Рішення № 16568653, 30.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.06.11 р. Справа № 6/91

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Віста Бренд Компані” п.Орловщина, Дніпропетровської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Айдар” м.Донецьк

про стягнення 42 823грн. 90коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник по довіреності №18 від 23.05.2011р.

відповідача Бондар О.В. директор

Відповідно до ст.77 ГПК України у судових

засіданнях оголошувались перерви з 08.06.2011р.

до 15.06.2011р., з 15.06.2011р. до 30.06.2011р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Віста Бренд Компані” п.Орловщина, Дніпропетровської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Айдар” м.Донецьк суми боргу за поставлену продукцію у розмірі 48561грн. 31коп., 3 % річних у розмірі 778грн. 31коп., суми інфляційного збільшення у розмірі 1699грн. 65коп. та пені у розмірі 2784грн. 63коп. на підставі договору №24 поставки продукції від 17.02.2010р. (Усього 53 823грн. 90коп.)

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№05/11 від 10.05.2011р. визнав позовні вимоги частково та зазначив, що станом на 10.05.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем за одержану продукцію на підставі договору №24 поставки продукції від 17.02.2010р. складає 37561грн. 31коп. Крім того, просив суд у звязку із скрутним фінансовим станом підприємства надати йому дозвіл гасити заборгованість частинами, згідно графіку погашення вих.№06/11 від 10.05.2011р., який доданий до відзиву на позовну заяву.

У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою на підставі ст.22 ГПК України, в якій зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 37 561грн. 31коп., 3% річних у розмірі 778грн. 31коп., інфляційні витрати у розмірі 1699грн. 65коп. та пені у розмірі 2784грн. 63коп. (Усього 42 823грн. 90коп.)

Позивач у додаткових поясненнях від 14.06.2011р. зазначив, що відсутність письмових заявок покупця на товар, не звільняє його від обовязку оплати його вартості в силу ч. 1 ст. 692 ЦК України, оскільки між сторонами існують договірні правовідносини поставки і визначальними документами є накладні на відпуск товару.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням вих.№10/11 від 30.06.2011р., в якому пояснив, що на даний час підприємство знаходиться у важкому фінансовому становище, тому просить суд надати йому згоду сплатити заборгованість частинами, згідно графіка погашення заборгованості. Суд не приймає до уваги дане клопотання відповідача, оскільки воно не відповідає вимогам ст.121 ГПК України та звертає Вашу увагу на те, що відповідач має право звернутися до суду з відповідною заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Крім того, останнім не представлено жодних доказів у підтвердження викладених обставин у клопотанні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

17 лютого 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Віста Бренд Компані” п.Орловщина, Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Айдар” м.Донецьк був укладений договір №24 поставки продукції, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання по заявці покупця здійснити самостійно або з залученням третьої сторони продукцію, з залученням власних коштів виробництва або з залученням інших коштів виробництва, із власної або спеціально придбаної сировини під торговою маркою покупця та поставити її покупцю, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобовязався прийняти готову продукцію та оплатити її.

Відповідно п.5.1 вищевказаного договору, загальна кількість продукції в кожній партії визначається видатковою накладною, складеної на підставі заявок відповідача. За домовленістю сторін заявки направлялися у вигляді листів на електрону адресу представника сторін згідно п.3.1, 3.9 договору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 06.07.2010р.-25.08.2011р. по накладним №5929 від 06.07.2010р., №6463 від 28.07.2010р., №7140 від 25.08.2010р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 137 220грн. 01коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: накладні, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Айдар” м.Донецьк.

Пунктом 5.6 договору №24 поставки продукції від 17.02.2010р. сторони встановили, що покупець зобов”язаний здійснити оплату на протязі 21 банківського дня з моменту одержання готової продукції.

Однак, всупереч умовам договору відповідач частково оплатив борг у сумі 99 658грн. 70коп., в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Айдар” м.Донецьк перед позивачем виник борг у сумі 37 561грн. 31коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Станом на 10.05.2011р. відповідач підтвердив наявність вказаного боргу перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті товару не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 37 561грн. 31коп., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 9.2 укладеного договору сторони передбачили, що за необґрунтовану відмову в оплаті вартості переданої постачальником покупцю готової продукції, а також несвоєчасну або неповну оплату готової продукції, покупець зобов”язаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від вартості неоплаченої готової продукції за кожен день прострочки. Нарахування пені здійснюється на протязі усього періоду прострочки виконання зобов”язання покупцем незалежно від його тривалості, включаючи день оплати. Проте, позивачем здійснений вірний розрахунок пені за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, згідно ст.3 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови вказаного договору і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 2784грн. 63коп. за період з 29.09.2010р.-29.03.2011р. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних у розмірі 1699грн. 65коп. за період з 01.10.2010р.-28.02.2011р., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у розмірі 778грн. 31коп. Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок судом встановлено, що він арифметично не вірний.

Отже, арифметичний підрахунок вимог щодо 3% річних здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Ліга”, встановив, що розмір 3% річних за періоди з 16.09.2010р. по 01.03.2011р. відносно початкової заборгованості 48561грн. 31коп., з 01.03.2011р. по 29.03.2011р. відносно заборгованості у сумі 40 561грн. 31коп.(з урахуванням часткової оплати боргу відповідачем у сумі 8000грн.) за накладними складає 763грн. 23коп.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково та стягує з відповідача 3% річних у сумі 763грн. 23коп.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Віста Бренд Компані” п.Орловщина, Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Айдар” м.Донецьк про стягнення 42 823грн. 90коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Айдар” (83054 м.Донецьк, пр.Київський, буд.46, п/р26008003360000 у ПАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 34557682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Віста Бренд Компані” (51215 п.Орловщина, Дніпропетровської області, Ново московський район, пер.Лісний,10; фактич.адр.: 49130 м.Дніпропетровськ, вул.Березинська, 80, п/р26002119000160 у ХОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 351016, ЄДРПОУ 36793092) основний борг у розмірі 37 561грн. 31коп., 3% річних у розмірі 763грн. 23коп., інфляційні витрати у розмірі 1699грн. 65коп., пеню у розмірі 2784грн. 63коп., витрати по сплаті держмита у сумі 428грн. 09коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235грн. 92коп.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 30.06.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.