010р., перерахувавши суму 25500,00 грн. платіжним дорученням №320 від 10.08.2010р. Решта від вартості отриманого товару не оплачена, внаслідок чого за ним утворився борг в розмірі 88476,00 грн.

Відповідно до встановлених ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України загальних умов виконання зобовязань, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки в даному випадку відповідач не виконав взяті на себе зобовязання по оплаті товару, як це передбачено умовами договору № 14/10 від 15.07.2010р., порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 88476,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку з порушенням передбачених договором строків оплати вартості отриманого товару відповідачу на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано із простроченого боргу інфляційні в розмірі 9555,41 грн. та 3%річних в розмірі 2036,16 грн.

За порушення встановлених договором строків оплати відповідачу на підставі п.5.4 договору нараховано пеню в розмірі 2693,18 грн.

Перевіривши розрахунки нарахувань 9555,41 грн. інфляційних, 2036,16 грн. 3%річних, 2693,18 грн. пені, суд визнає вимоги в цій частині обґрунтованими, такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, без укладення у формі єдиного письмового документа договору, за накладними №73 від 30.04.09, №85 від 08.05.09 позивачем відпущено, а відповідачем отримано продукцію на загальну суму 38400,00 грн.

Між сторонами виникли відносини, що за правовою природою відповідають договору поставки та підпадають під регламентацію норм ст.712 ЦК України, параграфу 1 гл.30 ГК України. Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до положень ст.692 ЦК України обов"язок по оплаті товару настає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором або законом не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідачем за отриману згідно з накладними №73 від 30.04.09, №85 від 08.05.09 продукцію проведено оплату частково, платіжним дорученням перераховано 33400,00 грн. Решту від вартості продукції не оплачена.

Оскільки при передачі продукції за накладними №73 від 30.04.09, №85 від 08.05.09 строк оплати не встановлено, то відповідач несе зобов'язання оплатити отриману продукцію відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, а саме, у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу письмову вимогу №008/6 від 05.01.2011р. про оплату заборгованості в розмірі 5000,00 грн. за продукцію, отриману за накладними №73 від 30.04.09, №85 від 08.05.09. Зазначена вимога отримана відповідачем 05.01.2011р.

Таким чином, заборгованість відповідача в розмірі 5000,00 грн. за продукцію, отриману за накладними №73 від 30.04.09, №85 від 08.05.09, слід вважати простроченою із 13.01.2011р.

Оскільки відповідач не задовільнив вимогу позивача про оплату, позивач правомірно звернувся з позовом про примусове стягнення 5000,00 грн. боргу, що відповідає врегульованим п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способам захисту порушеного цивільного права.

За прострочку оплати продукції, відпущеної за накладними №73 від 30.04.09, №85 від 08.05.09, відповідачу на підставі ст.625 ЦК України нараховано інфляційні в розмірі 1589,40 грн. та 352,42 грн. 3%річних за період прострочки, починаючи з дати отримання продукції по 17.05.2011р.

Враховуючи, що заборгованість в розмірі 5000,00 грн. є простроченою з 13.01.2011р., судом проведено перерахунок інфляційних та 3%річних за період прострочення з 13.01.2011р по 17.05.2011р. та встановлено, що розмір інфляційних складає 275,82 грн., 3%річних - 51,36 грн.

Виходячи з вищенаведених обгрунтувань, позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума 88476,00 грн. боргу, 9555,41 грн. інфляційних, 2036,16 грн.3%річних, 2693,18 грн. пені внаслідок невиконання зобов"язання по оплаті продукції за договором №14/10 від 15.07.2010р.; 5000,00 грн. боргу, 275,82грн. інфляційних, 51,36грн. 3%річних внаслідок невиконання зобов"язання по оплаті продукції за накладними №73 від 30.04.09, №85 від 08.05.09. Всього підлягає до стягнення 108087,93 грн., в т.ч. 93476,00 грн. основного боргу, 9831,23 грн. інфляційних, 2087,52 грн. 3%річних, 2693,18 грн. пені. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

За правилами ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 1080,79 грн. та 232,51 грн. - витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 82, 82-1, 84. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Міськсвітло" (м.Ужгород, вул. Руська,38, і.к. 25450492) на користь ВАТ "Ужгородський турбогаз" (м.Ужгород, вул. Болгарська,3, і.к. 00153608) 108087,93 грн. ( в т.ч. 93476,00 грн. основного боргу, 9831,23 грн. інфляційних, 2087,52 грн. 3%річних, 2693,18 грн. пені) та 1080,79 грн. відшкодування витрат по оплаті держмита, 232,51 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович

Повний текст рішення складено 01.07.2011р.