Рішення № 16568886, 15.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.11 Справа № 5021/1034/2011. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лорант”, м. Суми до відповідача: Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного

комітету України, м. Суми

про визнання рішення частково недійсним

та

за зустрічним позовом Сумського обласного територіального відділення

Антимонопольного комітету України, м. Суми

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю “Лорант”,

м. Суми

про стягнення 17000,00 грн.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

За участю представників сторін :

від позивача: Лаврик С.В.

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 10.01.2011р.

В ході розгляду даної справи господарським судом оголошувались перерви з 31.05.2011р. до 08.06.2011р. та з 08.06.2011р. до 15.06.2011р.

Суть спору : позивач по первісному позову просить суд визнати недійсним пункт 1 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 9 від 28.02.2011 року, прийнятого за результатами розгляду справи № 02-06/47-2010 про порушення ТОВ «Лорант» та ТОВ «Еквіла» законодавства про захист економічної конкуренції, в частині визнання, що у період з 1 січня по 31 липня 2010 року ТОВ «Лорант» займало монопольне становище на ринках високооктанових, низько октанових бензинів та дизельного пального, що реалізується у роздріб через АЗС у територіальних межах Путивльського та Буринського районів Сумської області; визнати недійсним пункти 2, 4, 6 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 9 від 28.02.2011 року, прийнятого за результатами розгляду справи № 02-06/47-2010 про порушення ТОВ «Лорант» та ТОВ «Еквіла» законодавства про захист економічної конкуренції .

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позову, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими.

Відповідач подав суду зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі, в якому просить суд стягнути з позивача до загального фонду Державного бюджету України штраф у розмірі 17000,00 грн. Господарський суд прийняв до розгляду зустрічний позов відповідача для спільного розгляду з первісним позовом, про що зазначено у протоколі судового засідання від 31.05.2011р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд встановив :

Рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.02.2011 року № 9 визнано, що ТОВ «Лорант», припинивши у період з 17 липня по 31 липня 2010 року роздрібну реалізацію за готівку низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального через АЗС в межах Буринського та Путивльського районів Сумської області вчинило порушення, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС, шляхом часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

За вказане порушення на ТОВ «Еквіла та ТОВ «Лорант» було накладені штрафні санкції передбачені статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, намагається спростувати висновки Тервідділення посиланням на те, що останній не займає монопольного становища, а також стверджує, що його дії по відмові роздрібної реалізації нафтопродуктів за готівку були вимушеними внаслідок дій органів Державної податкової інспекції в Сумській області, а також на те, що відповідачем було порушено п.п. 9.1.-9.3. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища субєктів господарювання н ринку затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України 01.04.2002р за № 317/6605.

Оцінивши наявні у справі докази, господарський суд вважає, що Тервідділення діяло у межах та у порядку, встановленому законодавством, з дотриманням норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605 (далі - Методика), тому позовні вимоги щодо визнання рішення частково недійсними необґрунтованими та спростовуються наступними поясненнями та доказами.

Наявність передбачених законодавством прав суб'єктів господарювання на здійснення певних видів господарської діяльності та отримання, наприклад, у користування власність) земельних ділянок, необхідних для здійснення таких видів діяльності, не спростовує наявності (існування) організаційних, адміністративних та економічних бар'єрів вступу на ринок .

У ході дослідження ринків високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального відповідно до положень Методики встановлено, що бар'єрами вступу на ринки високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб торгівельною мережею через АЗС, зокрема, є адміністративні обмеження, пов'язані з необхідністю одержання згоди органів місцевого самоврядування на оренду земельної ділянки для розміщення АЗС, а також дозволів на здійснення роздрібного продажу нафтопродуктів від органів екологічної безпеки, охорони праці, пожежного нагляду; економічні обмеження, пов'язані з необхідністю залучення значних коштів для будівництва нових АЗС, реконструкцію існуючих АЗС та поповнення обігових коштів тощо. Дані висновки підтверджуються листами приватних підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3. від 06.09.2010 № 03-10/5385 (АЗС «Драйв-1» м. Глухів), ТОВ «Омфал» від 06.09.2010 № 3 (АЗС «Маршал» м. Тростянець), ТОВ «ВТО Агроеталон» (м. Білопілля).

Зазначене, свідчить про наявність суттєвих бар'єрів для вступу на ринок роздрібної торгівлі високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального та неможливість вступу нових учасників у короткий строк.

На підставі зібраних та проаналізованих доказів адміністративна колегія відповідача обєктивно та правомірно встановила, що роздрібну реалізацію низькооктанових та високооктанових бензинів, а також дизельного пального здійснювали :

у межах Буринського району Сумської області ТОВ «Еквіла» через одну АЗС в м. Буринь та ТОВ «Лорант» через одну АЗС в м. Буринь; у межах Путивльського району Сумської області ТОВ «Еквіла» через одну АЗС в м. Путивль та ТОВ «Лорант» через одну АЗС в м. Путивль.

Пунктом 1.3 Методики зазначено споживач - це юридична чи фізична особа, яка здійснює діяльність з придбання та використання товарів, послуг, робіт на відповідному товарному товарних ринку (ринках).

З чого вбачається, що відповідно до вищенаведених пунктів Методики споживач характеризується як учасник ринку, що при задоволенні своїх потреб (попиту) керується економічною доцільністю придбання того чи іншого товару. При цьому Методика не виділяє споживачів в залежності від їх постійного чи тимчасового місця проживання (знаходження) в тих чи інших територіальних межах.

Територіальні (географічні) межі ринку, визначені Тервідділенням як межі Буринського району Сумської області та Путивльського району Сумської області оскільки споживачі (населення і суб'єкти господарювання) мають необхідність купувати нафтопродукти у найбільш близькому пункті продажу цього товару, виходячи з економічної доцільності (економія матеріальних та грошових ресурсів - чим далі пункт реалізації палива, тим більше самого палива і, як наслідок, грошей (коштів) йде на його придбання).

В ході розгляду справи № 02-06/47-2010 на території суміжних районів із Буринським та Путивльським районами (Глухівський, Кролевецький, Конотопський, Недригайлівський, Білопільський райони Сумської області) розташовані автозаправні станції як ТОВ «Лорант», так і інших суб'єктів господарювання, що реалізують у роздріб через АЗС високооктанові, низькооктанові бензини та дизельне пальне, умови реалізації нафтопродуктів на яких суттєво не відрізняються від умов реалізації на АЗС ТОВ «Еквіла». Однак найближчі АЗС, які розташовані в інших, сусідніх, районах Сумської області, знаходяться на відстані 42 - 48 кілометрів від м Буринь (міста Конотоп та Білопілля) та на відставні 43-54 кілометрів від м. Путивль (міста Глухів, Кролевець та Білопілля).

При заправці лише легкового транспортного засобу, здорожчання пального з урахуванням пробігу (у дві сторони) до АЗС інших суб'єктів господарювання, розташованих на території адміністративних районів Сумської області, суміжних із Буринським чи Путивльським районами, може бути приблизно 10 відсотків вартості пального.

Тому, з точки зору споживачів, які проживають у м Буринь та м. Путивль та прилеглих до них населених пунктах, придбання низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального за межами районів економічно недоцільне, враховуючи додаткові витрати на переїзд автотранспорту до автозаправних станцій, розташованих у суміжних районах Сумської області.

Слід також враховувати, що споживачі мають необхідність у заправці транспортного засобу паливом в обсязі необхідному для того, щоб дістатися найближчої АЗС, де відбувається реалізація нафтопродуктів. Враховуючи припинення Товариством реалізації нафтопродуктів у Буринському та Путивльському районах споживачі цих районів були значно обмежені (внаслідок відсутності палива необхідного для заправки автомобілів) у можливості дістатися до АЗС інших суб'єктів господарювання. Таким чином споживачі кожного окремо зазначеного району мають низьку здатність до переміщення свого попиту в інші адміністративно-територіальні райони Сумської області.

Розділом 6 Методики встановлено особливості визначення територіальних (географічних) меж ринку.

Згідно пункту 6.1 Методики територіальні (географічні) межі ринку певного товару товарної групи визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи, є неможливим або недоцільним.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 (у редакції, що діяла на момент вчинення позивачем правопорушення), роздрібна торгівля моторними бензинами та дизельним пальним має здійснюватись виключно на автозаправних станціях (АЗС) із застосуванням спеціального обладнання з дотриманням відповідних стандартів, норм та правил передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 34 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через пально-, мастило- та сумішороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти в тару покупця (металеві каністри). Вимоги зазначеного пункту обмежують можливості субєктів господарювання щодо реалізації нафтопродуктів споживачам інших адміністративно-територіальних районів .

Згідно пункту 6.1 Методики при остаточному визначенні територіальних географічних) меж ринку визначальною є менша здатність до переміщення або попиту, або пропозиції.

Таким чином, враховуючи положення пункту 34 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами та пункту 6.1 Методики можливість ТОВ «НК Альфа-Нафта» та інших операторів ринку перемістити пропозицію по високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС є незначною та обмежується місцерозташуванням автозаправної станції, яку неможливо демонтувати та перемістити на території (місцевості) де існує дефіцит товару, а відтак й підвищений попит споживачів на нафтопродукти.

Відповідно до пункту 9.2 Методики бар'єрами для вступу потенційних конкурентів на заповідний ринок, зокрема є: адміністративні обмеження; економічні та організаційні обмеження; інші обмеження, що спричиняють істотні витрати, необхідні для вступу на певний ринок товару.

Згідно із пунктом 9.3 Методики наявність хоча б одного бар'єра вступу на ринок, що не може бути подоланий суб'єктом господарювання протягом 1-2 років унаслідок неможливості компенсації за цей час витрат, необхідних для вступу на ринок, розглядається як ознака того, що субєкт господарювання не є потенційним конкурентом.

З чого вбачається, що відповідачем - Тервідділенням дотримано положення Методики при визначенні територіальних (географічних) меж ринку і доведено, що позивач займав монопольне становище на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Буринського району та Путивльського району Сумської області.

Аналіз структури ринків низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС показав, що роздрібну реалізацію нафтопродуктів у територіальних (географічних) межах Буринського та Путивльського районів Сумської області протягом січня-липня 2010 року здійснювали лише ТОВ «Лорант»і ТОВ «Еквіла».

Окрім цього, ТОВ «Лорант»і ТОВ «Еквіла» здійснюють діяльність на АЗС під одним брендом (АNР), що створює у споживачів уявлення про відсутність різниці між АЗС ТОВ «Лорант»і ТОВ «Еквіла».

Відсутність значної конкуренції між ТОВ «Лорант»і ТОВ «Еквіла» свідчить з того, що частка ТОВ «Лорант»і ТОВ «Еквіла» на ринках низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у межах Буринського та Путивльського районів Сумської області протягом 2009 року та січня-липня 2010 року суттєво не змінилась.

З серпня 2010 року ситуація на ринках низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у межах Буринського та Путивльського районів Сумської області набула суттєвих змін.

ТОВ «Лорант»і ТОВ «Еквіла» припинили діяльність на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у межах Буринського та Путивльського районів з серпня 2010 року, що підтверджується додатковими угодами до договорів суборенди АЗС та актами повернення майна з оренди.

Таким чином, у межах Буринського та Путивльського районів Сумської області у період з 1 січня по 31 липня 2010 року роздрібну реалізацію нафтопродуктів здійснювали лише ТОВ «Лорант»і ТОВ «Еквіла».

Тому, відповідачем - Тервідділенням вірно застосовані норми частини п'ятої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та встановлено, що за результатами діяльності у період з 1 січня - по 31 липня 2010 року кожен із двох суб'єктів господарювання: ТОВ «Лорант»і ТОВ «Еквіла», є такими, що займають монопольне становище на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Путивльського та Буринського районів Сумської області.

Стосовно твердження позивача про існування обєктивних причин неможливості здійснювати реалізацію нафтопродуктів за готівку через АЗС Буринського та Путивльського районів Сумської області, а саме те, що співробітниками податкової міліції у ТОВ «Лорант» вилучені первинні бухгалтерські документи, без яких позивач не може здійснювати реалізацію нафтопродуктів.

Припинення ТОВ «Лорант»і ТОВ «Еквіла» реалізації високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального через АЗС за готівку призвело до неможливості використання транспортних засобів за призначенням у зв'язку з відсутністю можливості заправити їх пальним за готівку, що призводить до ущемлення інтересів споживачів, оскільки закупівля пального на АЗС сусідніх адміністративних районів потребує додаткових фінансових витрат (віддаленість пункту реалізації пального збільшує витрати пального і, як наслідок, - грошей на його придбання).

Згідно із протоколом обшуку від 14.07.2010 та листа Державної податкової адміністрації в Сумській області від 03.08.2010 № 11573/9/09-003 печатка позивача в ході обшуку не вилучалася.

Відповідно до листа Державної податкової адміністрації в Сумській області від 11.08.2010р. № 12085/10/09-003 під час проведення досудового слідства працівники податкової міліції ніяким чином не втручались у здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лорант» на АЗС обшуки не проводились, документи не вилучались, резервуари для зберігання пально-мастильних матеріалів не опечатувались.

Як встановлено Тервідділеням, позивач, незважаючи на вилучення документів і матеріалів податковою міліцією Державної податкової адміністрації в Сумській області постачали нафтопродукти на АЗС Сумської області після проведеного 14 липня 2010 року обшуку в офісних приміщеннях товариства, що підтверджується змінними звітами АЗС позивача.

Як встановлено Тервідділенням позивач, незважаючи на вилучення документів і матеріалів податковою міліцією Державної податкової адміністрації в Сумській області, продовжував здійснювати роздрібну реалізацію пального за готівку у Буринському та Путивльському районах 14, 15 і 16 липня 2010 року, що підтверджується змінними звітами АЗС.

Зазначене свідчить, що позивач міг і надалі (з 17.07.2010) продовжувати роздрібну реалізацію пального через АЗС у межах Сумської області за готівку.

Реалізацію нафтопродуктів ТОВ «Лорант» протягом періоду з 17 липня до 31серпня 2010 р. за поясненням останніх, здійснювали виключно за паливними картами та скретч-картами з метою дотримання договірних зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю ПТФ «Авіас» на підставі договорів поставки від 26 травня 2009р. № П-5109 відповідно, укладених з цим товариством.

Відповідно до положень пунктів 10.2.1, 10.2.8 та 10.2.10 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 при прийманні й оприбуткуванні нафтопродуктів від постачальників працівникам АЗС не є необхідними матеріали та документи, на які посилається позивач, оскільки при кожному прийманні нафтопродуктів постачальником за місцем розміщення АЗС передається паспорт якості, копії сертифіката відповідності та товарно-транспортна накладна.

Отже, навіть, якщо припустити, що залишків нафтопродуктів, як стверджує позивач, вистачало лише на виконання договірних зобов'язань перед ТОВ ПТФ «Авіас» на підставі договору поставки від 26.03.2009 № П-5209, вилучені документи не перешкоджають обліку приймання та продажу нафтопродуктів на АЗС.

Таким чином, вилучення податковою міліцією Державної податкової адміністрації в Сумській області штампів та комп'ютерної техніки, товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності, паспортів якості, податкових накладних та договорів поставки під час обшуку, проведеного 14.07.2010р. в офісних приміщеннях позивача, не могло бути перешкодою для обліку приймання та продажу нафтопродуктів на АЗС та продовження реалізації за готівку низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального споживачам через АЗС Буринського та Путивльського районів Сумської області. Зазначене підтверджується тим, що позивач не припиняв реалізації бензинів та дизельного пального споживачам через АЗС у зазначеному районі за паливними картами та скретч-картами при тому, що вилучені документи та матеріали однаково використовуються в процесі приймання нафтопродуктів та їх відпуску як за готівку, так і за безготівковим розрахунком.

Таким чином, вилучення податковою міліцією Державної податкової адміністрації в Сумській області штампів та комп'ютерної техніки, товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності, паспортів якості, податкових накладних та договорів поставки під час обшуку, проведеного 14 липня 2010 р. в офісних приміщеннях Товариства, не могло перешкоджати позивачу продовжувати реалізацію за готівку низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального споживачам через АЗС Буринського та Путивльського районів Сумської області.

Тому, припинення позивачем роздрібної реалізації за готівку низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального через АЗС в межах Буринського та Путивльського районів Сумської області у період із 17 до 31 липня 2010 року є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС, шляхом відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги позивача за первісним позовом позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають матеріалам справи і нормам чинного законодавства, у звязку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, а тому в задоволенні первісного позову відмовляє, а зустрічний позов задовольняє повністю .

Згідно ст. 44,49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12-14, 48, 50, 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1.В задоволенні первісного позову відмовити.

2.Зустрічний позов задовольнити .

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лорант» (40030м. Суми, вул.. Козацький Вал, буд. 2б, код ЄДРПОУ 36333654) штраф в розмірі 17000,00 грн. та пеню в розмірі 17000,00 грн. до Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державного казначейства України за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106 .

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лорант» (40030м. Суми, вул.. Козацький Вал, буд. 2б, код ЄДРПОУ 36333654) в доход державного бюджету України (код 22090200 символ 095) 170грн. 00 коп. держмита.

5.Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лорант» (40030м. Суми, вул.. Козацький Вал, буд. 2б, код ЄДРПОУ 36333654) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” ( р/р 31215259700002, Держбюджет м. Суми, код ЄДРПОУ 23636315, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 20.06.2011 р.