Ухвала суду № 16567761, 16.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2011 р. м. КиївК-29272/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Маринчак Н.Є.

суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сведвуд Україна»

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 10 квітня 2009 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2009 року

у справі №7/82-2008 (22а-8327/08/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сведвуд Україна»(надалі позивач, ТОВ «Сведвуд Україна»)

до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області (наділі відповідач, ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2008 року ТОВ «Сведвуд Україна»звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області від 14 квітня 2007 року №0001120351/3/568/2306/22069601/3991, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на 353663,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняте відповідачем зазначене податкове повідомлення-рішення не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить вимогам чинного законодавства.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 10 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2009 року, в задоволенні позовних відмолено.

Мотивуючи свої висновки, суди попередніх інстанції, виходили з того, що необхідними умовами для отримання бюджетного відшкодування є реальне надходження податку до держбюджету та надмірна його сплата платником ПДВ за результатами господарської діяльності у певному звітному періоді, оскільки специфіка нарахування та сплати ПДВ полягає в тому, що дана форма універсального акцизу (непрямого податку) нараховуються та сплачується на кожному етапі руху товару від виробника до споживача.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ТОВ «Сведвуд Україна»звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове про задоволення позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2009 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сведвуд Україна»у справі №7/82-2008 (22а-8327/08/9104).

Судами попередніх інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ «Проза ЛТД»(правонаступником якого є ТОВ «Сведвуд Україна») за серпень 2006 року (акт ДПІ у Рахівському районі від 18.10.2006 №55/2351/22069601) встановлено порушення підприємством вимог статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у звязку з неправомірним завищенням суми бюджетного відшкодування за вказаний період на суму 353663,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 14.04.2007 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001120351/3/568/2306/22069601/ 3991, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на 353663,00 грн.

За висновком податкової перевірки порушення полягало в тому, що заявлена до відшкодування сума 353663,00 грн. не була безпосередньо сплачена ТОВ «Проза ЛТД»по податковим накладним, суми ПДВ з яких включені до податкового кредиту за липень 2006 року (попередній податковий період).

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку на додану вартість зараховується до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування цього податку згідно з Законом.

Тобто законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України.

Висновок, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає із самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (пункт 19 статті 1, стаття 9 Бюджетного кодексу України), а також з визначення платника податку як особи, котра згідно з пунктом 1.3 статті 3 Закону зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між; собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та його відшкодування за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді цього податку.

За таких обставин судова колегія суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо необґрунтованості позовних вимог.

В подальшому, від ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області надійшло клопотання про закриття провадження у справі у звязку з тим, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у вказаний реєстр внесено запис про припинення юридичної особи - ТОВ «Сведвуд Україна»ідентифікаційний код 33868772.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 157 та частини 2 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ліквідації підприємства, установи, організації, що були стороною у справі, суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу і закриває провадження у справі.

З огляду на те, що перешкоди для закриття касаційного провадження у даній справі у звязку з ліквідацією позивача відсутні, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 157, 222, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати судові рішення - постанову Господарського суду Закарпатської області від 10 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2009 року законними та такими, що втратили законну силу.

Закрити провадження у справі №7/82-2008 (22а-8327/08/9104) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сведвуд Україна»до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.