Постанова № 16570570, 16.06.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2011 р. Справа № 2-а-2203/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

за участю: секретаря - Склонна Ю.В.,

представника позивача - Мкртчян Л.С.

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСПРІНТ" про визнання недійсними установчих документів, скасування реєстраційних змін до установчих документів, припинення юридичної особи,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі - позивач, ДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСПРІНТ" (далі - відповідач, ТОВ), в якому просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати недійсними установчі (засновницькі) документи з моменту державної реєстрації змін до установчих документів - з 17.009.2010 року, а саме: Рішення учасника (засновника) ТОВ від 16.09.2010р. № 01; Статут ТОВ, затверджений Рішенням учасника (засновника) ТОВ від 16.09.2010р. № 01; скасувати реєстраційний запис від 17.09.2010р. № 1050009006104 та припинити юридичну особу.

Встановлено, що ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності 01.06.2006 року виконкомом Херсонської міської ради.

17.09.2010 року державним реєстратором вчинено реєстраційну дію, а саме, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі - ЄДРПОУ) запис про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи. Зазначені зміни стосувалися зміни засновника юридичної особи.

Згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 15.06.2011 року засновником ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" є ОСОБА_2.

Посилаючись на пояснення гр. ОСОБА_2, наданого оперуповноваженому ОВС відділу ПЗ у КФС та БГЕ управління ОРД УПМ ДПА в Херсонській області, позивач стверджує, що ОСОБА_2 погодилася стати керівником ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" на прохання свого знайомого ОСОБА_3 за грошову винагороду.

Як вважає ДПІ, ОСОБА_2 не мала наміру приймати на себе обовязки засновника ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" та здійснювати господарську діяльність, тобто зміна засновника Товариства була вчинена всупереч волі останнього.

Зважаючи на викладені порушення, які допущені при реєстрації змін до установчих документів ТОВ, позивач прийшов до висновку, що така реєстрація відбулася поза межами правового поля, а тому дане Товариство не набуло цивільної право- та дієздатності.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд позов задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_2 назвалася засновником ТОВ "СЕРВІСПРІНТ", підтвердила обставини, на які в своїх поясненнях послалась представник ДПІ і визнала позов в повному обсязі.

Але, 26 травня 2011 року до суду надійшов відзив від директора ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" ОСОБА_4, в якому він проти позову заперечує, обґрунтовуючи свою позицію наступним. 03.12.2010 року ОСОБА_2, як засновник ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" прийняла рішення про призначення з 09.12.2010 року директором товариства ОСОБА_4. Того ж числа було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "СЕРВІСПРІНТ", за яким ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_4 придбав частку 100% в статутному капіталі товариства.

20 січня 2011 року ОСОБА_4 прийняв на себе права та обов"язки учасника ТОВ "СЕРВІСПРІНТ". Тим же рішенням було затверджено нову редакцію статуту та встановлено нову адресу товариства. Усі документи були оформлені належним чином та посвідчені нотаріально. Внаслідок причин, які не залежали від керівництва ТОВ, документи для держаної реєстрації змін були подані із запізненням. 22 березня 2011 року було направлено лист, яким відповідач повідомив ДПІ в м. Херсоні про зміну місцезнаходження підприємства.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_4 підтвердив, що відповідно до заяви від 11 січня 2011 року, завіреної нотаріально, він прийняв на себе права та обовязки засновника ТОВ "СЕРВІСПРІНТ".

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участю у справі, допитавши свідка, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд прийшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСПРІНТ" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Херсонської міської ради 01.06.2006 року, код ЄДРПОУ - 33370249 та взято на облік у державній податковій інспекції у м. Херсоні як платника податків, зборів, обов"язкових платежів.

Відповідно до витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засновником ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" є ОСОБА_2, яка прийняла права та обов"язки учасника зазначеного Товариства.

17.09.2010 року державним реєстратором виконавчого комітету Херсонської міської ради проведено реєстраційну дію щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "СЕРВІСПРІНТ".

Позивач просить визнати недійсними установчі документи ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" з моменту державної реєстрації змін до установчих документів, скасувати державну реєстрацію ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" та припинити юридичну особу з підстав порушення норм діючого законодавства, а саме: ст. ст. 56, 57 Господарського кодексу України та ст. 87 Цивільного кодексу України.

Суд вважає такі вимоги ДПІ необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.12. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 року № 755-ІV (далі Закон № 755-ІV).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 38 вищезазначеного Закону та пункту 2 частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду, зокрема у разі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Разом з цим частина 2 статті 110 ЦК України передбачає, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частині 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду лише органом, що здійснює державну реєстрацію, або учасником юридичної особи.

Відповідно статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації (перереєстрації) юридичних осіб включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути визнаний недійсним (скасований) у випадках наступного з'ясування обставин, що згідно зі статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

Статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік вказаних підстав є вичерпним.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження таких підстав.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо припинення юридичної особи ТОВ "СЕРВІСПРІНТ".

Положеннями пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення, зокрема щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів (пункт 67.2.).

Як встановлено частиною 1 статті 31 Закону № 755-ІV, у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, необхідною умовою для звернення ДПІ з позовом про скасування державної реєстрації змін до установчих документів, як це передбачено пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, є визнане в судовому порядку недійсним рішення юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи.

Зі змісту рішення учасника (засновника) ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" від 16.09.2010 року №1 слідує, що ОСОБА_2 вирішила, зокрема затвердити нову редакцію статуту та прийняти на себе права та обов"язки власника ТОВ "СЕРВІСПРІНТ".

ДПІ не надала суду доказів того, що рішення № 1 від 16.09.2010 року, на підставі якого було здійснено оспорювану реєстраційну дію, визнано недійсними в судовому порядку.

Разом з тим, згідно зі статтею 30 Закону № 755-IV державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону. Водночас у частині 1 статті 27 зазначено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації є зокрема невідповідність установчих документів вимогам частини 3 статті 8 цього Закону, відповідно до якої установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом.

Отже, державний реєстратор несе відповідальність за повноту відомостей в установчих документах, а засновники юридичної особи - за відповідність цих відомостей законодавству.

Беручи до уваги те, що державним реєстратором не відмовлено ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" у проведенні державної реєстрації змін та 17.09.2010 року вчинено реєстраційну дію щодо внесення до ЄДРПОУ запису про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи щодо зміни засновника, можна зробити висновок про відповідність поданого відповідачем пакету документів вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України для створення (або перереєстрації) юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Згідно зі ст. 88 Цивільного кодексу України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом. В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З аналізу вказаних норм, судом вбачається, що правочином з утворення юридичної особи є реалізація волевиявлення особи у вигляді дії з розроблення учасниками (засновниками) установчих документів. Оскільки, як вказано в Законі, товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою, іншого установчого документа в цьому разі законодавець не передбачає, то суд приходить до висновку, що правочин утворення товариства однією особою втілений у статуті, затвердженому цією особою.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 2, 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд звертає увагу на той факт, що ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину визначає недодержання певних вимог законодавства саме в момент вчинення правочину.

Позивачем не наведено жодного положення змісту правочину утворення юридичної особи ТОВ "СЕРВІСПРІНТ", який би суперечив Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стосовно волевиявлення засновника при утворенні юридичної особи, суд зазначає наступне, що Статут ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" від 16.09.2010 затверджено засновником товариства ОСОБА_2 та засвідчено її підписом. Справжність підпису засвідчена приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Таким чином, ОСОБА_2 самостійно затвердила статут ТОВ "СЕРВІСПРІНТ", за власної волі зазначила в ньому мету та предмет діяльності, що підтвердила своїм підписом. Тобто, рішення про здійснення підприємницької діяльності відображене ОСОБА_2 в статуті та засвідчено її ж підписом в присутності нотаріуса, тобто належним чином без якого-небудь впливу чи примусу здійснила своє волевичвлення.

Як вбачається з наданих документів, та зазначено вище, у позивача відсутні відомості стосовно того, що зміст правочину (статуту) суперечить актам цивільного законодавства, що діяли на час створення та реєстрації підприємства. Також є безпідставним твердження позивача про відсутність мети на реальне настання правових наслідків при затвердженні статуту підприємства.

Суд не погоджується з посиланнями позивача на те, що з наданих пояснень ОСОБА_2 вбачається, що остання дала згоду на реєстрацію підприємства на її ім'я без наміру займатися підприємницькою діяльністю, зазначеної в Статуті підприємства та не має ніякого відношення до діяльності ТОВ "СЕРВІСПРІНТ", оскільки таке твердження спростовується її рішенням, відображеним у Статуті та засвідчено її ж підписом в присутності нотаріуса, як зазначалось вище.

Суд вважає, що тільки пояснення ОСОБА_6 про те що вона не мала наміру займатись підприємницькою діяльністю не можуть бути покладені в обгрунтування позовних вимог. Крім того, такі пояснення спростовуються вищезазначеними доказами, а також тим, що така підприємницька діяльність зареєстрованим суб'єктом здійснювалась. В якій це було формі, тобто самою ОСОБА_6 чи шляхом призначення для цього інших осіб - для вирішення спору не має значення. Відсутність бажання здійснювати таку діяльність також здійснено нею в установленому законом порядку шляхом продажу корпоративних прав іншій особі.

Підставами для відмови у державній реєстрації юридичної особи та визнання судом недійсними запису про державну юридичної особи є вичерпний перелік обставин, що зазначені у ст. 27.

З наданих позивачем документів вбачається, що засновником товариства було дотримано процедури державної реєстрації (перереєстрації) товариства.

Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Позивачем не надано жодних доказів про наявність порушень закону, допущених при перереєстрації ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" ні подальше існування таких порушень, які неможливо усунути.

Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Суд не приймає від ОСОБА_2 визнання позову, оскільки при прийнятті рішення за заявою про визнання адміністративного позову суд повинен переконатися в тому, що таке рішення не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів (ч. 4 ст. 112, ч. 4 ст. 51 КАСУ). На момент подання позовної заяви гр. ОСОБА_2 11 січня 2011 року фактично вийшла зі складу засновників ТОВ "СЕРВІСПРІНТ" (код 34370249) та не бере участі в господарській діяльності товариства.

За таких обставин суд не приймає визнання позову від ОСОБА_2 та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ДПІ у м. Херсоні.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 168 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Херсоні до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСПРІНТ" про визнання недійсними установчих документів, скасування реєстраційних змін до установчих документів, припинення юридичної особи - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 червня 2011 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 5.1.1