Постанова № 16570000, 18.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011 року (15 год. 44 хв.) Справа № 2а-10368/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Вітковської С.О.

за участю:

представника позивача: Балабка А.В.

відповідача: Дмитрюк А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький

завод кольорових сплавів”

до: Державної податкової інспекції у Хортицькому районі

м. Запоріжжя

про: визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішеннь

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення -рішення від 24.09.2010 № 0000422310 та від 03.12.2010 № 0000422310/1.

Відповідно до позовної заяви, в ході позапланової перевірки встановлено, що Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010.

З результатами перевірки складено Акт № 771/2310/31549003 від 13.09.2010.

28.09.2010 підприємством було отримано податкове повідомлення-рішення №0000422310/0 від 24.09.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 11196168,30, в тому числі за основним платежем 6382535,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4813633,30 грн.

Відповідно до акту перевірки № 771/2310/31549003 від 13.09.2010, Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя, були встановлені, зокрема, наступні порушення: п.5.1., п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 6382535,00 грн., у тому числі: за 2009 рік у сумі 3458588,00 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 2923947,00 грн.;

Підставою для здійснення донарахування податкових зобов'язань став висновок про те, що взаємовідносини між ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» та ТОВ «Аквілегія» визнані нікчемними. В акті перевірки податковою інспекцією зазначено, що за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Аквілегія» складено акт перевірки від 12.08.2010 №115/23252/32948799. В ході перевірки встановлено недодержання вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах,здійснених ТОВ «Аквілегія» з постачальниками. Перевіркою встановлено: дані наведені у деклараціях з податку на прибуток за серпень - грудень 2009 року, січень - березень 2010 року про обсяги придбання та продажу - є недійсними.

Вважають вказані податкові повідомлення - рішення є незаконними та підлягають скасуванню

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві. Просить адміністративний позов задовольнити та скасувати оскарженні рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи.

Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010.

З результатами перевірки складено Акт№ 771/2310/31549003 від 13.09.2010.

28.09.2010 підприємством було отримано податкове повідомлення-рішення №0000422310/0 від 24.09.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 11196168,30, в тому числі за основним платежем 6382535,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4813633,30 грн.

Відповідно до акту перевірки № 771/2310/31549003 від 13.09.2010, Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя, були встановлені, зокрема, наступні порушення п.5.1., п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 6382535,00 грн., у тому числі: за 2009 рік у сумі 3458588,00 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 2923947,00 грн.;

Підставою для здійснення донарахування податкових зобов'язань став висновок про те, що взаємовідносини між ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» та ТОВ «Аквілегія» визнані нікчемними. В акті перевірки податковою інспекцією зазначено, що за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Аквілегія» складено акт перевірки від 12.08.2010 №115/23252/32948799. В ході перевірки встановлено недодержання вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Аквілегія» з постачальниками. Перевіркою встановлено: дані наведені у деклараціях з податку на прибуток за серпень - грудень 2009 року, січень - березень 2010 року про обсяги придбання та продажу - є недійсними.

Позивачем в адміністративному порядку оскаржувалось податкове повідомлення- рішення №0000432310/0 від 24.09.2010. В рамках процедури апеляційного узгодження Заступником начальника ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя було прийнято Рішення від 03.12.2010 № 8153/10/23-012, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя №0000432310/0 від 24.09.2010 - залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вказане рішення, а також податкове повідомлення-рішення № 0000432310/1 від 03.12.2010 року надіслано на адресу позивача 03.12.2010 року, що підтверджується відміткою поштового відділення на конверті, та отримано позивачем 07.12.2010.

Судом встановлено, що в період проведення перевірки на вимогу податкової інспекції на ТОВ «ЗЗКС» була проведена інвентаризація, за результатами якої не було виявлено недостач чи надлишків

Стаття 58 Конституції України установлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Закон України «Про систему оподаткування» для платників податків не передбачає а ні обов'язок (ст. 9), а ні право (ст. 10) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Відповідно до п.п. 5.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 11.2.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як свідчать матеріали справи та надані документальні докази, з метою здійснення господарських відносин із зазначеними постачальниками позивач вжив всіх заходів щодо перевірки факту реєстрації зазначених товариств як платників ПДВ.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2010 року по справі № 1-765/2010 визнано винним та осуджено директора ТОВ «Аквілегія» ОСОБА_3 по ч.З ст. 212 КК України до п'яти років позбавлення волі, без конфіскації майна, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням фінансово- господарської діяльності строком на один рік.

Рішення суду мотивовано, зокрема, діями ОСОБА_3, пов'язаними з купівлею- продажем лома чорного та кольорових металів, який він придбавав у фізичних осіб та реалізовував основним покупцям, ТОВ «ТД «Меліз» та ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» та відображенням податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «МРТ-2008» та ТОВ «Каз-Трейд», з метою заниження податкових зобов'язань, які виникли, у зв'язку з продажем товару ТОВ «ТД «Меліз» та ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів».

Даний факт є доказом товарності операцій між ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» та ТОВ «Аквілегія». ТОВ «Аквілегія».

Відповідно до ч4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Окрім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування сум податку на прибуток, не є підставою для позбавлення платника податку права формування сум валових витрат, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру вартості товарів або послуг. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на прибуток до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Щодо переходу права власності на майно (брухт кольорових металів) від ТОВ «Аквілегія» до ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», слід зазначити, що реальність здійснення такої поставки підтверджується належним чином оформленими первинними документами, належним чином оформленими податковими накладними, інвентаризацією товарних запасів на момент здійснення перевірки, постановою про відмову у порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», вироком про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3, за здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аквілегія», розрахунком руху матеріалів, які придбавались ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» у ТОВ «Аквілегія» та обсяги виробленої з неї продукції за період жовтень 2009 року - липень 2010 року, який свідчить про неможливість виконання своїх зобов'язань по поставці готової продукції без отримання товару по договору купівлі-продажу від 02.03.2009 року № 65/2/09, протоколами допиту свідків.

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджено актом перевірки.

Відповідно до п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Основним видом діяльності, за допомогою якого досягається необхідний економічний ефект - прибуток, є виробництво міді, виробництво алюмінію, виробництво ізольованого проводу та кабелю.

Згідно з ч. 1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Виключення сум з податкового кредиту та зменшення бюджетного відшкодування не - застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однієї зі сторін договору або постачальниками по ланцюгу поставок, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.

Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує. Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч. 1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1-3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218-235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

В п.18 постанови № 9 від 06.11.2009 Пленум Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1)правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2)правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, шо посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Так між ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» та ТОВ «Аквілегія» було укладено договір купівлі-продажу від 02.03.2009 року № 65/2/09, відповідно до якого ТОВ «Аквілегія» (Продавець) зобов'язується передати у власність, а ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» (Покупець) прийняти та оплатити товар (брухт кольорових металів).

Загальні умови укладення договору купівлі-продажу та правові наслідки вчинення цього виду правочину обумовлені в статті 655 ЦК України. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на це, правові наслідки вчинення договору купівлі-продажу для сторін будуть слідуючи: для Продавця по договору купівлі-продажу це припинення права власності на майно (товар), що є предметом договору та набуття права власності на кошти (інший вид компенсації), які отримані по зазначеному договору, а для Покупця у зворотньому порядку, набуття права власності на майно (товар), що є предметом договору та припинення права власності на кошти (інший вид компенсації), які отримані по зазначеному договору.

На підставі укладеного договору купівлі-продажу від 02.03.2009 року № 65/2/09 ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» здійснено оплату товару на користь ТОВ «Аквілегія» в повному обсязі, що підтверджується виписками банку та матеріалами перевірки.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «Терра форум» в судовому засіданні представники сторін дійшли згоди щодо сум податків, які виникли з господарських операцій з вищезазначеним контрагентом. Представниками сторін були проведені контррозрахунки щодо сум основного боргу та відповідних штрафних санкцій, пов'язаних з господарськими операціями між ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» та ТОВ «Аквілегія».

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162,163,167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 24.09.2010 № 0000422310/0 в частині визначення основної суми боргу у розмірі 6312889 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4799704 грн. 10 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 24.09.2010 № 0000422310/1 в частині визначення основної суми боргу у розмірі 6312889 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4799704 грн. 10 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя/підпис/О.О. Артоуз