Рішення № 16571645, 23.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.11 р. Справа № 16/123

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Гавриленко І.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе Адріа - Лізинг”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донгруп”, м.Донецьк

про стягнення 176273,36грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача: Новикова Н.О. директор (паспорт НОМЕР_1, 22.08.1998р.)

Домаровська Л.В. гол.бухгалтер (паспорт НОМЕР_2, 21.10.1997р.)

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.05.2011р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе Адріа - Лізинг”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донгруп”, м.Донецьк про стягнення 176273,36грн., у тому числі заборгованості з лізингових платежів в розмірі 157923,99грн., пені в розмірі 8830,16грн., 3% річних в розмірі 1856,47грн., суми індексу інфляції в розмірі 7662,74грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 08.06.2011р. 10 год. 30 хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, розяснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу № 107-10/2008 від 16.10.2008р. з додатками, акт прийому-передачі від 27.10.2008р., розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого виникла заборгованість та позивачем були нараховані пеня, 3% річних та сума індексу інфляції.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У заяві від 01.06.2011р. позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість з лізингових платежів в розмірі 157923,99грн., пеню в розмірі 8830,16грн., 3% річних в розмірі 1856,47грн., суму індексу інфляції в розмірі 7662,74грн. та збитки в розмірі 25000,00грн. (всього 201273,36грн.).

Представник відповідача у судовому засіданні 08.06.2011р. проти наявності заборгованості перед відповідачем не заперечує, але письмового відзиву не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

16 жовтня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе Адріа - Лізинг” (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донгруп” (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу за № 107-10/2008 (далі за текстом договір), згідно пункту 1.1. якого Лізингодавець прийняв на себе зобовязання придбати предмет лізингу у власність від Продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у Специфікації), та передати предмет лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що Продавець був обраний Лізингоодержувачем.

Лізингодавцем належним чином були виконані умови договору, а саме: майно, що є предметом лізингу дробильний ківш VTN FB350, № 17FB 35D, у кількості 1 одиниці, вартістю 339000,00грн. з ПДВ, було передано в користування Лізингоодержувачу на підставі підписаного акту прийому-передачі від 27.10.2008р.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, але в будь-якому разі не раніше набрання чинності договору поруки, що має бути укладений між Лізингодавцем, Лізингоодержувачем та третьою особою, МП ТОВ „СЕВІТОЛ-ЛТД” (поручителем), та діє до моменту повного виконання сторонами взятих за цим договором зобовязань, або до припинення його дії в порядку, встановленому цим договором або законом (п.2.1. договору).

Договір підписаний без заперечень та зауважень.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч.1 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”).

За умовами договору Лізингоодержувач прийняв на себе зобовязання вчасно сплачувати всі платежі, передбачені договором, а також у мінах і доповненнях до нього (п.8.1.3. договору).

Відповідно до узгодженого між сторонами Графіку лізингових платежів, в редакції Додаткової угоди № 1 від 11.05.2010р. до договору, оплата лізингових платежів здійснюється в українських гривнях щомісячно не пізніше 27 числа кожного місяця. При цьому, коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами розділу 3 договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

На виконання умов договору позивачем були виставлені рахунки на оплату лізингових платежів за період з липня 2009р. по лютий 2011р., проти отримання яких відповідач не заперечував під розгляду справи.

Оскільки відповідач не сплачував своєчасно лізингові платежі у строк, встановлений умовами договору, за розрахунком позивача сума заборгованості з лізингових платежів за вищевказаний період становить 157923,99грн.

Зважаючи на те, що на момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати суми заборгованості з лізингових платежів в повному обсязі та визнання відповідачем наявності суми заборгованості перед позивачем, вимоги позивача про стягнення заборгованості з лізингових платежів в розмірі 157923,99грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 8830,16грн., суд виходить з наступного:

Згідно пункту 3.16. договору, якщо Лізингоодержувач своєчасно не сплачує лізингові платежі та інші платежі, передбачені договором, він зобовязаний сплатити Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення грошового зобовязання, від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Наданий позивачем розрахунок суми пені в розмірі 8830,16грн. визнаний обґрунтованим та арифметично вірним. Отже, стягненню з відповідача підлягає сума пені в розмірі 8830,16грн.

Стосовно заявлених вимог про стягнення 3% річних в розмірі 1856,47грн. та суми індексу інфляції в розмірі 7662,74грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобовязання тягне за собою обовязок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, індекс інфляції становить 7662,74грн.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом, три відсотки річних становлять 1856,47грн.

Тому стягненню підлягають сума індексу інфляції в розмірі 7662,74грн. та 3% річних в розмірі 1856,47грн.

У заяві від 01.06.2011р. позивач стягнути з відповідача збитки в розмірі 25000,00грн.

Зазначені позовні вимоги суд залишає без розгляду, оскільки вони не були заявлені при подачі первісного позову, та в розумінні ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України є додатковою вимогою, про яку не йшлося в позовній заяві, тобто новою вимогою, яка має бути розглянута окремо при подачі іншого позову.

Згідно підпункту 3.7 пункту 3 Роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. за № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” передбачено: під збільшенням розміру позовних вимог (ч.2 ст.22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, наприклад, якщо позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути штрафні санкції штраф. Останні вимоги є новими, які мають бути розглянуті окремо.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення суми збитки в розмірі 25000,00грн. залишені судом без розгляду, суд дійшов висновку про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе Адріа - Лізинг”, м.Київ довідки про повернення державного мита у розмірі 250,00грн., сплаченого за платіжним дорученням № 4036 від 26.05.2011р., відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993р.

На підставі п.3 ч.2 ст.11, ч.1 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ст.ст.525, 549, 615, 625, 806 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе Адріа - Лізинг”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донгруп”, м.Донецьк про стягнення заборгованості з лізингових платежів в розмірі 157923,99грн., пені в розмірі 8830,16грн., 3% річних в розмірі 1856,47грн., суми індексу інфляції в розмірі 7662,74грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донгруп”, м.Донецьк (83054, м.Донецьк, вул.Собінова, буд.136, кв.69; ЄДРПОУ 34899204; р/р 26008051801540 у ДРУ КБ „Приватбанк” м.Донецьк, МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе Адріа - Лізинг”, м.Київ (03056, м.Київ, вул.Польова, буд.24; ЄДРПОУ 35378830; п/р 2600615638 у АТ „РайффайзенБанк Аваль”, МФО 300335) заборгованість з лізингових платежів в розмірі 157923,99грн., пеню в розмірі 8830,16грн., 3% річних в розмірі 1856,47грн., суму індексу інфляції в розмірі 7662,74грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 1762,74грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе Адріа - Лізинг”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донгруп”, м.Донецьк про стягнення збитків в розмірі 25000,00грн. залишити без розгляду.

Видати Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе Адріа - Лізинг”, м.Київ (03056, м.Київ, вул.Польова, буд.24; ЄДРПОУ 35378830) довідку на повернення державного мита у розмірі 250,00грн., сплаченого за платіжним дорученням № 4036 від 26.05.2011р., відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993р., у звязку із залишенням позовних вимог в частині стягнення збитків в розмірі 25000,00грн. без розгляду.

У судовому засіданні 23.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Манжур В.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 29.06.2011р.