Рішення № 16571059, 04.07.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "29" червня 2011 р.по справі № 5004/996/11

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю " СТМ - Сучасні торгівельні мережі"

про стягнення 813 грн.

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/в

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 11.01.2011р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику відповідача розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки.

СУТЬ СПОРУ:

Підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " СТМ - Сучасні торгівельні мережі" про стягнення 813грн. заборгованості за товар, поставлений по видатковій накладній №161 від 16.06.2009р. згідно договору поставки №020309-03/1с від 02.03.2009р., відшкодування судових витрат та 150грн. витрат з оплати послуг адвоката.

Відповідач у відзиві від 29.06.2011р. позовні вимоги в сумі 813грн. визнає, але не погоджується зі стягненням на користь позивача 150грн. витрат на оплату послуг адвоката, посилаючись на ч. 3 ст. 48 ГПК України, якою передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Відповідно до ч. 1 ст. 12 даного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом, крім того і п.10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.1998р. зазначено, що відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документально підтверджених витрат.

Згідно п.28 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» у вирішенні питання щодо розміру витрат на послуги адвоката, які покладаються на сторону, можуть братися: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Зазначає, що оцінюючи складність справи, послуги адвоката могли полягали лише у підготовці позовної заяви та документів, що надаються до неї.

Вважає суму за надання адвокатських послуг в розмірі 150грн. неспіврозмірною з сумою позову, тобто явно завищеною та необгрунтованою.

Господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, -

встановив:

02.03.2009р. між Підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТМ - Сучасні торгівельні мережі" укладено договір поставки №020309-03/1с, згідно з яким постачальник (позивач) зобовязувався передати у власність покупця (відповідача) товар партіями у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобовязувався проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

На виконання умов договору відповідачу було поставлено товар по накладній №161 від 16.06.2009р. на суму 813грн.

Одержання товару стверджується відміткою про отримання на вказаній вище накладній, скріпленій печаткою відповідача та визнається ним у відзиві від 29.06.2011р.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій субєктів, з якими закон повязує настання правових наслідків. Внаслідок укладення договору та дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобовязання, врегульоване ст.265 ГК України, згідно якої одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 45 календарних днів з моменту реалізації покупцем товару своїм клієнтам, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок постачальника.

Оскільки строк виконання зобовязання сторонами належним чином не був визначений, позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою від 10.03.2011р. про проведення оплати. Надіслання претензії-вимоги стверджується поштовою квитанцією з описом вкладення №0758 від 10.03.2011р.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оплату за товар відповідач не здійснив, що призвело до звернення кредитора з позовом до суду.

Заборгованість за отриманий товар на день розгляду спору становить 813грн., стверджується договором поставки №020309-03/1с від 02.03.2009р., видатковою накладною №161 від 16.06.2009р. з відміткою про отримання та скріпленій печаткою відповідача, претензією-вимогою від 10.03.2011р., визнається відповідачем у відзиві від 29.06.2011р. та підлягає до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " СТМ - Сучасні торгівельні мережі" в силу ст. ст. 193, 265 ГК України, згідно яких учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Невиконання зобовязання відповідачем спричинило звернення кредитора з позовом до суду та понесення витрат на оплату послуг адвоката, що стверджується квитанцією №009368 від 17.05.2011р. про сплату 150грн. за підготовку позовної заяви, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльності №64 від 15.04.1994р.

Судові витрати, відповідно до ст.44 ГПК України, складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Господарський суд, з урахуванням обставин даної справи, зважаючи на неоплату товару впродовж 2 років, незастовування відповідальності, обумовленою ст.625 ЦК України, та те що послуги адвоката полягали у підготовці позовної заяви, що стверджується квитанцією №009368 від 17.05.2011р., вважає розмір оплати послуг адвоката в сумі 150грн. співрозмірним та таким, що підлягає до задоволення.

Заперечення відповідача щодо відшкодування витрат на оплату послуг адвоката суд не приймає, зважаючи на обставини, зазначені вище.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн. та 236грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.174, 193, 265 ГК України, ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " СТМ - Сучасні торгівельні мережі", м.Луцьк, вул.К.Савури, 21-а, код ЄДРПОУ 34649170

на користь Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1

813грн. боргу, 102грн. витрат по сплаті державного мита, 236грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 150грн. в повернення витрат на оплату послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Філатова С. Т.

Повний текст рішення виготовлено

04.07.2011р.