Рішення № 16568266, 01.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.11р.Справа № 18/5005/6610/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Дніпропетровськ

про стягнення 44 348,31 грн.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 дов. №ЭЛ/УКР-05/11 від 15.02.11р.

від відповідача: ОСОБА_1, ФОП

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить стягнути з відповідача 44 348, 31 грн., із яких: заборгованість за лізинговими платежами в сумі 22 348, 90 грн., незавершений лізинговий платіж у сумі 6 477, 88 грн., пеня у розмірі 2 139, 26 грн., додаткова винагорода у розмірі 12 382, 27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Днп-0356/ДЛ від 16.07.2008 р.

Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав: в додатковій угоді № 1 від 16.04.2009 р. до договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Днп-0356/ДЛ від 16.07.2008 р. визначена сума заборгованості в розмірі 42409, 05 грн., яку відповідач визнає, але термін погашення заборгованості не визначений; позивачем не враховані в акті звіряння розрахунків проплати в погашення заборгованості, здійснені відповідачем в вересні 2009 р., квітні-травні 2011 р. на суму 900 грн.; нарахування пені суперечить умовам додаткової угоди № 1, де була чітко вказана сума заборгованості після добровільного повернення транспортного засобу у розмірі 42409, 05 грн.

В судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (Лізингодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Лізингоотримувач) був укладений договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Днп-0356/ДЛ від 16 липня 2008 року, згідно з п. 3 якого лізингодавець придбає у власність предмет лізингу і надає його лізингоотримувачеві за плату у тимчасове володіння та користування на умовах договору та загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, що є Додатком № 1 до договору та його невід'ємною частиною.

Згідно специфікації (Додаток № 2 до договору), предметом лізингу є вантажний бортовий тентований МАЗ-437141-272, шасі YЗМ 43714180000358, № двигуна 340341, 2008 року виготовлення.

На підставі п. 1.1. Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток №1 до договору фінансового лізингу) надалі - Правила, лізингоотримувач зобов'язаний оплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів, який є Додатком № 3 до Договору та їх невід'ємною частиною. Зобовязання зі сплати лізингових платежів наступають з моменту підписання акту прийому-передачі предмета лізингу.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Прийняті на себе зобовязання по договору фінансового лізингу позивач виконав у повному обсязі, передавши відповідачу предмет лізингу у користування, що підтверджується актом прийому-передачі від 28.07.2008 року.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом України

Відповідно до п. 3.1.6. Правил, лізингоотримувач зобовязаний вчасно, відповідно до графіка лізингових платежів, оплачувати лізингові платежі.

Відповідач умови договору фінансового лізингу належним чином не виконував, починаючи з 29.12.2008 року лізингові платежі відповідачем сплачувались не в повному обсязі.

Згідно п. 8.2. Правил, позивач має право розірвати договір або відмовитись від виконання договору в однобічному порядку, без відшкодування відповідачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням, у випадку настання істотних умов (порушень) у тому числі, якщо заборгованість відповідача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів (п. 8.2.4. Правил). При розірванні договору лізингу з причин, передбачених п. 8.2.4., відповідач зобов'язаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, у тому числі: заборгованість по лізинговим платежам; суми неустойки; збитки, понесені позивачем у результаті такого розірвання договору. Відповідно до п. 10.7., при достроковому розірванні договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується відповідачем у повному обсязі. Згідно п. 5.1. Правил, позивач, у разі прострочення встановлених Договором лізингу строків, має право на нарахування пені у розмірі 0, 1 % від суми, що підлягає оплаті, за кожний календарний день прострочення.

На підставі вищезазначеного, позивач звернувся до відповідача з вимогою про розірвання договору лізингу, повернення предмету лізингу та оплаті заборгованості по лізинговим платежам, у зв'язку із простроченням виконання зобов'язань більше ніж на 30 календарних днів в сумі 42409, 05 грн.

Між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 від 16.04.2009 р. до договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Днп-0356/ДЛ від 16.07.2008 р., згідно якої дію договору фінансового лізингу було припинено, відповідачем добровільно повернено транспортний засіб за актом приймання-передачі 16 квітня 2009 року, та визначено суму заборгованості у розмірі 42409, 05 грн.

Під час розгляду справи відповідач надав докази про часткову сплату заборгованості у сумі 900, 00 грн., здійснену в вересні 2009 р. в розмірі 200, 00 грн., квітні 2011 р. 400, 00 грн., травні 2011 р. 300 грн., що не було враховано позивачем в надісланому відповідачеві акті звіряння розрахунків. Отже, враховуючи оплату в сумі 900,00 грн., заборгованість за договором фінансового лізингу складає 41 309, 05 грн.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання зобовязань по договору пеню в розмірі 2 139, 26 грн.

Частиною 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тощо (п.3.9.2. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.12.2008р. N04-5/277 "Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України, президії Вищого господарського суду України і рекомендацій президії Вищого господарського суду України").

Суд, враховуючи приписи ч. 3 ст. 83 ГПК України, майновий стан відповідача, що підтверджується довідкою про заробітну плату, вважає за можливе зменшити розмір пені до 100, 00 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги доведеними позивачем належним чином, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. На відповідача належить покласти судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, 82- 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (адреса фактична: 03058, м. Київ, вул. Леваневського, буд. 6, оф. 85; адреса юридична: 03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, оф. 130, код ЄДРПОУ 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві, МФО 300346) 41309, 05 грн. (сорок одна тисяча триста девять грн. 05 коп.) заборгованості за договором фінансового лізингу, 100, 00 грн. (сто грн.) пені та судові витрати у розмірі 434, 48 грн. (чотириста тридцять чотири грн. 48 коп.) державного мита та 229, 37 грн. (двісті двадцять девять грн. 37 коп.) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині стягнення 900,00 грн. припинити на підставі п. 1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України у зв"язку із відсутністю предмету спору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяВ.І. Петрова Повне рішення складено 29.06.11р.