Рішення № 16571044, 04.07.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р.

Справа № 5004/1069/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк-Еко-Сервіс"

про стягнення 1 177 608,58 грн.

Суддя Костюк С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 08.11.2010р.

від відповідача: н/з

Права та обовязки учаснику судового процесу розяснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: позивач ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ТзОВ "Луцьк-Еко-Сервіс" 1 177 608,58 грн. заборгованості за кредитними договорами, з них: за кредитним договором № 010/08-11/1844 від 24.05.2007р. 118553,87 дол. США - заборгованість по кредиту, 10523,69 дол. США - заборгованість по відсотках, 824,48 дол. США - пеня за період з 27.11.2010р. по 26.05.2011р.; за додатковою угодою до кредитного договору № 010/08-11/1844-1 від 10.12.2009р. 118314,28 грн. заборгованості за кредитом, 21004,84 грн. заборгованості за відсотками, 1671,19 грн. пені за період з 24.06.2010р. по 24.12.2010р.

При обґрунтуванні заявленої вимоги позивач посилається на норми Цивільного кодексу України, умови кредитних договорів.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, пояснень по суті заявлених вимог не представив, в судове засідання не зявився.

Згідно із витягу з ЄДРПОУ місцезнаходження ТзОВ "Луцьк-Еко-Сервіс": м. Луцьк, вул. Бенделіані, 7. За цією ж адресою направлялась ухвали суду від 06.06.2011р. та від 14.06.2011р.

Крім того, ухвала суду направлялась відповідачу за адресою м. Луцьк, вул. Коперніка, 8а, офіс 5, яка за повідомленням позивача є фактичною адресою відповідача.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Оскільки судом виконані процесуальні дії щодо належного повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд справи, тому з врахуванням зазначеного спір розглядається за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З наданих суду матеріалів позивача, пояснень його представника, вбачається наступне.

24.05.2007р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції (правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", п. 1.3. Статуту) і ТзОВ "Луцьк-Еко-Сервіс" було укладено кредитний договір № 010/08-11/1844, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 150000 дол. США зі строком повернення до 23.05.2017р. під 12% річних.

10.12.2009р. до кредитного договору укладено додаткову угоду № 010/08-11/1844-1, відповідно до якої встановлено новий кредитний ліміт в сумі 119838,45 дол. США під 12% річних та надано позичальнику кредит в розмірі 121200 грн. під 24% річних терміном до 23.05.2017р.

13.09.2010р. до кредитного договору укладено додаткову угоду № 010/08-11/1844-3, згідно з умовами якої на період з 27.09.2010р. до 27.01.2011р. сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та змінити строк його плати в наступному порядку: щомісячний платіж зменшується до розміру 650 дол. США.

Згідно п. 1.1.1. кредитного договору банк надає позичальнику кредит у розмірі та валюті визначеній договором, а позичальник приймає, зобовязується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобовязання, як вони визначені договором.

Пунктом 1.4.1.1. передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки, з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Відповідно до п. 4.1. п.п. 4.1.1. договору за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Свої зобовязання по наданню кредиту банком виконано в повному обсязі.

Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по кредиту в сумі 1 177 608,58 грн., з них: за кредитним договором № 010/08-11/1844 від 24.05.2007р. 118553,87 дол. США - заборгованість по кредиту, 10523,69 дол. США - заборгованість по відсотках, 824,48 дол. США - пеня за період з 27.11.2010р. по 26.05.2011р.; за додатковою угодою до кредитного договору № 010/08-11/1844-1 від 10.12.2009р. 118314,28 грн. заборгованість за кредитом, 21004,84 грн. заборгованість за відсотками, 1671,19 грн. пеня за період з 24.06.2010р. по 24.12.2010р.

Відповідно до п. 1.9.1. кредитного договору установа банку має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобовязань за цим договором та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки. При цьому, виконання боргових зобовязань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 4401 від 16.11.2010р. щодо погашення боргових зобовязань, яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 22.11.2010р., проте залишена без відповіді.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України, у позивача є право захисту порушеного свого майнового права шляхом стягнення кредитних коштів за рішенням суду.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

В силу загальних положень ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджена заборгованість по кредиту в сумі 1 177 608,58 грн., з них: за кредитним договором № 010/08-11/1844 від 24.05.2007р. 118553,87 дол. США - заборгованість по кредиту, 10523,69 дол. США - заборгованість по відсотках, 824,48 дол. США - пеня за період з 27.11.2010р. по 26.05.2011р.; за додатковою угодою до кредитного договору № 010/08-11/1844-1 від 10.12.2009р. 118314,28 грн. заборгованість за кредитом, 21004,84 грн. заборгованість за відсотками, 1671,19 грн. пеня за період з 24.06.2010р. по 24.12.2010р., вимога позивача є підставною і підлягає задоволенню.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то понесені позивачем витрати на оплату державного мита та витрати на ІТЗ судового підлягають відшкодуванню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 526, 612, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк-Еко-Сервіс" ( м. Луцьк, вул. Бенделіані, 7, код ЄДРПОУ 33075209, р/р 260014490 в ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 303569) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції (м. Луцьк, вул. Винниченка. 26, р/р 2909811 у ВОД АТ «Райффазен Банк Аваль», МФО 303569, код ЄДРПОУ 14305909) 1 177 608,58 грн., з них: за кредитним договором № 010/08-11/1844 від 24.05.2007р. 118553,87 дол. США - заборгованості по кредиту, 10523,69 дол. США - заборгованості по відсотках, 824,48 дол. США - пені; за додатковою угодою до кредитного договору № 010/08-11/1844-1 від 10.12.2009р. 118314,28 грн. заборгованості за кредитом, 21004,84 грн. заборгованості за відсотками, 1671,19 грн. пені, а також 11776,08 грн. витрат по оплаті держмита та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

04.07.11