Постанова № 16569917, 22.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 року Справа № 2а-0870/2855/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Вітковської С.О.

за участю:

представника позивача: Ями Д.М., Колобердянка В.І.

відповідача: Радової С.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Представництва “ПАУЕРТЕК КОРПАРЕЙШН”

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі

м. Запоріжжя

про: визнання не чинним податкове повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Представництва “ПАУЕРТЕК КОРПАРЕЙШН” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі у м. Запоріжжя про визнання не чинним податкове повідомлення-рішення від 04.04.2011 № 0000052200/0, у сумі 557850 грн.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначає, що право підприємства на валові витрати та податковий кредит підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними та розрахунково-платіжними документами. Вважає неправомірними висновки податкової про порушення позивачем п.п. 5.1., 5.2.1., 5.3.9., 1.32 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції закону України №283/97-ВР від 22.05.2007), а саме неправомірне віднесення до складу валових витрат сум, сплачених за оренду офісного приміщення, витрат на перевезення працівників на роботу, на придбання питної води,засобів гігієни, а також на отримання висновку аудитора. Просить позов задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зазначає, що в порушення позивачем п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2 , пп.. 5.3.9 п. 5.3, п. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" призвело до неправомірного включенню до валових витрат суми 1785119,55 грн. Витрати за оренду офісного приміщення, витрат на перевезення працівників на роботу, на придбання питної води,засобів гігієни, а також на отримання висновку аудитора не повязано з здійсненням господарської діяльності позивачем, а тому є такими, що не підлягають включенню до складу валових витрат підприємства. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Надаючи правову оцінку рішенням відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя - в період з 27.01.2011 по 11.03.2011 проведено планову виїзну документальну перевірку Представництва "Пауертек Корпорейшн" за період з 01.12.2006 по 30.09.2010.

За результатами перевірки 17.03.2011 складено акт за № 624/22- 26574075,на підставі якого винесене податкове повідомлення рішення від 04.04.2011 за №0000052200/0 на суму 557.850 грн. (446.280 грн. податку на прибуток підприємств і 111.570 грн. штрафних санкцій).

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2 , пп.. 5.3.9 п. 5.3, п. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

В акті перевірки зазначено, позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ „Меріада ТМ", ТОВ «Інтерном - В.В.», ТОВ «Бізнес Строй».

Між вказаними підприємствами були укладені договори суборенди приміщення під офіс, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 4 -а. Загальна площа приміщення складає - 820 м кв., з яких площа першого поверху - 410 м. кв., та другого поверху - 410 м кв.

Укладені договори з вказаними суб'єктами господарювання є ідентичними з тотожними умовами надання того ж самого приміщення у суборенду.

Під час проведення перевірки встановлено, що підрозділом податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя з метою проведення перевірки ТОВ «Інтерком - В.В.» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 по 30.04.2010. 26.05.2010 здійснено вихід на юридичну та фактичну адресу: м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 4 для вручення направлення № 300424 від 26.05.2010 та наказу № 641 від 26.05.2010. У зв'язку з відсутністю посадових осіб за юридичною адресою було складено акт від 26.05.2010 №232/1/23-516 про неможливість вручення копії наказу та направлення на проведення позапланової виїзної перевірки та надано службову до ВПМ ДПІ у Шевченківському районі щодо сприяння в розшуку посадових осіб ТОВ „Інтерком В.В».

Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Інтерком В.В.» відповідно до даних податкового розрахунку комунального податку склала з І кварталу 2009 по III квартал 2009 3 особи, у т.ч. за сумісництвом - 0 осіб. У 1 кварталі 2009р. - 1 особа, у т.ч. за сумісництвом - 0 осіб.

Також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Протягом 2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя вживалися заходи щодо проведення виїзних позапланових перевірок ТОВ "Міріада ТМ" (код ЄДРПОУ 36712029), а саме: підприємству ТОВ "Міріада ТМ" (код СДРПОУ 36712029) було надіслано лист №739/10/16- 018 від 26.01.2010 про надання пояснень та їх документального підтвердження, лист повернувся з відміткою поштового зв'язку „фірма не зареєстрована". Посадовими особами ТОВ "Міріада ТМ" документи фінансово - господарської діяльності для проведення позапланової перевірки не надані, у зв'язку з цим розпочати перевірку не було можливості.

До ВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя та до відділу обліку платників податків передано службову №34 від 08.02.10 для проведення розшукових заходів по встановленню місцезнаходження посадових осіб. Від ВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було отримано службу № 72/7/23-31 від 15.02.2010. Відповідно до якої співробітниками податкової міліції було направлено запит №1620/10/23-31 від 12.02.2010 до Адресно-довідкового бюро у Запорізькій області, згідно до отриманої інформації від Адресно- довідкового бюро УМВС України в Запорізькій області директор підприємства ТОВ "Міріада ТМ" ОСОБА_5 у Запорізькій обл. не зареєстровано.

Свідоцтво платника ПДВ від 05.11.2009 № 100253073 анульовано, згідно акта анулювання № 8 від 04.02.2010.

Також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для# здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна чисельність працюючих на ТОВ "Міріада ТМ" відповідно до даних податкового розрахунку комунального податку склала з листопада 2009. по лютий 2010р. - 0 особа, у т.ч. за сумісництвом - 0 осіб. Станом на 18.06.2010 звітність за формою 1-ДФ не надана.

Під час проведення перевірки фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя використано акт планової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Бізнес Строй" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2008 по 30.04.2010 від 18.06.2010 №80/23-5/33836740 та інформацію УПМ ДПА в Запорізькій області щодо надання гр. ОСОБА_6 (засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ „Бізнес Строй") пояснення про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ „Бізнес-Строй", відсутність у ТОВ „Бізнес-Строй" основних засобів та будь-якої інформації про наявні: складські приміщення, автомобільний транспорт, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. До ДПІ у Шевченківському райойі м. Запоріжжя за період з 1 кварталу 2008 року по 1 квартал 2010 року ТОВ „Бізнес-Строй" не надавалися звіти форми „1ДФ".

Вважає укладені договори оренди недійсними, а суми сплачені позивачем такими, що не підлягають до складу валових витрат.

З такою позицією суд не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 13, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

В п.18 постанови № 9 від 06.11.2009 Пленум Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

По друге: в ході перевірки встановлено, що Представництвом протягом перевіряємого періоду з 01.12.2006 по 30.09.2010 до складу валових витрат віднесено витрати, що не пов'язані уведенням основної діяльності Представництва, а саме:

1)витрати на автобусне перевезення працівників на роботу у загальній сумі 9540,00 грн.;

2)витрати на придбання води питної очищеної «Арніка Альтиссіма» на загальну суму 8555,00 грн.;

3)витрати за аудиторські консультаційні послуги у загальній сумі 3500,00 грн. по договору від 26.01.2009 року №08/12-09 з ПП Аудиторською Фірмою «Еліт-Аудит»;

4)витрати у загальній сумі 3718,44 на придбання господарських товарів (миючи засоби, серветки для прибирання, рушники та інші).

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Зазначені послуги безпосередньо випливають з діяльності позивача: придбання пшениці безпосередньо повязана з господарською діяльністю підприємства, яке використовувало її у своїй виробничій діяльності (випічка хліба)

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, вірність та обґрунтованість формування платником податків валових витрат вимагає наявності звязку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг..

В судовому засіданні представниками позивача не доведено вірність, обґрунтованість, доцільність формування витрат на перевезення працівників на роботу, на придбання питної води,засобів гігієни та їх прямого звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, а тому висновки податкового органу в цій частині є правомірними , а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо віднесення до складу валових витрат суми сплачені позивачем аудитору за надання відповідних консультацій та висновків, то відповідно до абз 2 п. 5.4.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до валових витрат відносяться витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку, у тому числі з питань законодавства, і передплату спеціалізованих періодичних видань, а також на проведення аудиту згідно з чинним законодавством, включаючи проведення добровільного аудиту за рішенням платника податку. Тому в цій частині суд пришов до висновку про задоволення позовних вимог.

При розрахунку сум, які сформовані відповідачем неправомірно проводився судом на підставі письмово розрахунку основної суми зобовязань та відповідних сум штрафних санкцій, наданих відповідачем під час судового засідання.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Виходячи з вищевикладеного суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Представництва “ПАУЕРТЕК КОРПАРЕЙШН” частково.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Представництва “ПАУЕРТЕК КОРПАРЕЙШН” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі у м. Запоріжжя про визнання не чинним податкове повідомлення-рішення від 04.04.2011 № 0000052200/0, у сумі 557850 грн. задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 04.04.2011 №0000052200/0 в частині визначення основної суми боргу в розмірі 440826 грн. 505 коп. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 110207 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена в повному обсязі 29.06.2011.

Суддя (підпис)О.О. Артоуз