Рішення № 16568178, 29.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.11р.Справа № 38/5005/6217/2011 За позовом публічного акціонерного товариства "Мегабанк", мХарків

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран", м.Дніпропетровськ

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Темп", м.Жовті Води

про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-140 від 25.08.2009р.

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № 13-58/11д від 11.01.11р.

Від відповідача-1: ОСОБА_2. - представник за дов. від 01.03.11р.

Від відповідача-2: ОСОБА_3- представник за дов. від 21.03.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось до господарського суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-140 укладений 25.08.09р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП" недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір суперечить ст.ст. 41, 47 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 98, 99, 161 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Статуту ТОВ "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран", а саме: укладений в порушення цілей (мети) діяльності відповідача-1, вчинений зі сторони покупця цінних паперів з перевищенням повноважень наданих Статутом товариства.

Також, позивач вважає, що укладенням оспорюваного договору купівлі-продажу цінних паперів порушено майнові інтереси ПАТ "Мегабанк", як ініціюючого кредитора оскільки відповідно до частини 3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги. Таким чином, у разі недостатності коштів, вимоги кредиторів четвертої черги будуть задоволені пропорційно, тобто фіктивно створена заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП" фактично може бути задоволена за рахунок добросовісних кредиторів, так як частина грошових коштів сплачених ТОВ "ТЕМП" могла бути розподілена на добросовісних кредиторів, в тому числі і на ПАТ "Мегабанк".

Відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що саме по собі невиконання договору купівлі-продажу з боку ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" в частині оплати за придбані акції не означає, що сторонами укладений фіктивний правочин, про що також зазначається у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Крім того, на час укладання договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-140 від 25.08.09р. генеральним директором відповідача-1 був Мінін Д.Б., який на посаду генерального директора ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" був призначений з 10.08.09р. на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" №1 від 10.08.09р. Договори купівлі-продажу цінних паперів укладенні протягом 2009 року були схвалені власником та затверджені на загальних зборах учасників ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран". Затвердження договорів купівлі-продажу цінних паперів здійснено у відповідності до п.п."з" п. 9.2 Статуту ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" в редакції від 13.08.09р., яким передбачено "до виключної компетенції загальних зборів учасників належить затвердження (погодження) договорів (угод) на суму, що перевищує 100 000 грн.".

Також, відповідача-1 зазначає, що у ПАТ "Мегабанк" відсутнє право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-140 від 25.08.09р. на підставі ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем не надано жодного доказу того, що оскаржуваний ним договір купівлі-продажу цінних паперів порушує чи посягає на його права та інтереси. Всі доводи позивача щодо можливого порушення його прав, як кредитора по справі, ґрунтуються виключно на припущеннях та розмірковуваннях про вірогідні наслідки затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран".

02.06.11р. ТОВ "ТЕМП" надав відзив де зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки укладаючи спірний договір останній звертався до єдиного державного реєстру та, отримавши витяг з нього щодо контрагента за договором - ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран", пересвідчився у наявності у його керівника Мініна Д.Б. права вчиняти дії від імені товариства без довіреності, а також щодо відсутності будь-яких, у здійсненні цього права, обмежень. Схвалення договору, вчиненого керівником ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" Мініним Д.Б., відбулося на підставі надісланого на адресу ТОВ "ТЕМП" листа ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" вих. №18 від 03.02.10р. за підписом вже іншого керівника товариства - ОСОБА_2. Крім того, відповідно до положень договору, 27.08.09р. з рахунку ТОВ "ТЕМП" у цінних паперах №077097 були списані, а на рахунок ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" у цінних паперах №077317 зараховані цінні папери, придбані за договором, а саме акції ВАТ "БОРИСФЕН" у кількості 3 041 650 шт. загальною вартістю 7 300 060 грн. Відтак, відбулося настання правових наслідків договору у вигляді переходу права власності на цінні папери за договором.

Окрім зазначеного, відповідач-2 посилається на відсутність у ПАТ "Мегабанк" права звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору, стороною за яким він не був.

21.06.11р. позивачем надані додаткові пояснення де останній зазначив, що загальна сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем на момент укладання оспорюваного договору становила 19 093 737 грн., в тому числі 1 572 052, 78 грн. заборгованість по несплаченим процентам.

01.07.11р. позивачем надано додаткові обґрунтування по справі де зазначив, що угоди було укладено без економічного сенсу і підприємницької доцільності та відповідачем-1 порушено норми ст. 165 Господарського кодексу України щодо придбання цінних паперів.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 02.06.11р. було оголошено перерву до 21.06.11р., від 21.06.11р. до 01.07.11р.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.09р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" (далі - покупець), в особі генерального директора Мініна Д.Б., та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП" (далі - продавець), що представлено ТОВ "Приват-Сток-Сервіс", був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-140 (далі - договір) згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити прості іменні акції ВАТ "БОРИСФЕН", документарної форми, код випуску UА4000053987, номінальною вартістю - 0,25 грн., у кількості - 3 041 650 шт., загальною вартістю - 7 300 060 грн. (п.1.1, 1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору право власності на цінні папери переходить до покупця з моменту зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах покупця у зберігача. Документом, що підтверджує факт здійснення переходу права власності на цінні папери на користь покупця, є виписка з рахунку у цінних паперах покупця у зберігача (п.1.4 договору).

Відповідно до п.2.1 договору покупець самостійно сплачує продавцю суму договору, що визначена в п.1.2 цього договору, протягом 3 банківських днів з дати підписання цього договору. Документом, який підтверджує виконання покупцем та продавцем обов'язків по цьому договору, є Акт виконання зобов'язань по договору (п.2.2 договору).

Пунктами 3.1 - 3.2, 3.4 договору сторони передбачили, що реєстрація переходу права власності на цінні папери здійснюється в депозитарній системі обліку цінних паперів, згідно Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006р.№ 999, в строк 3 робочих днів з дати підписання договору. Датою переходу права власності на цінні папери сторони визнають дату внесення відповідних змін на рахунку в цінних паперах покупця у зберігача, що підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах покупця у зберігача.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до виконання сторонами обов'язків за цим договором (п.6.1 договору).

27.08.09р. сторонами було складено акт прийому-передач цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-140 від 25.08.09р., згідно якого продавець передав, а покупець отримав прості акції ВАТ "БОРИСФЕН", ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 36355657, форма випуску - іменні, форма існування - документарна, код випуску - UА4000053987, у кількості - 3 041 650 шт., номінальною вартістю - 0, 25 грн. за одну акцію на загальну суму 7 300 060 грн. без ПДВ.

Факт здійснення переходу права власності на цінні папери у кількості 3 041 650 штук на користь ТОВ "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран", м. Дніпропетровськ є виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №077317.

Згідно ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Право власності на цінні папери на пред'явника, випущені в документарній формі, переходить до нового власника з моменту передачі (поставки) цінних паперів. У разі відчуження знерухомлених цінних паперів на пред'явника право власності на цінні папери переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку у цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери.

Таким чином, настання правових наслідків спірного договору відбулось в результаті перереєстрації прав власності на акції відкритого акціонерного товариства "БОРИСФЕН" від відповідача-2 до відповідача-1 на загальну суму 7 300 060 грн.

Доказів сплати суми за цінні папери у розмірі 7 300 060 грн. не надано.

Проте, невиконання договору купівлі-продажу відповідачем-1 в частині оплати за придбані акції не дає підстави вважати, що сторонами укладено фіктивний правочин.

Посилання позивача на те, що спірний договір підписано особою, не уповноваженою на це установчими документами ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран", не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 99 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Згідно з п. 11.1 Статуту ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" станом на 13.08.09р. у товаристві створюється виконавчий орган - Дирекція, яку очолює Генеральний директор. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства. Генеральний директор вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників (п. 11.2 Статуту). Пунктом 11.3 Статуту встановлено, що генеральний директор підзвітний загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень.

03.07.09р. єдиним учасником боржника на загальних зборах учасників ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" було прийнято рішення про придбання акцій українських товариств, в тому числі акцій ВАТ "БОРИСФЕН" за ціною 2,40 грн. за акцію з метою їх продажу за більшою вартістю у зв'язку з необхідністю поповнення обігових коштів ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" з метою направлення їх на дострокове повернення кредитів за зобов'язаннями перед банківськими установами. Укладення договорів цінних паперів було доручено генеральному директору ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран".

Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" № 1 від 10.08.09р. на посаду генерального директора призначено - Мініна Д.Б.

01.02.10р. на загальних зборах учасників ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" було схвалено спірний договір у відповідності до п.п. "з" п. 9.2 Статуту ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" в редакції від 13.08.09р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.09р. порушено провадження у справі № 29/272-09 за позовом ВАТ "Мегабанк", м. Харків до ВАТ "Дніпровський дослідний завод засобів механізації "Дніпрокран" та до ТОВ "Конекс" про стягнення 20 059 926, 16 грн., якою також частково задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" в розмірі 20 059 926, 16 грн.

Порушене господарським судом Харківської області позовне провадження, порушене за заявою ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків до відповідача-1 та ТОВ "Конекс", не є доказом відсутності грошових коштів у боржника на суму 6 989 000 грн., а лише свідчить про невиконання зобовязань боржника за кредитними договорами.

Частинами 1,2 ст. 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст.ст. 43, 44 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємництво здійснюється на основі в т.ч. комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, наявність ухвали господарського суду Харківської області від 18.06.09р. не позбавляла ВАТ "Дніпровський дослідний завод засобів механізації "Дніпрокран" права здійснювати господарську діяльність, а саме укладати господарські договори, в тому числі і договір про придбання цінних паперів.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.10р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № Б26/18-10 за заявою ПАТ "Мегабанк", м. Харків до боржника ТОВ "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран", м. Дніпропетровськ про визнання банкрутом на загальних підставах. 27.04.10р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області в порядку ст.11 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було визначено розмір вимог ініціюючого кредитора до боржника на суму 1 102 000, 01 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 6 місяців, до 27.10.10р., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лукашука М.В.

18.05.10р. в газеті "Голос України" №89 було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі.

В межах строку, регламентованого ч.1 ст.14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ТОВ "ТЕМП звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з грошовими вимогами до боржника які виникли на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-140 від 25.08.09р.

Ухвалою господарського суду 21.04.11р. визнано грошові вимоги ТОВ "ТЕМП" на суму 7 659 062, 95 грн.

Також, не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що зміст укладеного правочину суперечить іншим актам цивільного законодавства - ст. 165 Господарського кодексу України, оскільки згідно ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України про свободу договору, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.163 Господарського кодексу України передбачено, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Частиною 4 статті 197 Цивільного кодексу України встановлено, що права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). Особа, яка передає право за цінним папером (індосант), відповідає лише за недійсність відповідної вимоги і не відповідає за її невиконання.

Згідно з п.1 ст.165 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, зазначені в цьому Кодексі, за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 165 Господарського кодексу України не є нормою, яка обмежує обсяг загальної чи спеціальної правосубєктності юридичної особи.

Суд зазначає, що в умовах спірного Договору не міститься положень, які б суперечили ст.165 Господарського кодексу України, а тому відсутні підстави для його визнання недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину : 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею ст. 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9 розяснення Вищого господарського суду України №02-5/111 від 12.03.1999р. із змінами "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" зазначається, що як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами. Підписання особою ( органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

Згідно положень ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, і який визнається судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З урахуванням того, що зміст договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-309-140 від 25.08.09р. не суперечить актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особи, що вчинили правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину були вільними та відповідали їх внутрішній волі, правочин вчинений відповідно до вимог законодавства у письмовій формі, на момент укладання був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, суд вважає, що договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-309-140 від 21.09.09р. повністю відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, а отже відсутні підстави для визнання договору недійсним.

Суд також не може погодитися з твердженням позивача стосовно того, що спірний договір є таким, що спрямований на порушення майнових інтересів ПАТ "Мегабанк" як ініціюючого кредитора, оскільки Конституцією України та чинним законодавством передбачено право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права чи інтересу у спосіб, визначений ст. 16 Цивільного кодексу України. Законодавство України не надає ініціюючому кредитору особливих прав відносно боржника у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Позивачами в силу ст. 21 Господарського процесуального кодексу України є підприємства та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Також, згідно п.26 постанови від 06.11.09р. №9 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним" особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, у позивача відсутнє право на звернення до господарського суду з зазначеним позовом, оскільки він не є стороною договору купівлі-продажу цінних паперів, та не надано доказів порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів позивача.

З огляду на вищевикладене суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 165 Господарського кодексу України, ст.ст. 177, 194, 215, 228, 316, 317, 319, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-140 укладений 25.08.09р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяЕ.М. Бондарєв Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, 01 липня 2011року