Ухвала суду № 16570927, 05.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"05" липня 2011 р. Справа № 5021/31/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,

суддівКостенко Т.Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали

касаційної скаргиТростянецької районної державної адміністрації, м. Тростянець, Сумська обл.

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 року

у справі господарського суду Сумської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської філії, м. Суми

доТростянецької районної державної адміністрації, м. Тростянець, Сумська обл.

простягнення 20 942, 00 грн. В С Т А Н О В И В: Касаційна скарга Тростянецької районної державної адміністрації на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 року у справі № 5021/13/2011 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Всупереч наведеному, вимоги вказаної норми процесуального закону скаржником дотримано не було.

У поданій касаційній скарзі Тростянецька районна державна адміністрація посилається на недостатню обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій та зазначає, що судами, на думку скаржника, було неоднаково застосовано норми матеріального права, внаслідок чого було ухвалено різні судові рішення у даній справі та справі № 4/287-09.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Натомість доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться лише до аналізу наявних у справі доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій, та до вільного тлумачення правових норм.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що положення касаційної скарги дублюють апеляційну скаргу, яку вже було розглянуто судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга Тростянецької районної державної адміністрації на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 року не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Тростянецької районної державної адміністрації на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 року у справі № 5021/31/2011 повернути скаржнику.

Головуючий суддя                                                                                В.С. Божок

Судді:                                                                                          Т.Ф. Костенко

                                                                                                              О.М. Сибіга