Рішення № 16568354, 03.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.11р.Справа № 21/5005/6825/2011 За позовом Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Третя особа на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про зобов'язання повернути орендоване майно

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, дов. № 20-11/2010/4 від 23.06.11р.;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - ОСОБА_3, дов. № 142 від 22.04.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання Відповідача повернути за актом приймання-передачі орендоване приміщення в будівлі столової № 33 площею 135.2 кв. м розташоване за адресою: м. АДРЕСА_2 на 1-му поверсі двухповерхового будинку, балансоутримувачу - Державному вищому навчальному закладу "Національний гірничий університет".

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору оренди №12/02-1772-ОД нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.09.2005 року відповідачу було надано в оренду державне нерухоме майно - загальною площею 135,2 кв.м., розміщене за адресою: м. АДРЕСА_2, на 1 поверсі 2-ох поверхового будинку. На підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.10.5 договору оренди № 12/02-1772-ОД від 01.09.2005 року строк дії договору продовжувався до 01.08..2006 року, до 01.07.2007 року, до 01.07.2008 року. Позивач листом №16-02-07900 від 22.09.2009р.повідомив відповідача про зміну умов договору оренди на наступний термін. Оскільки відповідач не погодився на продовження строку договору оренди на нових умовах, договір оренди №12/02-1772-ОД від 01.09.2005 року припинив свою дію 01.06.2009 року. Позивач зазначає, що після закінчення строку дії договору відповідач продовжує користуватися орендованим приміщенням і добровільно звільнити його не бажає.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзив на позов та документи, витребувані судом не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався судом 16.06.11р. до 29.06.11р.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності сторін відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (далі - орендодавець, третя особа) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар, відповідач) був укладений договір №12/02-1772-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею загальною площею 135,2 кв.м., розміщене за адресою: м. АДРЕСА_2, на 1 поверсі 2-ох поверхового будинку, приміщення, будівлі/, що знаходиться на балансі Національного гірничого університету, вартість якого, згідно незалежної оцінки становить 187857,00 грн. Майно передається в оренду з метою студентське кафе без права торгівлі підакцизною групою товарів - використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Відповідно до п.2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2 договору).

01.09.2005 року між сторонами був підписаний акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. АДРЕСА_2, відповідно до якого Приватному підприємцю ОСОБА_1 передано в користування нерухоме майно загальною площею 135,2 кв.м. відповідно до умов договору оренди нерухомого майна від 01.09.2005р. року №12/02-1772-ОД (а.с. 22).

Відповідно до п.10.1 договору цей договір діє з 01.09.2005 року до 01.08.2006 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору (п.10.5 договору, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, договір оренди продовжив дію на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором та додатковими угодами до нього.

Згідно листа ФДМУ № 16-02-07900 від 22..09.2009р. договір оренди №12/02-1772-ОД припинив дію з 01.06.2009р.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець (орендодавець) передає (наймачу (орендареві) майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.2. ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" 2269-ХІІ від 10.04.92р. (зі змінами та доповненнями) договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, що і було зроблено в даному випадку, коли при укладенні договору оренди сторони в пунктах 10.4., 10.5. передбачили обовязок орендаря (відповідача) повернути орендоване майно у випадку припинення чи розірвання договору не орендодавцю, а балансоутримувачу (позивачу), тобто відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України у відповідача у звязку з закінченням строку дії договору виникло зобовязання повернути приміщення саме позивачу, а у останнього право вимагати виконання цього зобовязання відповідачем.

Системний аналіз спірного договору оренди свідчить про те, що внаслідок його укладення між позивачем і відповідачем виникли зобовязання, оскільки він врегульовує певні правовідносини між ними щодо орендованого майна.

Виходячи з визначення зобовязання, що міститься в ч.1 ст. 509 ЦК України, слід зробити висновок про те, що якщо у відповідача існує обовязок повернути майно балансоутримувачу, то в останнього, відповідно, існує право вимагати виконання цього обовязку.

Після закінчення строку дії договору позивач 30.03.2011р. направив на адресу відповідача вимогу про звільнення орендованого приміщення (а.с. 30-31).

Відповідно до п.2.5 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором.

Однак відповідач добровільно приміщення не звільнив та продовжує до цього часу користуватися орендованим приміщенням незважаючи на те, що договір оренди припинив дію 01.06.2009р., що і є причиною спору.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки термін дії договору оренди №1378 від 29.12.2004 року закінчився, позовні вимоги позивача про зобовязання відповідача звільнити орендоване приміщення та повернути його орендодавцю є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- звільнити орендоване приміщення в будівлі столової № 33 площею 135,2 м2розміщене за адресою: м. АДРЕСА_2, на 1 поверсі 2-ох поверхового будинку та

- повернути за актом приймання-передачі балансоутримувачу - Державному вищому навчальному закладу "Національний гірничий університет" (49005, м. Дніпропетровськ, пр-т карла Маркса, буд. 19, код ЄДРПОУ 02070743) у десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили, про що видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" (49005, м. Дніпропетровськ, пр-т карла Маркса, буд. 19, код ЄДРПОУ 02070743) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 01.07.2011р.