Постанова № 16570613, 16.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.06.11Справа №2а-193/11/2770

м. Севастополь

17 год. 09 хв.

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Трігуб Г. В.,

за участю: представника позивача - Севастопольського міського центру зайнятості, ОСОБА_1 - довіреність № 98/8 від 10.01.2009р.

відповідача - ОСОБА_2 - пропуск у в/ч 45702 від 11.01.2010р.

представника відповідача - ОСОБА_3 - довіреність б/н від 29.11.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомСевастопольського міського центру зайнятостідоОСОБА_2про стягнення суми виплаченого забезпечення у розмірі 7430,35 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Севастопольський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих йому соціальних послуг у розмірі 7430,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та про зайнятість населення.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19.01.2011 року відкрито провадження в адміністративної справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення у обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не підтримали, надали пояснення в обгрунтування заперечень на позов, просили у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно до статті 18 Закону України "Про зайнятість населення" № 803 від 01.03.1991р. (далі - Закон № 803), для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533 від 02.03.2000р.(далі - Закон № 1533), Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно статті 12 Закону № 1533, виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Вказаний Закон № 1533 містить спеціальні норми щодо порядку сплати, стягнення та застосування фінансових санкцій за порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, і загальні, що стосуються вирішення у суді спорів, що виникають із правовідносин за цим Законом.

Пунктом 2 Положення про Севастопольський міський центр зайнятості, затвердженого директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України 15.10.1998р., визначено, що основним завданням позивача є реалізація державної політики зайнятості населення. Здійснення контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності.

Частинами 1 та 3 статті 1 Закону України № 803 встановлено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: крім іншого, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно статті 2 цього Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

Встановлено, що 12.05.2010р. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернувся до Севастопольського міського центру зайнятості із заявою про вирішення питання його працевлаштування, надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом Севастопольського міського центру зайнятості № НТ 100519 від 19.05.2010р. відповідачу надано статус безробітного із виплатою допомоги по безробіттю починаючи з 19.05.2010р. (а.с. 13)

Наказом № НТ 100830 від 30.08.2010р. відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю з 30.08.2010р., у звязку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що місять неправдиві відомості, знято його з обліку з 30.08.2010р. відповідно до пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14.02.2007 року № 219.

Таким чином, виплата відповідачу допомоги по безробіттю фактично здійснювалась з 19.05.2010р. по 29.08.2010р.

За вказаний період ОСОБА_2 Севастопольським міським центром зайнятості нарахована допомога по безробіттю у сумі 7430,35 грн. (включаючи послуги банку).

Згідно даних Державного реєстратора Ленінської районної у місті Севастополі державної адміністрації за вих. №4001/2711 від 18.08.2010р. ОСОБА_2 зареєстрований Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя як фізична особа-підприємець з 05.02.1993р. Державна реєстрація припинення цієї особи не проводилась, документи на включення до Єдиного державного реєстру не надавались.

Дані обставини були встановлені при перевірці обґрунтованості виплати позивачу матеріального забезпечення. Відповідно до вимог статтей 12, 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, Порядку розслідування страхових випадків і обумовленості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України від 13.02.2009р. № 60/62, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009р. № 232/16248, за результатами перевірки складено акт № 22 від 03.09.2010р.

Перевірка обґрунтованості виплати позивачу матеріального забезпечення була проведена відповідно до вказаного Порядку. Зазначений Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно допункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття",пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"тачастини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли: подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно дочастини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

особа, яка одержує допомогу по безробіттю та не може бути працевлаштована у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, виявила бажання отримати залишок належної їй допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності;

центром зайнятості розглядається питання про направлення особи, яка має вищу освіту і перебуває на обліку як безробітна, на перепідготовку для отримання другої вищої освіти за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд);

під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Про відсутність державної реєстрації припинення ОСОБА_2 як фізичної особи-підприємця свідчить лист № 2563/29-1.1. від 27.05.2011р. Ленінської районної державної адміністрації, крім того даний факт був встановлений постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 02.02.2011р. за адміністративною справою № 2а-3474/10/2770 за позовом ОСОБА_2доСевастопольського міського центру зайнятості, третя особа Державний реєстратор Ленінської районної у місті Севастополі державної адміністраціїпро скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, у якому була досліджена реєстраційна справа ОСОБА_2

До матеріалів справи відповідачем надані: акт перервірки правільності повноти нарахування, своєчасності і перерахування збору в ПФУ у Ленінському районі м. Севастополя і його використання № 407 від 09.04.2004р., довідка ДПІ у Ленінському районі м. Севастополі № 17-346/НОМЕР_1 від 01.06.2004р., але як встановлено, та не заперечувалося сторонами, у реєстраційної картки відсутня заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та обов'язкові відповідні довідки про зняття з обліку як платника податків, внесків УПФ України та податкових органів.

Статтею 12 Закону України № 1533 встановлено, що розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників

Як встановлено в судовому засіданні факт реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 при реєстрації в Севастопольському міському центрі зайнятості не повідомив, вважаючи, що державна реєстрація припинення суб'єкта підприємницької діяльності відбулася в 2004 році.

У заяві до Севастопольського міського центру зайнятості від 19.05.2010р. відповідачем не зазначено, що на той час був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, тобто надано умисно неправдиві дані.

Згідно статті 50 Цивільного кодексу України, право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Відповідно частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003р. № 755, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно пунктів 37, 38, 40 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 740, яке втратило чинність з 01.07.2004 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2003 р. № 1821, скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів: особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (господарського суду) у випадках, передбачених законодавством; довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку; довідки установ банків про закриття рахунків; довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів; оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.

Орган державної реєстрації у 10-денний термін повідомляє відповідні органи державної податкової служби та державної статистики про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Реєстраційна справа суб'єкта підприємницької діяльності, державну реєстрацію якого скасовано, передається органом державної реєстрації до місцевої державної архівної установи в установленому порядку.

Таким чином, при зверненні до Севастопольського міського центру зайнятості ОСОБА_2 з заявою про вирішення питання працевлаштування, надання статусу безробітного з виплатою по безробіттю відповідач був зареєстрований у якості фізичної особи підприємця Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя.

Відповідно статті 1 Закону № 803, особи які самостійно забезпечують себе роботою, у тому числі підприємців, відносяться до зайнятого населення і не підлягають реєстрації в службі зайнятості у якості шукаючих роботу.

Пунктами 2, 3 статті 36 Закону визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Севастопольським міським центром зайнятості виданий наказ № 206 від 03.09.2010р. «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2.».

Як свідчать матеріали справи, 08.09.2010р. за вих. № 3760/05 відповідачу направлений лист з копією вищевказаного наказу та пропозицією добровільно повернути суму виплаченого забезпечення та вартості наданих їй соціальних послуг. (а.с. 16).

Як зазначене вище, вказаний наказ відповідачем був оскаржений в судовому порядку, у задоволенні позову - відмовлене. Відповідачем до суду не надано доказів сплати неправомірно виплачених коштів, як допомога по безробіттю.

Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Даний закон визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно з частиною 3 цього ж Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особи внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом критично оцінюються доводи відповідача, представника відповідача щодо необхідності встановлення умисного невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживання ними, як підстави зупинення виплати допомоги по безробіттю, з цих підстав, що у судовому засіданні встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 не проводилась, доказів в обґрунтування заперечень відповідач та представник відповідача до суду не довили.

Відповідач ОСОБА_2 письмових доказів державної реєстрації припинення фізичної особи-підприємця від Державного реєстратора Ленінської районної у м. Севастополі державної адміністрації в 2004 році не отримував, вісь час відповідач не пересвідчився щодо припинення державної реєстрації.

При даних обставинах, виходячи з системного аналізу чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що наявність державної реєстрації особи як фізичної особи-підприємця в державних органах є достатньою підставою для відмови в реєстрації такої особи в службі зайнятості в якості шукаючою роботу, та допомога по безробіттю 19.05.2010р. по 29.08.2010р. одержана відповідачем неправомірно, та таким чином позов підлягає задоволенню, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, стягненню.

Відповідно частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 21.06.2011р.

Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Севастопольського міського центру зайнятості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (99055, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Севастопольського міського центру зайнятості (999053, вул. Руднєва, 40 в м. Севастополі, р/р 3717604900001, ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 03491145, код платежу 50040400) суму виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 7430 (сім тисяч чотириста тридцять) грн. 35 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтями 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

СуддяпідписО.В. Мінько

З оригіналом згідно

СуддяО.В. Мінько