Рішення № 16569089, 30.06.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2011 р.Справа № 22/5025/759/11 за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), за законодавством Польщі зареєстрованого платником ПДВ ЄС з номером податкової ідендифікації - ПЛ НОМЕР_1, НІП НОМЕР_1 (код реєстрації господарюючого суб'єкта)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райські сади Проскурова", с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 303921,71 грн. попередньої оплати

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 10.03.2011 р.

відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 16 від 30.05.2011 р.

ОСОБА_4 - представник за довіреністю № 18 від 30.05.2011 р.

присутній в судовому засіданні представник Хмельницького відділення АКБ "Кредобанк": ОСОБА_5 - заступник директора.

Повне рішення складено та підписано 30.06.2011 р.

Суть спору: позивач - ОСОБА_1, (АДРЕСА_1) за законодавством Польщі зареєстрований платником ПДВ ЄС з номером податкової ідентифікації - ПЛ НОМЕР_1 звернувся з позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Райські сади Проскурова" коштів в сумі 303921,71 грн. В обґрунтування позову зазначає, що на виконання контракту від 29.09.2008 р. позивач провів 100% оплату в розмірі 303921,71 грн., однак відповідач свої зобовязання не виконав, не поставив позивачу в обумовлений договором строк до 04.12.2009 р. товар, що стало підставою для позивача вимагати від відповідача повернути 303921,71 грн., яка є сумою попередньої оплати за контрактом від 29.09.2008 р. За твердженням позивача, всі усні та письмові звернення до відповідача із вимогою виконати обов'язки та поставити товар в обумовленій кількості результату не дали. 01.04.2011 р. позивач звернувся до відповідача з претензійним повідомленням № 3, в якому просив про повернення попередньої оплати в сумі 303921,71 грн. Відповіді позивач не отримав.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач подав суду копії договору контракту від 29.09.2008 р., виписок банку за 02.10.2008 р., 17.10.2008 р., 10.11.2008 р., претензійного повідомлення № 3 від 01.04.2011 р., наказів-доручень виплати в валютному обороті від 30.09.2008 р., від 15.10.2008 р., 07.11.2008 р., паспорта ОСОБА_1, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, рішення у справі присвоєння номера податкової ідентифікації, підтвердження реєстрації суб'єкта як платника податків ПДВ ЄС та свідоцтва реєстрації в копіях на польській мові та переклад.

В судовому засіданні повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими поданими доказами. Надав суду письмові пояснення, в яких вважає доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам з огляду на наступне. Так, згідно розділів 3, 4, 7, 8 контрактів від 29.09.2008 року відповідач (продавець) повинен був підготувати усі необхідні документи (сертифікати якості та походження товару, накладні, інвойси, рахунок-фактуру, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи та інші) для вивезення продукції - озимого ріпаку сорту "Чорний велетень" за межі України. Такі документи продавцем не готувались і позивачу, як стверджує його представник, не надавались. Крім того, не зважаючи на додаток до вказаної угоди від 02.07.2009 року, яким було внесено зміни з приводу порядку отримання товару, даним додатком не було внесено змін з приводу підготовки документів для відправки товару за межі України. Зміни вносились лише в розділ 2, яким були розширені та уточнені умови з приводу поставки продукції. Однак ніяких документів, як це було передбачено контрактами, відповідач не надав, що, на думку представника позивача, підтверджує той факт, що позивач ніякої продукції у відповідача не отримував. Звертає увагу, що позивач є громадянином Польщі, а тому, згідно Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року, є нерезидентом, тобто особою, яка не сплачує на території України податки, а тому не має права здійснювати купівлю-продаж товару на території України. Позивач має право лише на придбання товару на території України з подальшим його вивезенням за її митну територію, тобто за кордон. Відповідач знав про те, що позивач є нерезидентом, а тому не мав права відвантажувати позивачу продукцію - ріпак для торгівлі на внутрішньому ринку країни. Що стосується підписаної позивачем накладної № 95 від 27.07.2009 року про отримання останнім 276000 кг озимого ріпаку сорту "Чорний велетень" на загальну суму 517106,62 грн., пояснює, що позивач передав відповідачу, ОСОБА_7, який є директором ТОВ "Райські сади Проскурова", в якому позивач був співзасновником, чисті, незаповнені бланки накладних у кількості 4 штуки та 5 незаповнених чистих стандартних аркушів паперу формату А-4. Повідомляє, що на накладних та аркушах формату А-4 позивач проставив свій підпис, скріпивши його відтиском власної печатки. Вказані документи були передані ОСОБА_8 супровідним листом від 30.03.2008 року і, на прохання останнього, повинні були використовуватись ТОВ "Райські сади Проскурова" у разі перебування ОСОБА_1 за межами України з метою забезпечення безперебійної роботи товариства. Стверджує, що у зв'язку з цим в накладну № 95 від 27.07.2009 року про отримання 276000 кг озимого ріпаку сорту "Чорний велетень" на загальну суму 517106,62 грн. внесені дані, які не відповідають дійсності, а саме те, що дана продукція була отримана позивачем. З приводу направлення претензії зазначає, що претензію № 3 від 01.04.2011 року було направлено відповідачу представником за дорученням ОСОБА_2 06.04.2011 року з вузла поштового зв'язку м. Хмельницького, вул. Проскурівська 73, про що було видано фіскальний чек. Крім того ОСОБА_1, перебуваючи у Польщі, особисто 08.05.2011 р. відправив претензію відповідачу, про що отримав підтвердження. Додатково зазначає, що сума позову визначена у гривнях відповідно до курсу НБУ станом на день проведення авансової оплати, незважаючи на те, що попередню оплату за товар було проведено у євро та доларах США. Це зроблено позивачем відповідно до вимог ст. 55 ГПК України. Крім того всі розрахунки на території України проводяться у національній валюті, а тому позивач вважає за необхідне проводити всі розрахунки з ним в гривнях. Зазначає, що розділом 1, 2 контракту від 29.09.2008 року була передбачена сума контракту 45000 євро. Водночас, позивач 30.09.2008 року, знаючи про те, що в ТОВ "Райські сади Проскурова" банківський рахунок № 2603601027273 в Хмельницькому відділенні "КРЕДОБАНКУ" являється мультивалютним, і маючи у Польщі лише долари США, але не бажаючи порушувати умови контракту та попередні домовленості з відповідачем, перерахував в рахунок виконання контракту 29000 доларів США, а не євро, як це було зазначено в контракті. В свою чергу, позивач знав, що гроші, які отримає товариство, будуть переведені у національну валюту, в якій і будуть робитись розрахунки. Повідомляє, що курс валют НБУ на день перерахування коштів від позивача, тобто 02.10.2008 року, становив 486,15 грн. за 100 доларів США і 684,5478 грн. за 100 євро, а тому згідно арифметичних підрахунків станом на 02.10.2008 року 29000 доларів США становили 20595 євро, (29000 доларів * 4.8615 = 140983,5 грн. / 6,845478 = 20595,12 євро), тобто загальна сума контракту складала 44495 євро, що не суперечить самому контракту. Щодо надання в судове засідання оригіналів доказів у справі зазначає наступне: між позивачем та відповідачем було укладено контракт без номера від 29.09.2008 року, в якому у розділі 9 чітко визначено, що документи, у тому числі і цей контракт, які підписані та передані факсимільним зв'язком, мають однакову юридичну силу для обох сторін. Вказаний контракт був направлений позивачу факсимільним зв'язком і після підписання був повернутий відповідачу, який після підписання не повернув оригінал контракту позивачу. Однак позивач після того, як виконав умови контракту зі своєї сторони, тобто провів 100% попередню оплату продукції, вважав вказаний контракт укладеним, діючим та виконаним зі свого боку. Стверджує, що оригінал примірника договору повинен знаходитись в ТОВ "Райські сади Проскурова". Додає, що ОСОБА_1 не міг отримати продукцію - озимий ріпак сорту "Чорний велетень" 27 липня 2009 року, тому що він знаходився за межами України, про що свідчать відповідні відмітки у його паспорті. Звертає увагу на те, що додаток до контракту від 02.07.2009 року змінює розділ 2 контракту "Кількість, ціна і якість товару", хоча розділ 2 контракту від 29.09.2008 року має назву "Кількість і номенклатура". У другому контракті від 29.09.2008 року в розділі 5 "Ціна і загальна вартість Продукції" в пункті 5.1. "Валюта договору" вказано - Євро, а в пункті 5.2. "Загальна сума даного договору..." складає 24000 доларів США. Також з приводу кількості отриманої позивачем продукції - ріпаку по накладній № 95 від 27 липня 2009 року в кількості 267 тон відмічає, що таку кількість ріпаку можливо вивезти зі складу на 33 машинах самоскидах або і меншою кількістю машин, однак за вказаною кількістю рейсів. Виконати таку роботу упродовж одного робочого дня неможливо. Зберігати таку кількість продукції необхідно у спеціальному сховищі, яке має значну площу. А якщо у контрактах від 29.09.2008 року в розділах 4, 7, 8 визначено, що перевезення продукції проводиться продавцем, тобто відповідачем, то за даними Хмельницької міжрайонної податкової інспекції та Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі ТОВ "Райські сади Проскурова" не мають такої кількості працівників, власної або орендованої техніки та сховищ. Кількість нібито відписаного відповідачем позивачу ріпаку 267000 кг повинна бути вирощена та зібрана з земельної ділянки площею не менше 300 гектар. Згідно даних Управління Держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької районної державної адміністрації ТОВ "Райські сади Проскурова" у продовж 2008-2009 років земельних ділянок загальної площі близько 300 га ні у приватній власності, ні в оренді не мало. Представник позивача пояснює, що контрактом від 29.09.2008 року передбачена продаж продавцем покупцю саджанців фруктових дерев. При цьому даним договором не передбачений взаємозалік, тобто реалізація ріпаку замість саджанців.

В засіданні суду 15.06.2011р. представник позивача надав пояснення, де, посилаючись на ст. 99 Конституції України, ст.ст. 192, 524, 533 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 35 Закону України "Про національний банк України" ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", зазначає, що єдиним законним платіжним засобом в Україні є гривня, іноземна валюта на території України, за загальним правилом, не володіє ознакою платіжного засобу, тобто вона в розумінні законодавства не є грошима. Іноземна валюта відноситься до речей, виражених родовими ознаками, використання яких обмежене законом. Поняття "грошові кошти", на думку позивача, включає в себе іноземну валюту лише у випадках, коли вона може виступати у якості платіжного засобу, наприклад, при оплаті зовнішньоекономічних контрактів чи при придбанні товарів у магазинах безмитної торгівлі. З огляду на вищезазначене, позивачем заявлено позов в валюті України - гривні. При цьому це не є зміною в односторонньому порядку істотної умови - ціни контракту від 29.09.2008р., а лише, свого роду, вимога провести розрахунок за поставлений товар у зв'язку з перебігом строків давності, з врахуванням того, що відповідач здійснює свою діяльність на території України. Також, звертає увагу суду на тому, що здійснення розрахунків за поставлений товар у валюті України згідно ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" між резидентами та нерезедентами допускається.

Повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими поданими доказами.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву зазначив, що про контракт, укладений між позивачем та відповідачем щодо купівлі-продажу саджанців фруктових дерев в асортименті на загальну суму 45000,00 євро, відповідачу невідомо. Натомість у відповідача зберігаються контракти, укладені з позивачем про поставку ріпаку: від 29.09.2008 р. (озимий ріпак "Чорний велетень в кількості 73000 кг на загальну суму 29000,00 доларів США"), 29.08.2008 р. (на загальну суму 24000,00 євро), 29.09.2008 р. (озимий ріпак "Чорний велетень в кількості 108000 кг на загальну суму 30000,00 євро). Тому передоплати, які здійснювались частинами (29000,00 доларів США, 20000,00 євро, 3900,00 євро), за твердженням відповідача, були направлені саме на виконання вищезгаданих контрактів. Вказує, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки ріпаку за цими контрактами виконав належним чином, оскільки відповідно до накладної № 95 від 27.07.2009 р. та акта передачі-приймання від 27.07.2009 р. було здійснено поставку озимого ріпаку "Чорний велетень" у кількості 267000 кг на загальну суму 517106,67 грн.

В додаткових запереченнях на позовну заяву від 15.06.2011р. відповідач пояснює, що у відповідності до договору про співпрацю від 01.08.2008р. укладеного між Агрофірма "Проскурів" та ТОВ "Райські сади "Проскурова", агрофірма надала відповідачу земельну ділянку площею 290 га для вирощування ріпаку "Чорний велетень". Також 20.08.2008р. відповідачем було придбано у агрофірми "Проскурів" насіння озимого ріпаку в кількості 1120 кг на загальну суму 17 960,00 грн. Після збирання урожаю, згідно договору від 01.07.2009р. ТОВ "Райські сади "Проскурова" продає посіви озимого ріпаку ТОВ "Агро Тім Проскурів". Під час збирання врожаю ріпаку 16-22 липня 2009р. ОСОБА_1 був особисто присутнім на збиранні врожаю, приймав його та вивозив автомобільним транспортом з поля зразу після обмолоту його комбайнами, що не заборонено було діючим контрактом. Так як умови поставки п. 4.1. контракту передбачають ФСА, згідно правил Інкотермс, що поставка вважається виконаною з моменту надання товару перевізнику або іншій особі призначеній покупцем. Накладна на ріпак була виписана 27 липня 2009р. на всю партію ріпаку, як і був виписаний Акт приймання-передачі від 27.07.2009р., що вивіз ОСОБА_1, а підписана була ним 02.08.2009р. під час наступного приїзду в Україну. Стосовно підписання контракту від 29.09.2008р., відповідач пояснює, що його підписання з боку позивача відбулося 27.09.2008р. під час перебування ОСОБА_1 в м. Хмельницькому, підготовлено проект контракту на поставку озимого ріпаку, який буде вирощено на землях агрофірми "Проскурів", та в цей же день підписаний позивачем. Подалі, 29.09.2008р. з боку ТОВ "Райські сади "Проскурова" був підписаний даний контракт, та поставлено дату від руки, і з того числа даний контракт набрав чинності. Також, про те, що дані операції з продажу ріпаку проведені відповідачем по бухгалтерському обліку та сплачені податки свідчить довідка Хмельницької міжрайонної податкової інспекції від 16.03.2011р. №357\230\36016591. Стосовно контракту саджанців фруктових дерев відповідач стверджує, що вказаний контракт з його боку не укладався і не міг укладатися, оскільки товариство не вирощує і не займається таким видом діяльності. Посилання позивача, що вказаний контракт укладався факсимільним зв'язком безпідставне, так як на копії відсутнє посилання на номер факсового апарату з якого було відправлено та номер який отримано. Крім того, заперечуючи проти використання пустих бланків кількістю 4 шт., які начебто 30.03.2008р. передані ОСОБА_7, вказує, що товариство зареєстроване лише 10.07.2008р., тому не було необхідності в передаванні пустих бланків ще задовго до реєстрації і проведення господарської діяльності товариства.

Також, на думку представників відповідача, оскільки здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови індивідуальної ліцензії НБУ (ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів), то позивач, змінюючи умови контракту в односторонньому порядку, подав позов про стягнення коштів у гривні. Однак зміна умов договору в односторонньому порядку не допускається.

В додаткових запереченнях на позов від 30.06.2011 р. відповідач вказує, що контракт наданий позивачем є підробленою копією, а кошти перераховувались позивачем саме за ріпак "Чорний велетень".

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно рішення у справі присвоєння номеру податкової ідентифікації від 03.12.2002р. Третє Фінансове управління в Любліні видало заявнику номер Податкової Ідентифікації НОМЕР_1. Відповідно до підтвердження реєстрації субєкту як платника податків ПДВ ЄС від 07.05.2008р. начальник Третього Фінансового управління в Любліні підтвердив реєстрацію від 01.05.2008р. платника під назвою: ОСОБА_1 з Номером Податкової Ідентифікації ПЛ НОМЕР_1 як платника Податку ПДВ ЄС.

29.09.2008 р. між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) укладено контракт, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує саджанці яблунь сорту Golden Delicius в кількості 30000 штук за ціною 1,5 євро за штуку на суму 45000,00 євро (далі - контракт).

Загальна сума контракту визначена сторонами в ст. 2 та становить 45000,00 євро.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця в розмірі 100% від загальної вартості товару.

Товар повністю поставляється автомобільним вантажним транспортом продавця відповідно до правил Інкорермс 2000 р., але в будь-якому випадку не пізніше 04.12.2009 р. Транспортні послуги включаються у вартість товару (п. 4.1 контракту).

Згідно умов п. 5.1 контракту поставка товару здійснюється не пізніше 20-ти днів з моменту надходження передоплати на розрахунковий рахунок продавця. Здавання товару здійснюється комісією за участю представників обох сторін за наявності документів, передбачених п. 4.3. контракту.

Відповідно до ст. 8 контракту у випадку виникнення спірних питань, у вирішенні яких сторони не можуть досягти єдиної думки, сторона-позивач залишає за собою право звернутись до Міжнародного Комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій Палаті України, рішення якого є остаточним та не підлягає оскарженню, або до господарського суду Хмельницької області (Україна) за вибором сторони. Всі витрати, пов'язані з судовим процесом, несе винувата сторона. Контракт буде регулюватись та тлумачитись у відповідності до норм матеріального та процесуального права за місцем знаходження відповідача.

Строк дії контракту - з моменту його підписання, в тому числі за допомогою факсимільного зв'язку, до моменту виконання всіх умов контракту (ст. 9 контракту).

Контракт від 29.09.2008 р. підписаний представниками сторін та скріплений печаткою відповідача.

Наказом-дорученням виплати в валютному обороті від 30.09.2008 р. позивачем перераховано відповідачу 29000,00 доларів США в якості передплати за саджанці фруктових дерев згідно з контрактом від 29.09.2008 р. Згідно виписки банку від 02.10.2008 р. кошти в сумі 29000,00 доларів США (еквівалент 140983,50 грн.) надійшли на рахунок відповідача в якості експортних надходжень.

Наказом-дорученням виплати в валютному обороті від 15.10.2008 р. позивачем перераховано відповідачу 20000,00 євро в якості передплати за саджанці фруктових дерев згідно з контрактом від 29.09.2008 р. Згідно виписки банку від 17.10.2008 р. кошти в сумі 20000,00 євро (еквівалент 134092,10 грн.) надійшли на рахунок відповідача.

Наказом-дорученням виплати в валютному обороті від 07.11.2008 р. позивачем перераховано відповідачу 3900,00 євро в якості передплати за саджанці фруктових дерев згідно з контрактом від 29.09.2008 р. Згідно виписки банку від 10.11.2008 р. кошти в сумі 3900,00 євро (еквівалент 28846,11 грн.) надійшли на рахунок відповідача в якості експортних надходжень та передоплата за саджанці фруктових дерев.

Згідно листа кооперативного банку в Наленчові від 02.06.2011 р. №PGK-R-KS-/1274/2011, зазначений банк повідомляє, що останній не зобов'язаний архівувати документи, що були представлені клієнтом, які підтверджують призначення засобів, оскільки не несе відповідальності за його фінансові дії. Також згідно листа банк підтверджує, що в період з серпня по грудень 2008 року виконано наступні перекази пана ОСОБА_1 до фірми "райські сади Проскурова" Україна:

- 28.08.2008 р. сума: 30000 Євро - за контрактом від 26.08.2008 р. згідно з пунктом 70;

- 30.09.2008 р. сума: 29000 доларів США за контрактом від 29.09.2008 р. - передоплата за саджанці фруктових дерев;

- 15.10.2008 р. сума: 20000 Євро за контрактом від 29.09.2008 р. - передоплата за саджанці фруктових дерев;

- 07.11.2008 р. сума: 3900 доларів США за контрактом від 29.09.2008 р. - передоплата за саджанці фруктових дерев.

Крім того, відповідно до листа, вищезазначені суми були надіслані на Україну до Банку "КРЕДО банк" на рахунок №2600301027273 згідно наданих позивачем контрактів та розпоряджень. переказами надсилали згідно з дорученням та представленими документами. Після отримання з банку сторони бенефіціара підтвердження про отримання вищезазначеної суми, не надходила жодна інформація або питання, які стосувалися б змін або уточнення призначення переказаних грошей.

Відповідно до листа кооперативного банку в Наленчові від 21.06.2011 р. №PGK-R-KS./1292/2011, зазначений банк повідомляє, що останній в період з 2008 року до цього моменту виконав з рахунків позивача наступні валютні перекази:

1) на рахунок підприємства ДП "Глорія" Україна (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша):

- 21.04.2008р. сума 19 000,00 Євро - передоплата за яблука "Golden Delicius Reinders" згідно фактури № 74 (договір купівлі-продажу №12 від 26.03.20008р.);

- 21.04.2008р. сума 10 000,00 дол. США - передоплата за яблука "Рубін" згідно фактури № 75 (договір купівлі-продажу №11 від 26.03.2008р.);

- 09.06.2009р. сума 3000 Євро - передплата за контрактом від 09.06.2009р. (контракт від 09.06.2009р.);

- 17.06.2008р. сума 4000 Євро - передоплата за контрактом від 09.06.2009р. (контракт від 09.06.2009р.);

2) на рахунок підприємства ТОВ "Райські сади Проскурова" Україна (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша):

- 28.08.2008р. сума 30 000,00 Євро - за контрактом від 26.08.2008р. згідно з пунктом 70 (контракт від 26.08.2008р.)

- 30.09.2008р. сума 29 000,00 доларів США за контрактом від 29.09.2008р. - передоплата за саджанці фруктових дерев згідно з контрактом від 29.09.2008р. (контракт від 29.09.2008р.);

- 15.10.2008р. сума 20 000,00 Євро за контрактом від 29.09.2008р. переоплата за саджанці фруктових дерев з контрактом від 29.09.2008р. (контракт від 29.09.2008р.);

- 07.11.2008р. сума 3 900,00 Євро за контрактом від 29.09.2008р. передоплата за саджанці фруктових дерев за контрактом від 29.09.2008р. (контракт від 29.09.2008р.).

Вищезазначені суми були надіслані на Україну до банку "КРЕДО Банк" на рахунки вищезгаданих підприємств згідно з наданими позивачем контрактами і розпорядженнями. До сьогоднішнього дня банк не отримав підтверджень на отримання позивачем жодних товарів згідно вищезазначених назв переказів від банку бенефіціанта, ні жодного повернення готівки за нереалізовані контракти. Також, банк повідомляє, що на рахунки клієнта банку розплідника Фруктових Дерев інж. ОСОБА_13 не надходили жодні суми з підприємства ДП "Глорія" за контракти від: 26.03.2008р., 10.06.2008р., 01.08.2008р., 09.02.2009р., 15.03.2010р. З підприємства ТОВ "Райські сади Проскурова" Розплідник Фруктових Дерев інж. ОСОБА_13 отримав суми згідно з контрактом від 04.11.2008р.:

- 11.02.2009р. - 3630 Євро;

- 25.02.2009р. - 3500 Євро.

Таким чином, від позивача відповідачу надійшли кошти в іноземній валюті, які в еквіваленті до національної валюти складають 303921, 71 грн.

Оскільки відповідач не виконав свої зобовязання за контрактом належним чином, не поставив позивачу товар, а саме саджанці яблунь сорту Golden Delicius в кількості 30000 штук, позивачем на адресу відповідача направлено претензійне повідомлення № 3 від 01.04.2011 р. з вимогою повернути передоплату в розмірі 303921,71 грн. не пізніше 7-ми днів від дати отримання претензійного повідомлення. Вказана претензія надіслана відповідачу про що свідчить поштова квитанція.

Неповернення відповідачем попередньої оплати в розмірі 303921,71 грн. стала підставою для позивача звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

При цьому, в підтвердження своїх доводів позивачем надано в матеріали справи контракт від 29.09.2008 р. укладений між позивачем та відповідачем, відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов'язався продати, а позивач прийняти та оплатити продукцію сільськогосподарського призначення озимий ріпак "Чорний велетень" на умовах, викладених у даному договорі. З урахуванням додатку від 02.07.2009 р. до контракту від 29.09.2008 р. загальна кількість товару складає 73 тони. Ціна товару становить 397,26 дол.США за тону. Загальна вартість товару, що продається, становить 29000 дол. США. Відповідно до зазначеного додатку сторони доповнили контракт п. 2.4, за яким здача-приймання товару проводиться уповноваженими представниками покупця і продавця на складі продавця за адресою: Хмельницький район, с. Розсоша, а також п. 2.4.1, в якому визначено, що товар вважається прийнятим за кількістю - згідно з кількістю, зазначеною в накладній. Датою передачі вважається дата одержання товару покупцем на складі продавця (п. 2.5 додатку), право власності на товар зберігається за продавцем до моменту прийняття товару покупцем та оформлення документів, вказаних в п. 2.4 - 2.5 даного контракту (п. 2.6 додатку), право власності на товар переходить до покупця з моменту прийняття товару та оформлення документів, вказаних в п. 2.4 - 2.5 даного контракту (п. 2.7 додатку). Пунктом 6.1 контракту визначено валюту платежу - долари США. Відповідно до п. 6.2 розрахунки за цим контрактом проводяться в грошовій формі шляхом банківського переказу покупцем продавцю до відвантаження продукції. За п. 6.3 контракту покупець зобов'язаний здійснити авансовий платіж продавцю в розмірі 100% від суми, зазначеної в п. 5.2 не пізніше 5 (п'яти) банківських днів від дати виставляння рахунку-фактури (інвойсу) на попередню оплату. Датою оплати вартості партії продукції вважається дата надходження коштів на валютний рахунок продавця в обсязі 100% від вартості партії продукції. Пунктом 7 контракту, не зміненим додатком від 02.07.2009 р., сторони погодили, що продавець передає покупцю на продукцію, що поставляється, рахунок-фактуру, сертифікати якості, сертифікати походження та накладні. Приймання продукції за кількістю і якістю здійснюється відповідно до накладної (інвойсу). Місцем передачі продукції вважається місце передачі перевізнику чи безпосередньо покупцю. При постачанні автомомбільним транспортом представник покупця надає продавцю належним чином оформлене доручення. Як передбачено п. 8.1 контракту, продавець зобов'язаний поставити покупцю продукцію на умовах, викладених у цьому контракті, та виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення продукції за межі митного кордону України, а покупець відповідно до п. 8.2 контракту зобов'язаний прийняти продукцію на умовах, визначених у цьому контракті, та оплатити повну вартість продукції на умовах, визначених у даному договорі. Як вбачається з п. 11.3 контракту, він діє без зазначення строку.

Також в підтвердження своїх доводів позивачем надано в матеріали справи контракт від 29.09.2008 р. укладений між позивачем та відповідачем, відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов'язався продати, а позивач прийняти та оплатити продукцію сільськогосподарського призначення озимий ріпак "Чорний велетень" на умовах, викладених у даному договорі. З урахуванням додатку від 02.07.2009 р. до контракту від 29.09.2008 р. загальна кількість товару складає 86000 кг. Ціна товару становить 0,28 євро за тону. Загальна вартість товару, що продається, становить 24000,00 євро. Відповідно до зазначеного додатку сторони доповнили контракт п. 2.4, за яким здача-приймання товару проводиться уповноваженими представниками покупця і продавця на складі продавця за адресою: Хмельницький район, с. Розсоша, а також п. 2.4.1, в якому визначено, що товар вважається прийнятим за кількістю - згідно з кількістю, зазначеною в накладній. Датою передачі вважається дата одержання товару покупцем на складі продавця (п. 2.5 додатку), право власності на товар зберігається за продавцем до моменту прийняття товару покупцем та оформлення документів, вказаних в п. 2.4 - 2.5. даного контракту (п. 2.6 додатку), право власності на товар переходить до покупця з моменту прийняття товару та оформлення документів, вказаних в п. 2.4 - 2.5. даного контракту (п. 2.7 додатку). Пунктом 6.1 контракту визначено валюту платежу - євро. Відповідно до п. 6.2 розрахунки за цим контрактом проводяться в грошовій формі шляхом банківського переказу покупцем продавцю до відвантаження продукції. За п. 6.3 контракту покупець зобов'язаний здійснити авансовий платіж продавцю в розмірі 100% від суми, зазначеної в п. 5.2 не пізніше 5 (п'яти) банківських днів від дати виставляння рахунку-фактури (інвойсу) на попередню оплату. Датою оплати вартості партії продукції вважається дата надходження коштів на валютний рахунок продавця в обсязі 100% від вартості партії продукції. Пунктом 7 контракту, не зміненим додатком від 02.07.2009 р., сторони погодили, що продавець передає покупцю на продукцію, що поставляється, рахунок-фактуру, сертифікати якості, сертифікати походження та накладні. Приймання продукції за кількістю і якістю здійснюється відповідно до накладної (інвойсу). Місцем передачі продукції вважається місце передачі перевізнику чи безпосередньо покупцю. При постачанні автомомбільним транспортом представник покупця надає продавцю належним чином оформлене доручення. Як передбачено п. 8.1 контракту, продавець зобов'язаний поставити покупцю продукцію на умовах, викладених у цьому контракті, та виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення продукції за межі митного кордону України, а покупець відповідно до п. 8.2 контракту зобов'язаний прийняти продукцію на умовах, визначених у цьому контракті, та оплатити повну вартість продукції на умовах, визначених у даному договорі. Як вбачається з п. 11.3 контракту, він діє з моменту підписання та до 31.12.2008 р. Доказів продовження строку дії зазначеного контракту сторонами не надано.

Перераховані контракти та додатки до них підписані представниками сторін та скріплені печатками.

З наданого відповідачем в матеріали справи акту передачі-приймання від 27.07.2009 р. вбачається, що представником відповідача в особі директора ОСОБА_7, що діє на підставі Статуту, з одного боку, та представником покупця ОСОБА_1, складено акт на предмет передачі озимого ріпаку "Чорний велетень" в кількості 267000 кг на суму 517106,67 грн. Здача-приймання проводиться за адресою: Хмельницький район, с. Розсоша. Актом зафіксовано, що сторони претензій одна до одної не мають. Вказаний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до накладної № 95 від 27.07.2009 р. позивачем отримано від відповідача озимий ріпак "Чорний велетень" в кількості 267000 кг по ціні 1,94 грн. за 1 кг на загальну суму 517106,62 грн.

Таким чином, відповідач, посилаючись на вказані вище докази, стверджує, що зобов'язання згідно проведеної позивачем попередньої оплати на підставі наданих платіжних доручень, виконані ТОВ "Райські сади Проскурова" у повному об'ємі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

З наявного у справі рішення про присвоєння номеру податкової ідентифікації, довідки про підтвердження реєстрації суб'єкта як платника податків ПДВ ЄС, вбачається що відповідач має статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Зі змісту контракту від 29.09.2008 р. вбачається, що метою укладення останнього є здійснення між сторонами саме підприємницької діяльності, оскільки за умовами даного договору відповідача продає, а позивач купує товар, а саме саджанці яблунь сорту Golden Delicius в кількості 30000 штук. При цьому судом прийнято до уваги, що на час укладання зазначеного договору позивач являвся платником ПДВ ЄС з номером податкової ідендифікації - ПЛ НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими (виникли з господарського договору) і відповідно до ст. 1 ГК України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу.

Згідно ч. 1. ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі продажу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 670 ЦК України визначено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої з нього грошової суми.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що у покупця право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (на його розсуд) виникає одночасно зі спливом встановленого договором строку для передачі товару (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19.01.2011 р. у справі № 42/52).

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В контракті від 29.09.2008 р. визначено дату поставки товару, а саме: не пізніше 20-ти днів з моменту надходження передоплати на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.1 та п. 5.1 контракту), але в будь-якому випадку не пізніше 04.12.2009 р. (п. 4.1 контракту). Тобто, з умов пункту 4.1 та 5.1 договору вбачається, що навіть у разі отримання попередньої оплати у розмірі меншому ніж передбачено договором, відповідач зобов'язаний здійснити поставку оплачених товарно-матеріальних цінностей (саджанців яблуні) в строк до 04 грудня 2009 року.

Позивач відповідно до наказів-доручень виплати в валютному обороті від 30.09.2008 р., від 15.10.2008 р., 07.11.2008 р. перерахував попередню оплату товару в іноземній валюті, яка еквівалента 303921,71 грн. Отримання вказаної суми попередньої оплати також підтверджується виписками банку за 02.10.2008 р., 17.10.2008 р., 10.11.2008 р. і свідчить про визнання та схвалення сторонами умов укладеного контракту від 29.09.2008р., зокрема його виконання з боку позивача та свідченням існування між сторонами господарських відносин купівлі-продажу.

При цьому судом враховано, що рахунок відповідача у ХФ ВАТ "Кредобанк" №2600301027273 передбачає можливість зарахування платежів перерахованих в гривнях, доларах США, Євро. Отже перерахування позивачем 29000 доларів США як передоплата за саджанці фруктових дерев згідно з контрактом від 29.09.2008 р. та прийняття відповідачем зазначених вище грошових коштів за даним платежем, є схвалення сторонами здійснення передоплати в тому числі в доларах США. Протилежного в процесі розгляду справи не доведено.

Будь-яких доказів передання відповідачем позивачу товару (саджанці яблунь сорту Golden Delicius) в кількості 30000 штук та в строк, визначений контрактом (не пізніше 20-ти днів з моменту надходження передоплати на розрахунковий рахунок продавця, але в будь-якому випадку не пізніше 04.12.2009 р.), а також претензійним повідомленням № 3 від 01.04.2011 р., в матеріали справи не надано.

Також відповідач на вимогу позивача (претензійне повідомлення № 3 від 01.04.2011 р.) грошові кошти не повернув.

Доводи відповідача проте, що кошти в сумі 29000 доларів США, 20000,00 Євро, 3900,00 Євро надійшли на рахунок товариства як передоплата за виконання умов контрактів від 29.09.2008 р. щодо поставки озимого ріпаку в кількості 73000 кг та 86000 кг., судом до уваги не приймаються, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються змістом самих платіжних доручень, листами кооперативного банку в Наленчові від 02.06.2011 р. №PGK-R-KS-/1274/2011; від 21.06.2011 р. №PGK-R-KS./1292/2011. Зі змісту даних доказів вбачається, що кошти вносились позивачем саме як передоплата за саджанці фруктових дерев згідно з контрактом від 29.09.2008 р., та відсутнє будь-яке посилання на озимий ріпак. Крім того, з банківської виписки центральної філії ПАТ "Кредобанк" від 10.11.2008 р., також вбачається факт перерахування коштів в сумі 3900 Євро з призначенням платежу - передоплата за саджанці.

Згідно п.4.1 „Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”, затвердженого постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 р. №216 уповноважений банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунки банку та бенефіціарів на підставі отриманих повідомлень. Тобто, в разі отримання повідомлення з призначенням платежу передоплата за саджанці фруктових дерев згідно контракту від 29.09.2008 р., переказані кошти в іноземній валюті зараховуваються саме з призначенням вказаного вище платежу. При цьому, з врахуванням п. 4.3 даного Положення, в разі, якщо в призначенні платежу вказана помилкова інформація уповноважений банк бенефіціара звертається до банку, що обслуговує платника, та/або до бенефіціара для з'ясування цього реквізиту в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

Зміст листа кооперативного банку в Наленчові від 02.06.2011 р. №PGK-R-KS-/1274/2011, свідчить проте, що до кооперативного банку не надходила жодна інформація або питання які стосувалися б змін або уточнення призначення переказаних грошей. Однак переказ здійснювався згідно доручень та представлених документів позивача (контракту, договору, фактури, тощо), які відповідно до законодавства республіки Польша не зберігаються у банку (архівуються). Отже, лише у разі отримання контракту, умовами якого є купівля-продаж саджанців яблук, кооперативний банку в Наленчові здійснює переказ грошових коштів за кордон Європейської Спільноти саме з призначенням платежу - передоплата за саджанці фруктових дерев.

Не доведено жодними доказами звернення уповноваженого банку бенефіціара безпосередньо до самого бенефіціару для з'ясування цього реквізиту в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

Надані в матеріали справи публічним акціонерним товариством "Кредобанк" засвідчені копії SWIFT повідомлень жодним чином не спростовуються інформації викладеної в листі кооперативного банку в Наленчові від 02.06.2011 р. №PGK-R-KS-/1274/2011 та платіжних дорученнях, оскільки зокрема в SWIFT повідомлені на суму 3900 Євро в графі 70 призначення платежу вказано предоплата за саджанці фруктових дерев за контрактом від 29.09.2008 р.

Листом від 21.06.2011 р. №22.06-9283/11 публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернуло увагу суду на ту обставину, що на банк не покладено функції контролю виконання умов контрактів клієнтів, правильності заповнення SWIFT повідомлень та їх відповідності будь-яким іншим документам, підписаних сторонами спільно чи одноособово.

Представник центральної філії ПАТ "Кредобанк" в судовому засіданні 30.06.2011 р. пояснив, що для зарахування коштів банку не обов'язкова наявність реквізитів призначення платежу та в разі існування розбіжностей реквізитів призначення платежу банк не зобов'язаний з'ясовувати причину останніх.

Таким чином, надіслані ПАТ "Кредобанк" на адресу суду контракти не можуть розцінюватись судом як угоди, згідно з якими відбулося перерахування коштів по наданим SWIFT повідомленням.

Також судом не приймаються до уваги доводи відповідача проте, що кошти в сумі 29000 доларів США, 20000,00 Євро, 3900,00 Євро надійшли на рахунок товариства як передоплата за виконання умов контрактів від 29.09.2008 р. щодо поставки озимого ріпаку в кількості 73000 кг та 86000 кг. Оскільки умовами даного контракту передбачено обов'язок покупця здійснити авансовий платіж відповідачу в розмірі 100% від суми зазначеної в п.5.2 не пізніше 5 банківських днів від дати виставляння рахунку фактури на попередню оплату. Тобто, лише у разі наявності рахунку відповідача виникає обов'язок позивача щодо здійснення авансованого платежу. Ухвалами суду від 16.05.2011р., від 31.05.2011р., 15.06.2011р. було зобов'язано відповідача надати рахунки, передбачені п. 6.3 договорів, та докази їх надіслання позивачу, однак дані вимоги суду відповідачем не виконані, а з усних пояснень відповідача вбачається, що рахунки на виконання п. 6.3. договорів на поставку ріпаку взагалі не виставлялись.

Отже судом встановлено, що вказані рахунки не виставлялись та не направлялись відповідачем покупцю, останнє в свою чергу свідчить про недоведення ТОВ "Райські сади Проскурова" обов'язку відповідача здійснити авансовані платежі передбачені договорами від 29.09.2008 р. щодо поставки озимого ріпаку в кількості 73000 кг та 86000 кг.

Укладання господарських договорів, у відповідності з п. 1 ст. 181 ГК України, допускається у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а підпис шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення давнього виду договорів.

Доводи відповідача проте, що договір від 29.09.2008 року, предметом якого є купівля - продаж саджанців яблуні в кількості 30000 шт., між сторонами не укладався також не підтверджено жодними належними та допустимими доказами. При цьому врахована позиція позивача, проте, що зазначений вище контракт укладався факсимільним зв'язком та згідно абзацу 6 ст. 9 контракту договір підписаний та переданий факсимільним зв'язком має однакову юридичну силу для обох сторін. Також, відповідно до пункту 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано факту укладення договору від 29.09.2008 року, предметом якого є купівля - продаж саджанців яблуні в кількості 30000 шт., за допомогою факсимільного зв'язку. З пояснень позивача вбачається, що належним чином засвідчена копія договору, який міститься в матеріалах справи, зроблена з факсимільного оригіналу, який на час звернення до суду не зберігся.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно вимог ст. 198 ГК України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Судом взято до уваги те, що позовні вимоги заявлені в національній валюті України - гривні та відповідають офіційному курсу національної валюти до іноземної валюти (долар США, євро) на день виконання грошового зобов'язання щодо перерахування попередньої оплати за контрактом від 29.09.2008р., що підтверджується виписками по рахунку від 02.10.2008 р., 17.10.2008 р., 10.11.2008 р. ( а також довідкою ПАТ "Кредобанк" від 27.05.2011 р.). При цьому судом враховано, що навіть у разі коригування суми позову відповідно до курсу долару та євро станом на час винесення рішення або на час виникнення обов'язку щодо повернення суми попередньої оплати, останнє не призведе до зменшення позовних вимог.

Статтями 16 ЦК України та 20 ГК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів сторін, зокрема такий спосіб як примусове виконання обов'язку в натурі. При цьому, норми даних кодексів не містять жодних обмежень, в тому числі до резидентів чи нерезидентів, щодо звернення останніх з вимогами стягнення заборгованості в національній валюті.

Отже доводи відповідача проте, що оскільки позовні вимоги заявлені у національній валюті, то останнє є односторонньою зміною умов договору судом до уваги не приймаються з огляду на те, що звернення до суду з вимогою про стягнення коштів в національній валюті не є за своєю правовою природою односторонньою зміною умов договору, а є лише обраний позивачем спосіб захисту, що не забороняється чинним законодавством України.

Посилання відповідача на п. 7 Декрету КМ України №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" є безпідставними, оскільки даний Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, а не регулює питання пов'язані з обраними сторонами способами захисту цивільних прав та інтересів.

Крім того, судом враховано, що договором від 29.09.2008 р. сторони не погоджували виконання відповідачем зобов'язань саме в іноземній валюті. Таким чином, аналізуючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що погодження сторонами застосування гривні, відповідає їх правам, тому предявлення позивачем позовних вимог у гривнях не суперечить чинному законодавству.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд критично відноситься до висновку спеціаліста №47 від 24.06.2011 р., оскільки даний висновок проведений на замовлення відповідача без наявності оригіналу контракту від 29.09.2008 р. (пояснення представника позивача), а також не є судовою експертизою в розумінні ст. 41 ГК України. Також враховується, що навіть висновки судового експерта для господарського суду не є обов'язковими і оцінюються судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.

Отже незважаючи на те, що вказаний вище висновок наданий суду 30.06.2011 р., тобто в час спливу процесуального строку передбаченого п.1 та 2 ст. 69 ГПК України (строк вирішення спору), суд звертає увагу відповідача на те, що у будь-якому разі у позивача виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати перерахованої за саджанці фруктових дерев, зважаючи на встановлені вище судом факти та враховуючи те, що висновок спеціаліста №47 від 24.06.2011 р. не спростовує доводи позивача щодо перерахування суми попередньої оплати.

Доводи відповідача про те, що в діях позивача та працівників кооперативного банку в Наленчові вбачаються ознаки складу злочину передбаченого нормами Кримінального кодексу України є передчасними, оскільки не підтверджені жодними доказами. Також відповідачем не подано доказів на підтвердження факту звернення останнього до правоохоронних органів у передбачений законом спосіб для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази в сукупності та враховуючи факт виникнення у позивача права вимоги повернення попередньої оплати, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення попередньої оплати в сумі 303921,71 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

При прийнятті рішення судом прийнято до уваги, що письмові докази надані в матеріали справи в належним чином засвідчених копіях, що не суперечить п. 2 ст. 36 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, (АДРЕСА_1), за законодавством Польщі зареєстрованого платником ПДВ ЄС з номером податкової ідендифікації - ПЛ НОМЕР_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Райські сади Проскурова", с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 303921,71 грн. попередньої оплати задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Райські сади Проскурова" (31362, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша, вул. Леніна 6, код 36016591) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, за номером Податкової Ідентифікації - ПЛ НОМЕР_1, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у Хмельницькому відділенні АКБ „Кредобанк”, м. Хмельницький) 303921,71 грн. (триста три тисячі дев'ятсот двадцять одну гривню 71 копійку) попередньої оплати, 3039,22 грн. (три тисячі тридцять дев'ять гривень 22 копійки) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя С.В. Заверуха

Віддруковано 3 примірника: 1. в справу, 2. позивачу, 3. відповідачу.

Повне рішення складено та підписано 30.06.2011 р.