Рішення № 16568024, 29.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

29.06.2011Справа №5002-30/2231-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К», Київська обл., Києво Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки, 4 (ЄДРПОУ 21643699).

До відповідача Приватного підприємства «Мале приватне спортивне підприємство «Кентавр», м. Керч, вул. Орджонікідзе, 12 (ЄДРПОУ 16331041).

Про стягнення 45786,82 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю від 09.06.2011р. № 458, у справі.

Від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю №120/06 від 24.06.2011р., у справі.

Суть спору: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-К», Київська обл., Києво Святошинський район, с. Чайки (ЄДРПОУ 21643699) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Приватного підприємства «Мале приватне спортивне підприємство «Кентавр», м. Керч (ЄДРПОУ 16331041) про стягнення основного боргу у розмірі 44008,65 грн. та пені у розмірі 1778,17 грн., всього на суму 45786,82грн. та судові витрат.

29 червня 2011 року від позивача надійшло клопотання в порядку ст. 22 ГПК України, в якому він просить стягнути з відповідача основну суму боргу у розмірі 43508,65грн., у звязку з частковим погашенням боргу в розмірі 500,00грн. В частині стягнення пені у розмірі 1778,17грн. просить позивачу відмовити.

Фактично клопотанням позивач уточнюючи позовні вимоги зменшив розмір суми основного боргу. Заява в частині зменшення суми основного боргу прийнята судом до розгляду, оскільки вона не суперечить нормам цивільного законодавства та не порушує чиї-небудь права та обовязки.

Що стосується пункту 2 заяви, в якій позивач просить відмовити йому в частині вимог про стягнення пені, то суд не приймає таку заяву як відмову від позову, оскільки на думку суду з заяви не убачається принципове бажання позивача відмовитися від своїх вимог, в заяві позивач просить відмовити йому в частині вимог.

Частиною 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

З приписів зазначеної норми слідує, що позивач повинен проявити намір відмови від позову, тобто зазначити, що він відмовляється від позову або частини позовних вимог, а ні просить відмовити йому в частині вимог.

Отже, оскільки в судовому засіданні представником позивача не заявлено про відмову від позову в частині стягнення пені, суд продовжує розглядати позов в межах зменшених позивачем вимог.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати заборгованості за поставлений товар загальну суму 43508,65грн. за товарно-транспортними накладними №17000749 від 17.01.2011р., №17000653 від 17.01.2011р., №17000748 від 17.01.2011р., №17001140 від 24.01.2011р., №11001142 від 24.01.2011р., №17001141 від 24.01.2011р., №17001283 від 26.01.2011р., №17001282 від 26.01.2011р. та №17001284 від 26.01.2011р.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву суму боргу в розмірі 43508,65грн. визнає в повному обсязі.

В судовому засіданні 14.06.2011р. були оглянуті оригінали документів, надані позивачем до позовної заяви: товарно транспортні накладні № 17000749 від 17.01.2011р., № 17000653 від 17.1.2011р., № 17000748 від 17.01.2011р., № 17001140 від 24.01.2011р., № 17001142 від 24.01.2011р., № 17001141 від 24.01.2011р., № 17001283 від 26.01.2011р., № 17001282 від 26.01.2011р., № 17001284 від 26.01.2011р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для прийняття рішення.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників позивача та відповідача, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-К» протягом січня 2011 року здійснювало поставку Приватному підприємству «Мале приватне спортивне підприємство «Кентавр» товару на загальну суму 53317,57грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №17000749 від 17.01.2011р. на суму 676,94грн., №17000653 від 17.1.2011р. на суму 15282,54грн., №17000748 від 17.01.2011р. на суму 17507,51грн., №17001140 від 24.01.2011р. на суму 541,60грн., №17001142 від 24.01.2011р. на суму 322,08грн., №17001141 від 24.01.2011р. на суму 8784,02грн., №17001283 від 26.01.2011р. на суму 9080,86грн., №17001282 від 26.01.2011р. на суму 928,84грн., №17001284 від 26.01.2011р. на суму 193,18грн. (а.с. 9 30).

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Господарського кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На підставі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено в позовній заяві, поставлений товар, за вищезазначеними товарно-транспортними накладними був частково оплачений, а тому станом на 20.05.2011р. заборгованість Приватного підприємства «Мале приватне спортивне підприємство «Кентавр» перед позивачем за поставлений та отриманий товар, по підрахунку позивача, становить 43508,65грн.

На підставі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог (а.с. 55), заборгованість сумі 43508,65грн. розрахована вірно, підтверджується матеріалами справи, актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 64) та визнана відповідачем, а тому підлягає стягненню у повному обсязі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1778,17грн., такі вимоги не підлягають задоволенню з наступного.

Як слідує з матеріалів справи договірних відносин між сторонами не існувало.

Статтею 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. (ст. 547 ЦК України).

Аналізуючи наведені норми, можна зробити висновок, що лише в письмовій формі, шляхом укладення договору сторони можуть встановити та узгодити застосування неустойки в разі порушення стороною зобовязання.

З викладених обставин, вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 43508,65грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні, яке відбулося 29 червня 2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 30 червня 2011р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШІВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Мале приватне спортивне підприємство «Кентавр», м. Керч, вул. Орджонікідзе, 12 (р/р26002500389591 в «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 16331041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К», Київська обл., Києво Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки, 4 (р/р26006010027836 у ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 21643699) 43508,65грн. заборгованості, 435,07грн. державного мита та 224,25грн. витрат, повязаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

3.В інший частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛовягіна Ю.Ю.