Рішення № 16568001, 23.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2011Справа №5002-2/5986-2010 за позовом Дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М. Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (96500, м. Саки, вул. Курортна, 10)

до 1) Комісії з припинення діяльності Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ( 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)

2) Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

про стягнення 53 924,54 грн. та спонукання до виконання певних дій

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Позивач - ОСОБА_1. юрисконсульт, довіреність у справі.

Відповідач - не зявився

Обставини справи: Дочірнє підприємство "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М. Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Комісії з припинення діяльності Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання Дочірнє підприємство "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М. Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" кредитором боржника - Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на суму 53924грн54коп., з яких 53671грн91коп. сума основного боргу, 3% річних у розмірі 242грн63коп., про зобовязання Комісії з припинення діяльності Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" внести заявлені вимоги до реєстру кредиторів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та другим відповідачем було укладено договір №01/33 від 04.2.2010 року постачання природного газу, додатковою угодою до договору строк постачання газу продовжено до 31.12.2010 року. Відповідно до умов вищевказаного договору другий відповідач прийняв на себе зобовязання по постачанню та передачі у власність природного газу у кількості, що визначена договором. Однак, Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не були виконані у повному обсязі договірні зобовязання по постачанню попередньо сплаченого товару. Крім того, позивач зазначає, що в газеті «Урядовий курєр» було опубліковано оголошення про припинення діяльності другого відповідача та створення комісії по припиненню його діяльності. На адресу вищенаведеної комісії позивач спрямував заяву про визнання позивача кредитором та виплати йому заборгованості, однак, відповіді про результат розгляду заяви позивач не отримував, що і стало підставою для звернення із позовом до суду.

10.01.2011 року від Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надійшло клопотання від 05.01.2011 року № 6, яким просить суд зупинити провадження у справі №5002-2/5986-2010 до закінчення процедури реорганізації Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом приєднання до дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

13.01.2011 року представник позивача у судовому засіданні до початку розгляду даної справи надав суду заяву, якою змінює предмет позову та просить суд стягнути з Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь позивача заборгованості за недопостачання природного газу в сумі 53924грн54коп., у тому числі суму основного боргу у розмірі 53671грн91коп, 3% річних у сумі 242грн63коп.

Ухвалою ГС АР Крим від 13.01.2011 року провадження у справі було зупинено до закінчення процедури реорганізації Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом приєднання до ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

09.6.2011 року до суду ДП "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М. Н.Бурденка" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" надійшов лист, в якому повідомляється, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.06.2011 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи ДП "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом приєднання до ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», яка визначена його правонаступником.

21 червня 2011 року від другого відповідача надійшла телеграма, якою просять суд відкласти розгляд справи у звязку із неможливістю забезпечити явку представника до судового засідання , але вказане клопотання не підлягає задоволенню на підставі наступного:

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Стаття 77 ГПК України встановлює, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема такою обставиною є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. З даної статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В результаті розгляду справи суд дійшов до висновку про те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та наявних у справі документів достатньо для розгляду спору по суті, неявка представників відповідача цьому не перешкоджає.

Більш того, вказані у клопотанні обставини, не являються поважною причиною для відкладення справи слуханням, оскільки стороною в господарському процесі є юридична особа Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України», суд не запрошує для участі в судовому засіданні конкретних осіб і при зайнятості певних осіб, до суду можуть з'явитися інші уповноважені представники.

За такими обставинами, суд дійшов висновку, що підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Враховуючи подану позивачем до початку слухання справи по суті письмову заяву від 13.01.2011, якою позивач змінює предмет позову, слід зазначити:

Дійсно відповідно приписів частини четвертою статті 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет позову. В розясненні Вищого Арбітражного суду від 18.09.1997 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» під зміною предмета позову розуміють зміну матеріально-правової вимоги до відповідача. Отже, враховуючи заяву про зміну предмета позову від 13.01.2011 року має місце новий предмет спору про стягнення заборгованості з ДК «Газ України» НАК "Нафтогаз України» за недопостачання природного газу в сумі 53924грн54коп., у тому числі суму основного боргу у розмірі 53671грн91коп, 3% річних у сумі 242грн63коп., виходячи з якого й вирішується даний спір.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Між Кримською філією ДП «Нафтогазмережі», яка діє від імені ДП «Нафтогазмережі», правонаступником якого відповідно до п. 2 наказу Міністерства палива та енергетики України від 13.04.2010р № 141/1 являється Дочірня компанія «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», як постачальником, та Дочірнім підприємством "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М. Н. Бурденка" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", як покупцем, було укладено договір №01/33 від 04.02.2010 року постачання природного газу, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.

Відповідно п. 2.1. договору постачальник передає покупцю газ в обсязі до 104000,00 м3.

Згідно п. 6.1. договору оплата за природний газ та послуги з його транспортування проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Договором також передбачено, що оплата, яка надійшла по даному договору, зараховується пропорційно вартості газу та витрат на транспортування газу територією України (п.6.3).

Звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Зазначене оформляється актом звірки.

Відповідно п. 6.1. умов договору позивачем в якості попередньої оплати постачання газу було перераховану ДК «Газ України» НАК "Нафтогаз України» 396971грн76коп. за період з 05.2.2010 року по 28.4.2010 року платіжними дорученнями: №171 від 01.3.2010 року на суму 104767грн60коп., №289 від 24.3.2010 року на суму 78576,00грн., №176 від 28.4.2010 року на суму 46000,00грн, №91 від 05.2.2010 року на суму 167628грн16коп., які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно актів прийому-передачі природного газу №ОУ-001178 від 28.2.2010 року на суму 133193грн67коп., №ОУ-001621 від 31.3.2010 року на суму 132316грн24коп., №ОУ-005420 від 30.4.2010 року на суму 77789грн94коп. постачальником покупцю передано природного газу на суму 343299грн85коп.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статей 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобовязань перед позивачем по поставці позивачу природного газу на суму 53671грн91коп.

А відтак, аналізуючи надані позивачем докази та норми права, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 53671грн91коп. за недопоставлений природний газ обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Більш того, наявність заборгованості Кримської філії ДП «Нафтогазмережі», яка діяла від імені ДП «Нафтогазмережі», правонаступником якого відповідно до п. 2 наказу Міністерства палива та енергетики України від 13.04.2010р № 141/1 є Дочірня компанія «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» перед ДП "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М. Н. Бурденка" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у сумі 53671грн91коп. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між постачальником та покупцем за період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року, який підписаний обома сторонами та знаходиться в матеріалах справи.

Позивачем також було заявлено вимогу про стягнення 3% річних за період з 01.05.2010 року по 24.06.2010 року, яка не підлягає задоволенню, оскільки в силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тоді як за вимогами договору у відповідача перед позивачем мались зобовязання по постачанню газу.

Окремо слід зазначити, що позивачем було заявлено позов до двох відповідачів: Комісії з припинення діяльності Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України».

Нормами частини 3 статті 24 ГПК України встановлено, що відповідачами є особи, до яких пред'явлено позовну вимогу.

Передбачається, що відповідачем є особа, яка знаходиться з позивачем у матеріальних правовідносинах.

В заяві про зміну предмета позову позивач просить суд стягнути з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України» суму за недопоставку природного газу у розмірі 53924грн54коп.

Виходячи зі зміненого предмета позову в господарських правовідносинах з позивачем перебуває лише другий відповідач, тоді як жодного відношення перший відповідач до позивача не має.

Враховуючи вищенаведене витрати по оплаті держмита та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на ДК «Газ України» НАК "Нафтогаз України» пропорційно задоволеним вимогам.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений та підписаний 25.6.2011р.

Керуючись ст.ст. 49,75,77,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, Ідентифікаційних код:31301827) на користь Дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М. Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (96500, м. Саки, вул. Курортна, 10, Ідентифікаційних код32369954. р/р2600711813 в КРД Райффайзен Банк Аваль МФО324021) 53671грн91коп., 536грн72коп державного мита, 234грн89коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.У задоволені 242грн63коп. річних відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.