Рішення № 16568043, 23.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2011Справа №5002-17/2071.1-2011 За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пивна компанія»

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан-Лугаком-2008»

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.Комунальне підприємство “Ялтинське бюро технічної інвентаризації”

2.Ялтинське міське управління земельних ресурсів

3.Сімеїзська селищна рада

4.ТОВ «Виробничо-Комерційний центр «Югінвест»

5.ОСОБА_1

6.Компанія Вінсеб Лімітед

про визнання права власності на нерухоме майно (базу відпочинку «Автобусник»: сторожка літ. А, літніх будинків: літ. Б пл. 8,7 кв.м, літ. В пл. 8,7 кв.м, літ. Г пл. 8,7 кв.м, літ. Д пл. 8,7 кв.м, літ. Е пл. 8,7 кв.м, літ. Ж пл. 8,7 кв.м, літ. З пл. 8,7 кв.м, літ. І пл. 8,7 кв.м, літ. К пл. 8,7 кв.м, літ. Л пл. 8,7 кв.м, літ. М пл. 8,7 кв.м, літ. Н пл. 8,7 кв.м; навісів: літ. О, літ. П; літнього душа літ. Р, туалету літ. С, замощення І, забор № 1, загальною площею 258,0 кв.м.), яке знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49, скасувавши у Реєстрі права власності на нерухоме майно, який ведеться КП «Ялтинське БТІ», запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан-Лугаком-2008» на нерухоме майно: (базу відпочинку «Автобусник»: сторожка літ. А, літніх будинків: літ. Б пл. 8,7 кв.м, літ. В пл. 8,7 кв.м, літ. Г пл. 8,7 кв.м, літ. Д пл. 8,7 кв.м, літ. Е пл. 8,7 кв.м, літ. Ж пл. 8,7 кв.м, літ. З пл. 8,7 кв.м, літ. І пл. 8,7 кв.м, літ. К пл. 8,7 кв.м, літ. Л пл. 8,7 кв.м, літ. М пл. 8,7 кв.м, літ. Н пл. 8,7 кв.м; навісів: літ. О, літ. П; літнього душа літ. Р, туалету літ. С, замощення І, забор № 1, загальною площею 258,0 кв.м.), яке знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49), витребувати нерухоме майно (базу відпочинку «Автобусник»: сторожка літ. А, літніх будинків: літ. Б пл. 8,7 кв.м, літ. В пл. 8,7 кв.м, літ. Г пл. 8,7 кв.м, літ. Д пл. 8,7 кв.м, літ. Е пл. 8,7 кв.м, літ. Ж пл. 8,7 кв.м, літ. З пл. 8,7 кв.м, літ. І пл. 8,7 кв.м, літ. К пл. 8,7 кв.м, літ. Л пл. 8,7 кв.м, літ. М пл. 8,7 кв.м, літ. Н пл. 8,7 кв.м; навісів: літ. О, літ. П; літнього душа літ. Р, туалету літ. С, замощення І, забор № 1, загальною площею 258,0 кв.м.), яке знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49) із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Стан-Лугаком-2008”, визнання за Приватним акціонерним підприємством «Українська пивна компанія» права власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,7204 га (кадастровий номер № 0111949300:01:001:0043), яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49, витребування земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,7204 га (кадастровий номер № 0111949300:01:001:0043), яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49) із незаконного

володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Стан-Лугаком-2008”

Головуючий колегії

Суддя Господарського суду АР Крим Гайворонський В.І.

Члени колегії:

Суддя Господарського суду АР Крим Осоченко І.К.

Суддя Господарського суду АР Крим Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача Попова А.М., представник

Сутність спору: Позивач згідно з позовом та уточненням просить визнати за ним право власності на нерухоме майно (базу відпочинку «Автобусник»: сторожка літ. А, літніх будинків: літ. Б пл. 8,7 кв.м, літ. В пл. 8,7 кв.м, літ. Г пл. 8,7 кв.м, літ. Д пл. 8,7 кв.м, літ. Е пл. 8,7 кв.м, літ. Ж пл. 8,7 кв.м, літ. З пл. 8,7 кв.м, літ. І пл. 8,7 кв.м, літ. К пл. 8,7 кв.м, літ. Л пл. 8,7 кв.м, літ. М пл. 8,7 кв.м, літ. Н пл. 8,7 кв.м; навісів: літ. О, літ. П; літнього душа літ. Р, туалету літ. С, замощення І, забор № 1, загальною площею 258,0 кв.м.), яке знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49, скасувавши у Реєстрі права власності на нерухоме майно, який ведеться КП «Ялтинське БТІ», запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан-Лугаком-2008» на нерухоме майно: (базу відпочинку «Автобусник»: сторожка літ. А, літніх будинків: літ. Б пл. 8,7 кв.м, літ. В пл. 8,7 кв.м, літ. Г пл. 8,7 кв.м, літ. Д пл. 8,7 кв.м, літ. Е пл. 8,7 кв.м, літ. Ж пл. 8,7 кв.м, літ. З пл. 8,7 кв.м, літ. І пл. 8,7 кв.м, літ. К пл. 8,7 кв.м, літ. Л пл. 8,7 кв.м, літ. М пл. 8,7 кв.м, літ. Н пл. 8,7 кв.м; навісів: літ. О, літ. П; літнього душа літ. Р, туалету літ. С, замощення І, забор № 1, загальною площею 258,0 кв.м.), яке знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49), витребувати нерухоме майно (базу відпочинку «Автобусник»: сторожка літ. А, літніх будинків: літ. Б пл. 8,7 кв.м, літ. В пл. 8,7 кв.м, літ. Г пл. 8,7 кв.м, літ. Д пл. 8,7 кв.м, літ. Е пл. 8,7 кв.м, літ. Ж пл. 8,7 кв.м, літ. З пл. 8,7 кв.м, літ. І пл. 8,7 кв.м, літ. К пл. 8,7 кв.м, літ. Л пл. 8,7 кв.м, літ. М пл. 8,7 кв.м, літ. Н пл. 8,7 кв.м; навісів: літ. О, літ. П; літнього душа літ. Р, туалету літ. С, замощення І, забор № 1, загальною площею 258,0 кв.м.), яке знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49) із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Стан-Лугаком-2008”, визнати за Приватним акціонерним підприємством «Українська пивна компанія» право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,7204 га (кадастровий номер № 0111949300:01:001:0043), яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49, витребування земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,7204 га (кадастровий номер № 0111949300:01:001:0043), яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49) із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Стан-Лугаком-2008”.

Відповідач у відзиві позов не визнав, та вказує, що право власності позивача було припинене, а обєкти нерухомого майна були відчужені на підставі рішення Третейського суду при асоціації «Лойер-Консалтінг-Груп» від 02 лютого 2007 року, і зареєстроване комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації за новим власником ТОВ «Виробничо-комерційний центр «Югінвест». Спірне майно було придбано відповідачем за договором купівлі-продажу і в наступний час належить ТОВ “Стан-Лугаком-2008” на праві власності, доказом чого є витяг про реєстрацію права власності, зареєстрованої на підставі договору купівлі-продажу /6097/03.10.2008/.

Відповідач в засідання суду не зявляється, про слухання справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, спрямовану на його юридичну адресу. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Окрім цього, рекомендована кореспонденція до суду не повернута, що свідчить про її вручення адресату.

Більш того, про те, що відповідач повідомлений про слухання справи свідчать також телеграма, що надійшла від нього до засідання суду, що відбулось 09.06.2011 року, та клопотання, що надійшло до засідання суду, яке відбулось 23.06.2011 року.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обовязком.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

25.08.1999 року позивач на відкритих торгах, результати яких затверджено 26.08.1999 р. Ялтинським міським судом, придбав 13 жилих літніх будинків, типовій вагончик, кухню-навіс, навіс над більярдом, що належали АТП-14328 як база відпочинку “Автобусник”за 96000 грн. Майно розташовано за адресою: смт. Кацівелі, по березі моря біля траси Севастополь-Феодосія, що підтверджується Свідоцтвом державного нотаріуса від 31.08.1999 року АВВ № 889365, реєстраційний № 1-2022, та ухвалою суду від 03.09.1999 року Ялтинського міського суду, згідно якої внесені зміни в ухвалу від 26.08.1999 р., у частині, що стосується місця знаходження майна, вказавши, що база відпочинку “Автобусник”розташована у м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 49.

На підставі вказаних документів 03.09.1999 року за позивачем зареєстроване право власності у БТІ, (інвентаризаційна справа № 10009), про що зроблена відповідна відмітка на вказаному свідоцтві.

Згідно з рішенням 31-ї сесії 5-го скликання Сімеїзської селищної ради від 06.06.2008 року «Про узгодження договірної ціни продажу та укладення договору купівля-продажу земельної ділянки для розміщення та обслуговування бази відпочинку» вирішено продати СП АТ «Українській пивній компанії» земельну ділянку площею 0,7204 для розміщення та обслуговування бази відпочинку за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Совєтська 49. Голові Сімеїзської селищної ради доручено укласти договір купівля-продажу земельної ділянки площею 0,7204 га між Сімеїзською селищною радою та СП АТ «Українська пивна компанія».

Згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.06.2008 року Продавець (Сімеїзська селищна рада) зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі та відповідно до чинного в Україні земельного законодавства, передати у власність Покупця (Спільного підприємства у формі акціонерного товариства «Українська пивна компанія») земельну ділянку, що є предметом цього договору, а Покупець зобовязується в порядку та на умовах, зазначених у цьому Договорі, та відповідно до чинного в Україні земельного законодавства, прийняти вказану земельну ділянку та оплатити її вартість. Предметом цього договору є земельна ділянка площею 0,7204 га, яка знаходиться у Покупця в користуванні на підставі Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Продавцем та Покупцем, посвідченого 04 грудня 2003 року приватним нотаріусом Ялтинського міського територіального округу Темчиною Н.О. по реєстру за № 4430, Державну реєстрацію якого проведено 09 грудня 2003 року виконавчим комітетом Сімеїзської селищної ради за № 00144, та характеризується наступними ознаками: місце розташування земельної ділянки Україна, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, смт. Сімеїз, вулиця Радянська 49; площа земельної ділянки 0,7204 га; цільове призначення земельної ділянки для розміщення та обслуговування бази відпочинку; кадастровий номер земельної ділянки 0111949300:01:001:0043.

24.07.2008 р. позивачу видано державний акт серія ЯЖ № 517984 на право власності на вказану земельну ділянку.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, при цьому суд виходить з наступних обставин:

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати майно, якщо воно вибуло з його володіння не за його волею.

Тобто, сам факт вибуття майна у даному випадку є підставою для відновлення порушеного права без будь-яких додаткових умов.

Суд вважає, що обставини вказаної норми можливо застосувати з врахуванням передбаченої ст. 8 ЦК України аналогії не тільки щодо витребування майна, але і до визнання права у разі його невизнання чи оспорювання іншою особою.

Тобто, у разі встановлення факту вибуття майна без волі власника для визнання його права відсутня необхідність визнавати недійсними правочини щодо такого вибуття, чи будь-які акти, що стосуються такого вибуття.

Підставою для вибуття майна із власності позивача є рішення Третейського суду при асоціації «Лойер-Консалтінг-Груп» від 02 лютого 2007 року по справі № 55/01-А-2007, згідно з яким визнана дійсною угода договір № 1 іпотеки, укладений 17 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційний «Югінвест», Спільним підприємством у формі акціонерного товариства «Українська пивна компанія» та Куроєдовим Г.В., та звернуте стягнення на нерухоме майно позивача.

Однак, вказане рішення не може бути прийняте до уваги, та вказаний договір іпотеки є нікчемним з наступних обставин:

Згідно ч. 1 ст. 577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 1 статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч. 2 статті 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Тобто, у даному випадку договір може бути визнаний дійсним лише судом.

Однак, згідно ст. 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» третейські суди не входять до складу судової системи України, та, відповідно, такі суди не наділені повноваженнями в розумінні ст. 220 ЦК України щодо визнання договорів дійсними.

Більш того, згідно ст. 124 Конституції України судові рішення постановляються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Третейські суди не наділені правом постановляти свої рішення Іменем Україні, та в рішенні третейського суду по справі № 55/01-А-2007 року таке посилання відсутнє.

Вказана правова позиція також відповідає позиції Верховного Суду України.

Окрім цього, договір застави у даному випадку підлягає нотаріальному посвідченню в силу Закону ч. 1 ст. 577 ЦК України, а не у звязку з домовленістю сторін.

Відповідно, підстав для визнання такого договору судом дійсним у разі ухилення від його посвідчення не існує в силу нікчемності такого правочину.

Так, сторони повинні спочатку виконати вимоги Закону, тобто, нотаріально посвідчити правочин, а вже потім виконувати обовязки по ньому, та реалізовувати свої права.

Вказана правова позиція також відповідає позиції Вищого господарського суду України та Верховного Суду України.

Відповідно до абзацу 3 ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також необхідно відмітити, що згідно ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно Законами України, згідно яких власником майна є позивач.

Окрім цього, згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Таким чином, вирішуючи спір суд повинен виходити із Закону, згідно з яким відповідач не може мати права власності на спірний обєкт.

Більш того, згідно рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 20.08.2010 року у справі № 6-471 зазначене рішення третейського суду скасоване.

Незважаючи на те, що ухвалою суду від учасників процесу витребувались відомості щодо вказаної обставини, зацікавленою особою не надано відомостей про те, що рішення Ленінського районного суду м. Луганськ скасоване.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази не надані до матеріалів справи до винесення рішення, не існує підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Таким чином, не приймати до уваги рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 20.08.2010 року у справі № 6-471 підстав не існує.

Окрім цього, є підстави вважати, що саме відносно права власності відповідача на спірний обєкт документи щодо майна оформлені недобросовісним шляхом.

Так, згідно Висновку експерта Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру Управління міністерства внутрішніх справ України в луганській області від 21.01.2011 року № 1/2 підпис від імені Миронова А.В., розташована в рішенні по справі № 55/01-А-2007 від 02.02.2007 року, в графі «Суддя третейського суду при асоціації «Лойер-Консалтінг-Груп» О.В. Міронов, та в рішенні по справі № 55/01-А-2007 від 02.02.2007 року на обороті 4-го аркуша в графі «Прошито, пронумеровано та скріплено печаткою на 4 аркушах» виконане не Мироновим Олександром Володимировичем, а іншою особою.

Оскільки визнаються вимоги про визнання права власності, відповідно, вимога позивача про скасування у Реєстрі права власності на нерухоме майно, який ведеться КП «Ялтинське БТІ», запису про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан-Лугаком-2008» на нерухоме майно: (базу відпочинку «Автобусник»: сторожка літ. А, літніх будинків: літ. Б пл. 8,7 кв.м, літ. В пл. 8,7 кв.м, літ. Г пл. 8,7 кв.м, літ. Д пл. 8,7 кв.м, літ. Е пл. 8,7 кв.м, літ. Ж пл. 8,7 кв.м, літ. З пл. 8,7 кв.м, літ. І пл. 8,7 кв.м, літ. К пл. 8,7 кв.м, літ. Л пл. 8,7 кв.м, літ. М пл. 8,7 кв.м, літ. Н пл. 8,7 кв.м; навісів: літ. О, літ. П; літнього душа літ. Р, туалету літ. С, замощення І, забор № 1, загальною площею 258,0 кв.м.), яке знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49) підлягає задоволенню, оскільки вона стосується права власності.

Оскільки позивач є добросовісним набувачем нерухомого майна, то йому повинна належати на праві власності і земельна ділянка для обслуговування нерухомого майна.

Більш того, 06.06.2008 р. Сімеїзська селищна рада прийняла рішення № 56 на 31 сесії V скликання “Про погодження договірної ціни продажу та укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки для розміщення та обслуговування бази відпочинку”, на підставі якого 11.07.2008 р. позивачем укладено з селищною радою договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,7204 га по вул. Радянська, 49 в смт. Сімеїз (кадастровий номер 0111949300:01:001:0043).

Більш того, згідно статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органу місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання.

Більш того, про це також вказується в ч.1 ст. 144 Конституції України, яка має вищу юридичну силу.

Згідно ч. 2 ст. 144 Конституції України, якщо особа вважає, що рішення органу місцевого самоврядування не відповідає законодавству, вона вправі у встановленому законом порядку звернутись до суду.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо земельної ділянки сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором і нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підстав недійсним не визнаний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним. Підстав вважати, що цей договір є нікчемним суд не вбачає.

Зацікавленою особою не надано доказів скасування рішення Сімеїзської селищної ради від 06.06.2008 року № 56 “Про погодження договірної ціни продажу та укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки для розміщення та обслуговування бази відпочинку” чи визнання договору щодо земельної ділянки недійсним.

Також необхідно відмітити, що відповідачем не надано правоустановчих документів на земельну ділянку, при тому, що право власності на будівлі та право власності на земельну ділянку це самостійні права.

Таким чином, вимога про визнання права власності на земельну ділянку також підлягає задоволенню.

Вимоги щодо витребування майна із незаконного володіння задоволенню не підлягають.

Так, право власності згідно ст. 317 ЦК України включає право володіння, користування та розпорядження майном.

Тобто, суд, визнаваючи за позивачем право власності одночасно визнає за ним також і право володіння майном, та, відповідно, немає потреби витребування від відповідача майна із володіння.

З моменту визнання за позивачем права власності за позивачем встановлюється право володіння майном, та, відповідно, з цього часу право позивача відносно володіння не є порушеним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України суд може захистити порушене право чи інтерес.

Однак, право та інтерес позивача згідно вказаних обставин у даному випадку не може вважатись порушеним.

Оскільки право та інтерес позивача у даному випадку не порушені, підстав для задоволення позову у цій частині не існує, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищим Господарським Судом України (постанова Вищого Господарського Суду України від 15 листопада 2007 року № 2-29/7035-2007).

Таким чином, підстав для задоволення позову в цій частині не існує, та, відповідно, у позові у вказаній частині відмовляється.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати відшкодовуються позивачу відповідачем за вимоги матеріального характеру.

Судові витрати позивача підтверджуються квитанцією № 4144276 від 16 червня 2010 року на суму 236,00 грн. з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, квитанцією № 4072114 від 07 червня 2010 року на суму 3210,00 грн. з державного мита, квитанцією № ПН24015 від 07 липня 2010 року на суму 25606,00 грн. з державного мита.

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х1500=25 500 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України позовні вимоги про визнання права власності є вимогами матеріального характеру (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.08.76 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису»).

Оскільки судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення сплачуються як за вимоги матеріального, так і за вимоги нематеріального характеру, стягненню підлягає Ѕ від суми судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки у вимогах нематеріального характеру відмовляється, тобто, стягується 118 грн. (236:2 = 118 грн., за вимоги матеріального характеру).

Окрім цього, позивачу підлягає поверненню зайво сплачені судові витрати з державного мита в сумі 3231 грн., оскільки позивачем сплачено державне мито в сумі 28816,00 грн., тоді як повинно бути сплачено в сумі 25500 грн. за вимоги матеріального характеру , та 85 грн. за вимоги нематеріального характеру.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШІВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Приватним акціонерним товариством «Українська пивна компанія» (61024, м. Харків, пр-т. Правди 7, кв. 264, ідентифікаційний код: 30289694) право власності на нерухоме майно (базу відпочинку «Автобусник»: сторожка літ. А, літніх будинків: літ. Б пл. 8,7 кв.м, літ. В пл. 8,7 кв.м, літ. Г пл. 8,7 кв.м, літ. Д пл. 8,7 кв.м, літ. Е пл. 8,7 кв.м, літ. Ж пл. 8,7 кв.м, літ. З пл. 8,7 кв.м, літ. І пл. 8,7 кв.м, літ. К пл. 8,7 кв.м, літ. Л пл. 8,7 кв.м, літ. М пл. 8,7 кв.м, літ. Н пл. 8,7 кв.м; навісів: літ. О, літ. П; літнього душа літ. Р, туалету літ. С, замощення І, забор № 1, загальною площею 258,0 кв.м.), яке знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49, скасувавши у Реєстрі права власності на нерухоме майно, який ведеться КП «Ялтинське БТІ», запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан-Лугаком-2008» на нерухоме майно: (базу відпочинку «Автобусник»: сторожка літ. А, літніх будинків: літ. Б пл. 8,7 кв.м, літ. В пл. 8,7 кв.м, літ. Г пл. 8,7 кв.м, літ. Д пл. 8,7 кв.м, літ. Е пл. 8,7 кв.м, літ. Ж пл. 8,7 кв.м, літ. З пл. 8,7 кв.м, літ. І пл. 8,7 кв.м, літ. К пл. 8,7 кв.м, літ. Л пл. 8,7 кв.м, літ. М пл. 8,7 кв.м, літ. Н пл. 8,7 кв.м; навісів: літ. О, літ. П; літнього душа літ. Р, туалету літ. С, замощення І, забор № 1, загальною площею 258,0 кв.м.), яке знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49).

Визнати за Приватним акціонерним підприємством «Українська пивна компанія» (61024, м. Харків, пр-т. Правди 7, кв. 264, ідентифікаційний код: 30289694) право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,7204 га (кадастровий номер № 0111949300:01:001:0043), яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стан-Лугаком-2008” (м. Луганськ, вул. Александрова 55, ідентифікаційний код: 35937659) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пивна компанія» (61024, м. Харків, пр-т. Правди 7, кв. 264, ідентифікаційний код: 30289694) судові витрати з державного мита в сумі 25500 грн., та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Видати наказ.

В частині витребування нерухомого майна (бази відпочинку «Автобусник»: сторожка літ. А, літніх будинків: літ. Б пл. 8,7 кв.м, літ. В пл. 8,7 кв.м, літ. Г пл. 8,7 кв.м, літ. Д пл. 8,7 кв.м, літ. Е пл. 8,7 кв.м, літ. Ж пл. 8,7 кв.м, літ. З пл. 8,7 кв.м, літ. І пл. 8,7 кв.м, літ. К пл. 8,7 кв.м, літ. Л пл. 8,7 кв.м, літ. М пл. 8,7 кв.м, літ. Н пл. 8,7 кв.м; навісів: літ. О, літ. П; літнього душа літ. Р, туалету літ. С, замощення І, забор № 1, загальною площею 258,0 кв.м.), яке знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49) із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Стан-Лугаком-2008” (м. Луганськ, вул. Александрова 55, ідентифікаційний код: 35937659), та в частині витребування земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,7204 га (кадастровий номер № 0111949300:01:001:0043), яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська 49) із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Стан-Лугаком-2008” (м. Луганськ, вул. Александрова 55, ідентифікаційний код: 35937659) у позові відмовити.

Повернути Приватному акціонерному товариству «Українська пивна компанія» (61024, м. Харків, пр-т. Правди 7, кв. 264, ідентифікаційний код: 30289694) із Державного бюджету судові витрати з державного мита в сумі 3231 грн.

Видати довідку.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.