Рішення № 16571680, 20.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.11 р. Справа № 29/70

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Мегабуд”, м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська”, м.Добропілля, м.Білозерське, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 11844,00грн.

за участю:

представника Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю від 30.03.2011р.)

представника Відповідача не зявився;

У судовому засіданні відповідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України проголошувалась перерва з 16.06.2011р. по 20.06.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Мегабуд”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська”, м.Добропілля, м.Білозерське, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 11844,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу №20/08/09-Сн від 04.08.2009р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №20/08/09-Сн, видаткових накладних, рахунків фактур, податкових накладних, листа вимоги про оплату товару №14/03-2011 від 14.03.2011р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Мегабуд”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ч.1 ст. 193, ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

20.06.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі №04/11/76-с від 17.06.2011р. у яких зазначає, що дійсно між ТДВ „Шахта „Білозерська” та ТОВ „Мегабуд” укладено договір купівлі-продажу №20/08/09-Сн від 31.01.2009р. Відповідно п.1.1 якого Позивач зобовязався передати у власність Відповідача товар, а останній взяв на себе зобовязання прийняти та оплатити товар. У серпні 2009 року Позивачем було здійснено поставку Відповідачу товару на загальну суму 11844,00грн. Факт передачі товару Позивачем Відповідачу та прийняття його Відповідачем, підтверджується видатковими накладними. ТДВ „Шахта „Білозерська” визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегабуд” про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” заборгованості за договором №20/08/09-Сн від 31.08.2009р. у розмірі 11844,00грн.

09.06.2011р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі у яких посилається, що між Позивачем та Відповідачем 04 серпня 2009р. було укладено договір купівлі-продажу №20/08/09-Сн (далі Договір). Датою договору помилково зазначено 31.08.2009р. Зазначають, що в даний період відсутні інші правовідносини між сторонами з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами. Крім цього, інші договори між сторонами в цей період не укладались.

Представник Позивача у судове засідання 20.06.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 20.06.2011р. не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Мегабуд” (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №20/08/09-Сн, відповідно п.1.1 якого Продавець зобовязується передати у власність Покупцю Товар, визначений додатками до даного договору, а Покупець зобовязується прийняти товар та здійснити його оплату.

Згідно п.7.1 договору поставка товару здійснюється у відповідності з правилами Інкотермс 2000 року.

За приписами п.9.2 договору строки оплати можуть встановлюватись відповідними додатками.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 11844,00грн., що підтверджується видатковими накладними №8/1 від 04.08.2009р. на суму 4644,00грн., №8/2 від 21.08.2009р. на суму 7200,00грн., вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Позивачем для оплати були виставлені рахунки №9 від 04.08.2009р. на суму 4644,00грн., №10 від 21.08.2009р. на суму 7200,00грн., у вказаних рахунках передбачено суму належну до сплати та реквізити, на які необхідно здійснити оплату вартості поставленого Товару.

Внаслідок цього обовязок передачі Продавцем товару вважається виконаним. Крім того, факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем для оплати на адресу Відповідача було надіслано лист вимогу про оплату товару у розмірі 11844,00грн. №14/03-2011 від 14.03.2011р. Доказом направлення вказаного листа на адресу Відповідача є поштова квитанція від 22.03.2011р., з описом вкладення цінного листа на імя ТДВ „Шахта „Білозерська”.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору №20/08/09-Сн, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу №20/08/09-Сн Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 11844,00грн., але Відповідачем не була здійснена оплата за поставлений товар.

Факт поставки підтверджується накладними. Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

При цьому, слід зазначити, що дані документи містять підпис представника Відповідача.

Отже, відповідно до даної первинної документації Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Мегабуд” передало продукцію Товариству з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська”.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що лист-вимога №14/03-2011 від 14.03.2011р., який направлений відповідачу з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 11844,00грн. (докази направлення підтверджені квитанцією (а.с.16)) є вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар. Відповідно наказу Міністерства транспорту у та звязку України №1149 від 12.12.2007 року строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів у межах області та між обласними центрами України рахуються Д+3. Відтак 22.03.2011р. (направлення відповідачу вимоги)+3 дні +7 днів. Отже у Позивача виникло саме 02.04.2011 року право на стягнення заборгованості у розмірі 11844,00грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 11844,00грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, але й визнається позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.

При цьому, відносно врахування позиції відповідача щодо визнання позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Мегабуд” в повному обсязі.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову.

Крім того судом приймаються до уваги пояснення Позивача стосовно того, що між Позивачем та Відповідачем саме 04 серпня 2009 було укладено договір купівлі-продажу №20/08/09-Сн. Датою Договору помилково зазначено 31.08.2009р.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Мегабуд”, м.Донецьк до Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська”, м.Добропілля, м.Білозерське, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 11844,00грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” (85013, Донецька область. м.Добропілля, м.Білозерське, вул.Строїтельна, 17, ЄДРПОУ 36028628, р/р 26006000100633 філії Донецька дирекція ТОВ „УКБ „Камбіо”, МФО 394523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Мегабуд” (84042, м.Донецьк, вул.Титова, 7, ЄДРПОУ 00174616, р/р 26007000100546 у філії Донецька дирекція ПАТ „Банк „Камбіо”, МФО 394523) заборгованість у розмірі 11844,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” (85013, Донецька область. м.Добропілля, м.Білозерське, вул.Строїтельна, 17, ЄДРПОУ 36028628, р/р 26006000100633 філії Донецька дирекція ТОВ „УКБ „Камбіо”, МФО 394523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Мегабуд” (84042, м.Донецьк, вул.Титова, 7, ЄДРПОУ 00174616, р/р 26007000100546 у філії Донецька дирекція ПАТ „Банк „Камбіо”, МФО 394523) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 118,44грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 20.06.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.